Справа № 761/43765/17
Провадження № 2/761/1040/2018
(заочне)
16 квітня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді: Осаулова А.А.
при секретарі: Вольда М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
У листопаді 2017 року ПрАТ «ПРОСТО-страхування» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з останнього суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 7 687,34 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 серпня 2016 року між ПрАТ «ПРОСТО-страхування» та ТОВ «Наш продукт плюс» було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4824205. 15 квітня 2017 року в м. Києві по вул. Л.Толстого сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2, автомобіля «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_1 Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.06.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі заяви власника постраждалої сторони автомобіля НОМЕР_1, страховою компанією було виплачено страхове відшкодування в розмірі 7 687,34 грн. та беручи до уваги те, що Відповідач порушив вимоги ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме не стежив за технічним станом та обладнанням ТЗ, Позивач просив стягнути з нього на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 7 687,34 грн. в порядку регресу, а також судові витрати.
Ухвалою Шевченківського районного суд м. Києва від 11 січня 2018 року у справі відкрито провадження за участю сторін.
В судове засідання представник Позивача не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з"явився, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом поміщення оголошення у газеті, про причини неявки суд не повідомив, заперечення не надав та не просив розглядати справу у його відсутність.
Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст.ст. 277, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи у спрощеному позовному провадженні на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 15 квітня 2017 року о 14 год. 40 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_3, рухаючись по вул. Л.Толстого біля будинку №15 в місті Києві, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не стежив за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу, відволікався від керування цим засобом у дорозі, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Фольцваген» д.н.з. НОМЕР_1, та транспортним засобом «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.3. «б» ПДР, вказані обставини також підтверджуються Довідкою про дорожньої-транспортну пригоду видану Управлінням патрульної поліції у м. Києві (а.с. 8).
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с. 10)
У відповідності з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.
Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність особи, яка експлуатувала автомобіль марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_3 була застрахована в ПрАТ «ПРОСТО-страхування» відповідно до Полісу №АК/4824205 (а.с.3), в зв'язку з чим власник пошкодженого ТЗ «Фольцваген» д.н.з. НОМЕР_1 звернуся до страховика із заявою про страхове відшкодування.
Відповідно до Акту огляду транспортного засобу №120303 від 18.04.2017 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Фольцваген» д.н.з. НОМЕР_1 складає 7 687,34 грн. (а.с. 11-19), яку ПрАТ «ПРОСТО-стахування» відшкодувало ОСОБА_2
Звертаючись до суду з цим позовом Позивач зазначив, що оскільки відповідач ОСОБА_1 не стежив за правильністю розміщення та кріпленням вантажу, технічним станом транспортного засобу у ПрАТ «ПРОСТО-страхування» на підставі ст. 38 норм ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникло право регресної вимоги.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпечений транспортний засіб це - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.
Згідно ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно пункту 22.1 статті 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно п. 38.1.1.г. ст. 38-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
Оскільки що в матеріалах справи наявна постанова суду, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за наслідками невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, таким чином, враховуючи обставини справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, який був сплачений позивачем при подачі до суду даного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 993, 1191 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265, 280, 285, 289 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_5, адреса: АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (адреса: м. Київ, вул. Герцена, 10, п/р 265082212 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 380805, код ЄДРПОУ 24745673) завдані збитки в порядку регресу у розмірі - 7 687,34 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 1 600,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя: Осаулов А.А.
Повний текст складено 26.04.2018 року.