Ухвала
25 квітня 2018 року
м. Київ
справа № 452/1616/16-ц
провадження № 61-6642зп18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Штелик С. П. (судді-доповідача), Лесько А.О., Мартєва С.Ю.,
розглянув заяву Самбірського міськрайонного центру зайнятості про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року в справі за позовом Самбірського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно виплачених коштів,
У червні 2016 року Самбірський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з указаним вище позовом, у якому просив суд стягнути з ОСОБА_4 безпідставно отримані кошти в розмірі 9 475 грн 10 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 липня 2005 року Самбірським міськрайонним центром зайнятості ОСОБА_4, на підставі написаної нею заяви було надано статус безробітної та призначено виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття.
Відповідно до Порядку надання працедавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 січня 2001 року № 1, та на підставі наказу від 25 серпня 2006 року № 370 Самбірським міськрайонним центром зайнятості направлено ОСОБА_4 для працевлаштування на постійну роботу у приватне підприємство «Самбір Стар» на посаду заступника директора підприємства, а роботодавцю було призначено до виплати дотацію за додатково створене робоче місце для працевлаштування безробітного та для покриття витрат на заробітну плату для працевлаштованої особи.
Однак, ОСОБА_4, при постановленні її на облік як безробітної, було приховано інформацію про те, що вона з 16 лютого 2001 року зареєстрована як фізична особа - підприємець, у зв'язку з чим позивачем у період часу з 25 серпня 2006 року по 24 серпня 2007 року було безпідставно виплачено приватному підприємству «Самбір Стар» дотацію на відшкодування витрат на заробітну плату ОСОБА_4 в розмірі 9 475 грн 10 коп.
З огляду на викладене позивач просив задовольнити його вимоги.
Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2017 року, у задоволенні позовних вимог Самбірського міськрайонного центру зайнятості відмовлено.
Не погодившись із указаними судовими рішеннями Самбірський міськрайонний центр зайнятості оскаржив їх до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року касаційну скаргу Самбірського міськрайонного центру зайнятості відхилено, рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2017 року залишено без змін.
21 грудня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява Самбірського міськрайонного центру зайнятості, здана на поштове відділення зв»язку 14.12.2017 року, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції чинній на день подання заяви.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Відповідно до пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
05 лютого 2018 року заяву Самбірського міськрайонного центру зайнятості про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27 вересня 2017 року, передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 лютого 2018 року заявнику надано строк для усунення недоліків заяви, а саме для уточнення мотивувальної частини заяви та зазначення, які саме норми матеріального права у подібних правовідносинах неоднаково застосовано судом касаційної інстанції.
На виконання вимог указаної ухвали 21 березня 2018 року Самбірським міськрайонним центром зайнятості до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду направлено уточнення до мотивувальної частини заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року.
Обґрунтовуючи заяву про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року Самбірський міськрайонний центр зайнятості указує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пункту 1 статті 1, підпункту «б» пункту 3 статті 1, статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин», статті 7, частин другої й третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», статті 1212 Цивільного кодексу України, що, на думку заявника, спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На підтвердження наявності підстав перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27 вересня 2017 року заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2017 року в справі № 442/2629/16-ц, від 20 вересня 2017 року в справі № 392/542/16-ц та від 27 вересня 2017 року в справі № 523/6110/16-ц та постанову Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2010 року в справі №К-25572/10 у яких, на думку заявника, суд по-іншому, застосував наведені вище норми матеріального права.
Перевіривши викладені у заяві доводи Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що у допуску справи за позовом Самбірського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно виплачених коштів, до провадження за заявою Самбірського міськрайонного центру зайнятості про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року, належить відмовити з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України, у редакції, що діяла до набрання чинності Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.
У справі, щодо якої вирішується питання про допуск до провадження за заявою Самбірського міськрайонного центру зайнятості про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, установив, що ОСОБА_4 безпідставно отримала матеріальне забезпечення на випадок безробіття, однак відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач звернувся до суду за захистом порушеного права після спливу позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем.
При цьому судом зазначено, що для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав, оскількипунктом 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, який діяв на момент виникнення між сторонами правовідносин, було передбачено проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені у документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної, тоді як в документах, заповнених ОСОБА_4, містилася інформація, яка потребувала перевірки у порядку, передбаченому вказаним вище Положенням, проте Самбірським міськрайонним центром зайнятості не було здійснено перевірку наданих відповідачем відомостей.
В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2017 року, яка надана заявником на підтвердження передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції чинній на день подання заяви, підстави перегляду судових рішень, суд касаційної інстанції залишив без змін рішення попередніх судів про стягнення з відповідача на користь центру зайнятості безпідставно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, оскільки особа отримала вказані кошти в наслідок обману.
У наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року, суд касаційної інстанції погодився із висновком апеляційного суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь центру зайнятості безпідставно отриманої допомоги по безробіттю, оскільки особа, яка звернулась до районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітної та виплату матеріального забезпечення, умисно зазначила у заяві недостовірні відомості про те, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, у зв'язку з чим незаконно отримала указане вище матеріальне забезпечення.
В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року, у якій, на думку заявника, має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, суд касаційної інстанції скасував ухвалу суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, та направив справу на новий апеляційний розгляд, оскільки в порушення вимог статей 212-214 ЦПК України 2004 року, суд апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку належним чином не встановив фактичних обставин справи, які правовідносини випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2010 року, на яку також посилається заявник на підтвердження передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції чинній на день подання заяви, підстави перегляду судових рішень, скасовано судові рішення судів попередніх інстанції та ухвалено рішення про відмову в позові особи до міськрайонного центру зайнятості про скасування наказу, яким позивачу було запропоновано добровільно повернути безпідставно отриману суму матеріального забезпечення на випадок безробіття.
Порівняння наведених судових рішень із ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав від 27 вересня 2017 року, про перегляд якої подано заяву, не дає підстав вважати, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим регулюванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог, оскільки фактичні обставини в справі, щодо якої вирішується питання про допуск до провадження за заявою Самбірського міськрайонного центру зайнятості про перегляд судових рішень, та фактичні обставини у справах, в яких прийняті судові рішення, надані на підтвердження передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції чинній на день подання заяви, підстави перегляду судових рішень, не є тотожними, тому правовідносини у справах не є подібними.
З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що у допуску справи до провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, у редакції чинній на день подання заяви, належить відмовити.
Згідно із положеннями частини першої статті 360 ЦПК України, в редакції чинній на час подання заяви, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є необґрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя із складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття.
Керуючись 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, частиною першою статті 360 ЦПК України, в редакції Закону України № 2136-VIII від 13 липня 2017 року,
У допуску справи за позовом Самбірського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно виплачених коштів, до провадження за заявою Самбірського міськрайонного центру зайнятості про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:С. П. Штелик
А. О. Лесько
С. Ю. Мартєв