Ухвала
24 травня 2018 року
м. Київ
справа № 404/7210/16-ц
провадження № 61-26155 ск 18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 14 березня
2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення збитку, відшкодування моральної шкоди,
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків у розмірі 1 450 грн, 3 % від суми виконаних робіт за весь час прострочення виконання зобов'язань в сумі 9 562 грн 50 коп. та 1 тис. грн моральної шкоди.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда у складі судді
ОСОБА_3 від 21 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Кіровоградської області у складі суддів: Єгорової С. М., Дуковського О. Л., Дьомич Л. М., від 14 березня 2018 року, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда
від 21 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 14 березня 2018 року, у якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, виходячи з наступних підстав.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
У вказаній справі ціна позову становить 11 012 грн 15 коп. майнової шкоди, яка станом на 1 січня 2018 року не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грнх500=881 100 грн).
Крім того, заявлена вимога немайнового характеру про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 тис. грн.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Таких випадків судом не встановлено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України
суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної карги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services
v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року.
Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду
м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 14 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення збитку, відшкодування моральної шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ф. Хопта