16 травня 2018 року м. Київ
Справа № 753/8363/17
№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/4377/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.
секретар Лісовська А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року, постановлену під головуванням судді Шклянки М.П., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою,
В травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Не погодившись із такою ухвалою суду, ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати постановлене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, залишаючи позов без розгляду, на підставі повторної неявки у судове засідання позивача та/або його представника, належним чином повідомлених про розгляд справи, всупереч наявній в матеріалах справи заяви про розгляд позову у відсутність позивача.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
15 грудня 2017 року набув чинності ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 поновлено строк на апеляційне оскарження судового рішення та відкрито апеляційне провадження у справі (а.с.100-101).
У відповідності до частини 3 статті 3 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з викладених підстав.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином, забезпечив явку до суду уповноваженого представника.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, про місце, дату і час розгляду справи повідомлені належним чином. Відзив на апеляційну скаргу до суду не подавали.
За таких підстав суд ухвалив розглядати справу у їх відсутність відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України у редакції 2004 року суд вправі був постановити ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Статтею 257 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) також визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З аналізу вказаної норми убачається, що суд вправі залишити позовну заяву без розгляду лише за умови повторної неявки позивача або його представника в судове засідання, належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, а також якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, і нез'явлення позивача не перешкоджає розгляду справи.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 звернувся з вказаним вище позовом до суду 11 травня 2017 року (а.с.2-4).
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2017 року відкрито провадження у справі (а.с.13). Справа неодноразово призначалася до судового розгляду.
28 лютого 2018 року позов ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (а.с.83).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи повторно не з'явився в судове засідання.
Оспорюючи такий висновок суду першої інстанції, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 посилається на те, що суд не навів обґрунтованих мотивів, чим неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у відсутність позивача.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Позивач та його представник у судові засідання 08 червня 2017 року, 10 липня 2017 року, 29 листопада 2017 року та 28 лютого 2018 року не з'явилися (а.с.28, 46, 71, 81-82).
Разом з тим, 07 липня 2017 року до канцелярії Дарницького районного суду м. Києва представником позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 була подана заява, в якій останній просив розглядати справу у відсутність позивача (а.с.41).
Районний суд не звернув увагу на подану заяву та двічі відкладав розгляд справи (10 липня 2017 року та 29 листопада 2017 року), чим порушив права ОСОБА_2 на розгляд його вимог упродовж розумного строку.
Суд в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, яким чином неявка позивача перешкоджає розгляду даної справи, крім того, судом не були вчиненні відповідні процесуальні дії для повідомлення останнього про його обов'язкову явку до суду.
З протоколу судового засідання від 29 листопада 2017 року вбачається, що явка позивача визнана обов'язковою (а.с.71).
Разом з тим, слід відмітити, що секретарем судового засідання в судовій повістці, направленій на адресу позивача не було зазначено, що суд визнав явку позивача обов'язковою (а.с.73).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, оскаржувану ухвалу не можна вважати законною та обґрунтованою, а тому, вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 25 травня 2018 року.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: Д.Р. Гаращенко
А.А. Пікуль