провадження в апеляційній інстанції №22-ц/796/3941/2018
15 травня 2018 року Апеляційного суду м. Києва в складі колегії суддів:
судді - доповідача: Білич І.М.
суддів: Поліщук Н.В., Соколова В.В.
при секретарі: Довгопола А.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 (ОСОБА_2.)
представника відповідача ОСОБА_3 (ОСОБА_4.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 03 березня 2018 року, постановлену під головуванням судді Печерського районного суду міста Києва Цокол Л.І.
у цивільній справі № 757/70598/17-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення та встановлення порядку користування спірною квартирою.
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення та встановлення порядку користування спірною квартирою.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2018 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03 березня 2018 року було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3, зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення та встановлення порядку користування спірною квартирою - до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 за участю 3-ї особи ОСОБА_5 про припиненняправа на частку в спільному майні (№757/38476/17-ц).
Не погоджуючись із ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу де ставив питання про її скасування та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказуючи на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до помилкового винесення ухвали. Чим порушено ст.6 Конвенції, якою встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при вирішення щодо його цивільних прав.
Зазначаючи також, що судом першої інстанції не було враховано характер спору який виник між позивачем та відповідачем. Суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу представником відповідача ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_3 зазначається, що заява про зупинення провадження у справі була подана відповідачами у спосіб передбачений п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України і підлягала обов'язковому розгляду судом першої інстанції.
Крім того, подана ОСОБА_2 позовна заява про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення та встановлення порядку користування квартирою є по суті своїх заявлених позовних вимог зустрічною позовною заявою до позову ОСОБА_4 про припинення та визнання права власності (справа №757/38476/17-ц, суддя Новак Р.В.), оскільки обидва ці позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд був би доцільним, так як вони виникають з одних правовідносин, виникли між тими ж сторонами і задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, при задоволенні позовних вимог у справі №757/38476/17-ц про припинення та визнання права власності, задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення та встановлення порядку користування спірною квартирою у справі №757/70598/17-ц виключається.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці ( відповідних адміністративно - територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року 1402 -У111 апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня чинності цим Законом.
Відповідно до п.8 розділу Х111 «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону № 2147 - У111 від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 не визнала подану апеляційну скаргу, заперечувала проти її задоволення.
Відповідач ОСОБА_5 як вбачається із матеріалів справи отримав ухвалу суду про відкриття провадження та подану апеляційну скаргу за адресою визначеною в справі : АДРЕСА_1 ( а.с. 77). Однак у подальшому судове повідомлення було повернуто на адресу суду «за закінченням терміну зберігання».
Частиною 1 ст. 131 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов'язані повідомляти суд про зміну місця проживання( перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність в силу вимог ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи заяву про зупинення провадження у справі виходив з положень ст. 251 ЦПК України, так як вважав за доцільне зупинити дану справу до вирішення іншої, у якій вирішується питання припинення права на частку в спільному майні.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням у іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Визначаючи наявність підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд першої інстанції, на думку колегії суддів повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Судом на час розгляду заяви про зупинення було встановлено, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва з серпня 2017 року ( суддя Новак Р.В.) перебуває справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_5 про припинення та визнання права власності.
Також ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2018 року було відкрито провадження у справі за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення та встановлення порядку користування спірною квартирою ( суддя Цокол Л.І.).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не навів обставин які б вказували на об'єктивну неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства. У чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої цивільної справи з огляду на події, про які вказує позивач у позовній заяві як підстави позову.
За діючими нормами ЦПК суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду у відповідності до положень ст. 379 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 379, 381-383, 384 ЦПК України, п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року « 1402 -У111, п.8 розділу Х111 «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону № 2147 - У111 від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Печерського суду м. Києва від 03 березня 2018 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29 травня 2018 року.
Суддя - доповідач:
Судді: