Апеляційний суд міста Києва
16 квітня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Тютюн Т.М. за участю:
особи, щодо якої винесено постанову, ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4,
потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6,
представника потерпілих ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 1 березня 2018 року щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 01.03.2018 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_3 закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Як встановив суд, з посиланням на протокол про адміністративне правопорушення, 31 грудня 2016 року о 14 годині 05 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем “Volkswagen Polo” д/н НОМЕР_1 на перехресті вул. Алма-Атинської та вул. Профспілкової в м. Києві, всупереч вимогам п.п.18.8, 12.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, які йшли з боку відчинених дверей трамвая, що стояв на зупинці, де висадка та посадка пасажирів проводиться з проїзної частини, продовжив рух під час зупинки трамвая з відчиненими дверима, і при виявлення перешкоди - автомобіля “Honda CRV” д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 на вжив заходів для її об'їзду або зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 зазначає, що суддею місцевого суду не було досліджено в повному обсязі фактичні обставини справи, і безпідставно надано перевагу постанові Дніпровського районного суду м. Києва від 18.12.2017 року про ____________________________________________________________________________
Справа № 33/796/1344/2018 Постанова винесена суддею Ластовкою Н.Д.
Категорія: ст.124 КУпАП
закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5, яка наразі оскаржується в апеляційному порядку, та висновку судової автотехнічної експертизи № 000234/1 від 10.10.2017 року, які повинні оцінюватися в сукупності з іншими доказами.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 порушив вимоги п.16.11 ПДР, так як на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу автомобілю під керуванням ОСОБА_3, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі. Вказані обставини підтверджуються поясненнями свідків, ОСОБА_3 і вказаним раніше висновком експерта, який вказав, що ОСОБА_5 у даній дорожній ситуації повинен був керуватися вимогами п.16.11 ПДР та дорожнього знаку "Дати дорогу". Тому, на думку захисника, суд порушив закріплений у ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод принцип справедливості, адже проігнорував конкретні, доречні та важливі доводи. Звертає увагу на висновок експертного дослідження обставин ДТП № 0288 від 12.03.2018 року, згідно з яким невідповідність дій водія ОСОБА_5 вимогам п.16.11 ПДР знаходиться у причинному зв'язку з настанням ДТП, і у цьому ж висновку відображено, що ОСОБА_3 виконав вимоги п.12.3 ДР шляхом застосування екстреного гальмування.
З наведених підстав просить постанову судді скасувати і закрити провадження у справі щодо ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Крім того, захисник порушує питання про поновлення строку оскарження постанови судді, пропуск якого мотивує тим, що ОСОБА_3 участь у розгляді справи не брав і про прийняте рішення дізнався 14.03.2018 року.
Вислухавши пояснення захисника ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які підтримали клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді та апеляційну скаргу і просили її задовольнити; пояснення потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, представника потерпілих ОСОБА_7, які заперечили проти задоволення клопотання та апеляційної скарги, вважаючи постанову судді законною та обґрунтованою; вивчивши матеріали справи, дослідивши нові докази та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Згідно з ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подана захисником 15.03.2018 року, тобто з пропуском встановленого законом строку. Справу розглянуто під час відсутності ОСОБА_3 і в ній відсутні дані про направлення йому копії постанови, як це передбачено ст.285 КУпАП. Копію оскарженого рішення ОСОБА_3 отримав 14.03.2018 року, що підтверджується надписом на обкладинці справи, а тому строк оскарження постанови пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами, які також були предметом дослідження в апеляційному суді.
Такими доказами є дані в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_3, схемі ДТП, протоколі огляду місця ДТП, поясненнях ОСОБА_5, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, висновку судової автотехнічної експертизи № 0002341 від 10.10.2017 року.
Так, з письмових пояснень ОСОБА_5 вбачається, що, рухаючись автомобілем "Honda CRV" по вул. Профспілковій, перед перехрестям з вул. Алма-Атинською він зупинився. Побачивши зліва перед знаком трамвай з відчиненими дверима та два автомобіля, які стояли, пропускаючи пасажирів, а також переконавшись у відсутності транспортних засобів з протилежного боку, продовжив рух. В момент перетину перехрестя автомобіль "Volkswagen" на великій швидкості, обганяючи автомобілі, які стояли, та, нехтуючи пішоходами, на великій швидкості вдарив його автомобіль у бік.
Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 автомобіль "Volkswagen" продовжив рух, об'їжджаючи людей. незважаючи на те, що на зупинці стояв трамвай з відчиненими дверима, проводилася посадка та висадка пасажирів, і зупинилися інші транспортні засоби. Після цього на перехресті відбулося зіткнення між вказаним автомобілем та автомобілем "Honda CRV".
Іншими перерахованими доказами, які містять дані про ділянку дороги, на якій сталася ДТП, розташування транспортних засобів після пригоди, сліди гальмового шляху автомобіля "Volkswagen", характер та локалізацію механічних пошкоджень (пошкодження передньої частини автомобіля "Volkswagen" та лівої - автомобіля "Honda CRV"), розташування дорожньої розмітки та дорожніх знаків, доведено, що ДТП сталася на перехресті вул. Профспілкової, по якій рухався автомобіль "Honda CRV" , яка є другорядною, та вул. Алма-Атинської, по якій рухався автомобіль "Volkswagen", яка є головною. На вул. Алма-Атинській є трамвайні колії і перед перехрестям по ходу руху автомобіля "Volkswagen" знаходяться пішохідний перехід, позначений відповідним дорожнім знаком та розміткою, та трамвайна зупинка, позначена дорожнім знаком 5.42.1 "Пункт зупинки трамваю".
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 000234/1 від 10.10.2017 року у досліджуваній дорожній обстановці автомобіль "Honda CRV" під керуванням водія ОСОБА_5, виїжджаючи з другорядної дороги (вул. Профспілкової) на перехрестя, не створював перешкоди чи небезпеки для руху жодному учаснику, в тому числі автомобілю "Volkswagen Polo" під керуванням ОСОБА_3, який, перебуваючи на головній дорозі (вул. Алма-Атинській), не мав права на рух.
З причин, перерахованих у дослідницькій частині, є підстави технічного характеру стверджувати, що у досліджуваній дорожній ситуації у водія ОСОБА_3 при швидкості руху 50 км/год. була технічна можливість шляхом гальмування керованого ним автомобіля уникнути зіткнення з автомобілем "Honda CRV". Також у водія ОСОБА_3 була технічна можливість уникнути зіткнення, дотримуючись вимог п.18.8 ПДР.
У досліджуваній дорожній обстановці водію ОСОБА_3 слід було, керуючись вимогами п.18.8 ПДР, зупинитись, не доїжджаючи зупинки трамвая, тим самим дати можливість пасажирам зайти в трамвай і вийти з нього, і почати рух тільки після зачинення дверей трамвая. Дії водія автомобіля "Volkswagen Polo" ОСОБА_3 в тій частині, де він не зупинився перед трамвайною зупинкою, на які стояв трамвай з відчиненими дверима для висадки і посадки пасажирів, не відповідали вимогам п.18.8 ПДР, що призвело до дезінформації інших учасників руху і виникнення небезпечної ситуації, яка згодом перейшла в аварійну.
В даній дорожній ситуації водій ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.18.8 ПДР, а коли виникла небезпека для руху, - п.12.3 ПДР. Водій автомобіля "Honda CRV" ОСОБА_5 у даній дорожній ситуації повинен був керуватися вимогами п.16.11 ПДР та дорожнього знаку пріоритету 2.1 "Дати дорогу".
У діях водія ОСОБА_3 в даній дорожній ситуації вбачаються невідповідності вимогам п.п.18.8 і 12.3 ПДР, які з технічної точки зору перебувають у причинно-наслідковому заявку з даною пригодою - зіткненням автомобілів "Volkswagen Polo" і "Honda CRV". Дані невідповідності водій ОСОБА_3 допустив своїми односторонніми діями, на які не впливали інші учасники дорожнього руху, в тому числі і водій автомобіля "Honda CRV" ОСОБА_5 З причин, перерахованих у дослідницькій частині, у даній дорожній ситуації у діях водія ОСОБА_5 невідповідностей вимогам ПДР , які б з технічної точки зору перебували у причинно-наслідковому зв'язку з даною пригодою, не вбачається. Крім того, водій ОСОБА_5 відповідно до п.1.4 ПДР мав право розраховувати, що всі учасники руху, в тому числі і водій ОСОБА_3 виконують вимоги ПДР (а.с.72-90).
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18.12.2017 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_5, яке виразилося у порушенні ним вимог п.16.11, п.2.1 розділу 33 ПДР, закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Оскільки вказані докази об'єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду.
Не спростовують таких висновків суду і пояснення правопорушника та долучений захисником висновок експертного дослідження.
Так, відповідно до пояснень ОСОБА_3 він, керуючи автомобілем "Volkswagen", рухався по вул. Алма-Атинській і, порівнявшись перед перехрестям з трамваєм, який почав рух, на перехресті зіткнувся з автомобілем "Honda CRV", що рухався по другорядній дорозі. Водій вказаного автомобіля не виконав вимогу дорожнього знаку "Дати дорогу", не надавши перевагу автомобілю під його керуванням та трамваю, і зупинився посеред перехрестя. Він застосував гальмування, але автомобіль "Honda CRV" з'явився неочікувано і уникнути зіткнення не вдалося. Після цього автомобіль "Honda CRV" переїхав перехрестя і зупинився.
Згідно з висновком експертного дослідження № 0288 від 12.03.2018 року в даній дорожній обстановці водій автомобіля "Honda CRV" ОСОБА_5 з технічної точки зору повинен був діяти відповідно до вимог п.16.11 ПДР, а водій автомобіля "Volkswagen Polo" ОСОБА_3 - відповідно до вимог п.12.3 ПДР.
В даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_5 з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п.16.11 ПДР. В даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_3 з технічної точки зору не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 ПДР, відповідно до яких він повинен був діяти.
В даній дорожній обстановці невідповідність дій водія автомобіля "Honda CRV" ОСОБА_5 знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля "Volkswagen Polo" ОСОБА_3 не перебували в причинному зв'язку з настанням ДТП (а.с.57-60).
Між тим, версія ОСОБА_3 про обставини ДТП, а саме, стосовно його руху в той час, коли закінчилася висадка та посадка пасажирів і трамвай розпочав рух, спростовуються поясненнями як ОСОБА_5 так і свідків, не довіряти яким немає підстав, оскільки цими свідками стали випадковий очевидець, водій трамвая та водій автомобіля, який рухався в попутному з ОСОБА_3 напрямку і зупинився перед зупинкою трамвая, тобто незаінтересовані особи.
Що ж стосується висновку експертного дослідження, то як вбачається з його дослідницької частини, експерт не оцінював дії ОСОБА_3 на предмет їх відповідності вимогам п.18.8 ПДР, хоча пояснення ОСОБА_5 та свідків були в його розпорядженні. Предметом експертного дослідження були виключно дії обох водіїв в контексті виконання ними вимог ПДР, які регламентують правила проїзду нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги пояснення ОСОБА_3 Не може бути покладено в основу прийнятого рішення і висновок експертного дослідження, який є неповним.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції надав перевагу одним доказам на іншими, є безпідставними, оскільки постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 18.12.2017 року, пояснення ОСОБА_5 та висновок судової автотехнічної експертизи були оцінені в сукупності з іншими доказами
При цьому слід зауважити, що ОСОБА_5 і не заперечував, що рухався по другорядній дорозі, однак категорично наполягав на тому, що транспортні засоби, які рухалися ліворуч відносно напрямку його руху, в момент перетину ним перехрестя не могли рухатися по головній дорозі, де на трамвайній зупинці проводилася висадка та посадка пасажирів. А тому ОСОБА_5, справедливо розраховуючи на те, що інші учасники дорожнього руху виконують вимоги ПДР, не міг і не повинен був передбачити, що ОСОБА_3, незважаючи на заборону, буде здійснювати рух по головній дорозі.
Отже, обставини справи суддею місцевого суду з'ясовані всебічно, повно і об'єктивно, що спростовує доводи апеляційної скарги про протилежне, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведена повністю, а оскільки на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП, суддя на підставі п.7 ст.247 КУпАП правильно закрив провадження в справі.
Таким чином постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою, і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити захиснику ОСОБА_4 строк оскарження постанови судді Дніпровського районного суду м. Києва від 1 березня 2018 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 1 березня 2018 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_3 закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва Т.М. Тютюн