Справа № 1-кп760\ 615 \18
25 травня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі : головуючого судді- ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження , що зареєстроване в ЄРДР за № 12017100090006604 від 12.06.2017, по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця Одеської області, Ширяївського району,
с. Новосвітівка, українця, громадянина України, освіта
середня, не одруженого, не працює, зареєстрованого та
проживаючого в
АДРЕСА_1 , судимого:
- 18.12.2007 Центральним судом м. Миколаєва за ст.186 ч.2
КК України на 4 роки позбавлення волі,із застосуванням ст.75
КК України ;
-17.09.2009 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва
за ст. 186 ч. 2, 71 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення
волі;
-10.09.2012 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва
за ст. 186 ч. 2, 304 ч. 1 КК України на 4 роки 6 місяців
позбавлення волі;
звільнений з місць відбуття покарання 18.03.2016 р.,-
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України ,-
за участю прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
12.06.2017 року біля 16 г.00 хв. обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи неподалік входу до приміщення Приміського залізничного вокзалу ст. Київ-Пасажирський, що за адресою площа Вокзальна, 1 в м. Києві помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_6 , який мав при собі мобільний телефон, що знаходився в правій кишені штанів.
Обвинувачений ОСОБА_5 вирішив повторно відкрито викрасти майно потерпілого ОСОБА_6 і реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих спонукань та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, підійшов до потерпілого та своєю рукою заліз в кишеню штанів останнього, звідки дістав мобільний телефон марки «Samsung JT -S 7272» в чохлі чорного кольору, всередині якого знаходились дві сім- картки мобільних операторів «Водафон» та «Лайфсел».
З метою попередження вчинення потерпілим опору та можливим переслідуванням, обвинувачений ОСОБА_5 наніс своєю рукою удар в обличчя ОСОБА_6 , тим самим застосувавши насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Відкрито повторно викравши вищевказане чуже майно, ОСОБА_5 з місця вчинення правопорушення зник, завдавши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 973 грн. 33 коп.
Обвинувачений ОСОБА_5 не визнав себе винним і пояснив суду наступне.
Прибув до м. Києва в червні 2017 року, проживав в хостелі.
12.06.2017 біля 16.00. знаходився поблизу метро «Вокзальна». До нього підійшли працівники поліції та попрохали допомогти підняти з землі нетверезого чоловіка та посадити його на лавку. Він погодився, цей чоловік виявився в подальшому ОСОБА_6 . Через деякий час, ОСОБА_6 підійшов до нього і запропонував придбати йому пива і попросив провести його до електрички, на що він погодився.
Коли вони підійшли до перону, то ОСОБА_6 раптом виявив, що у нього зник мобільний телефон і став його звинувачувати, вдарив пляшкою, а тому він його від себе відштовхнув.
Потерпілий став звати поліцію, а він став втікати тому, що не хотів щоб його затримали, хоча нічого протизаконного не робив. Після того як його затримали, у відділ привели ще одного чоловіка, у якого і виявили телефон потерпілого.
Обвинувачений вважає, що його провини не встановлено, він не вчиняв злочину по відношенню до потерпілого і просив його виправдати.
Недивлячись на таке відношення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає, що його винність знайшла своє підтвердження зібраними по справі доказами.
Потерпілий ОСОБА_6 в суді пояснив, що 12.06.2017 р. перебував на залізничному вокзалі, біля станції метро «Вокзальна». Там до нього підійшов раніше незнайомий йому обвинувачений ОСОБА_5 , вдарив його по обличчю рукою та витягнув у нього з кишені його мобільний телефон «Самсунг». Після цього обвинувачений сказав, що якщо йому він купить пляшку пива, то телефон поверне.
Він придбав пиво і передав його ОСОБА_5 , але той телефон не віддав та вдарив його і став втікати. Також він бачив, що обвинувачений телефон передав іншому чоловікові. Тоді він побачив працівників поліції , звернувся до них та розповів про вчинення відносно нього злочину. Пішов до відділення, де написав заяву.
Після затримання обвинуваченого він його впізнав і йому також повернули мобільний телефон. Він матеріальних претензій до обвинуваченого не має, в частині призначення покарання покладається на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_8 в суді пояснив, що є працівником поліції і 12.06.2017 р. біля 16.00 год. перебував разом з іншими співробітниками на центральному залізничному вокзалі по службовим справам, а саме з метою виявлення та затримання осіб, які вчиняють злочини, пов'язані із викраденням чужого майна.
Звернув увагу на двох громадян, один з яких в подальшому виявився обвинувачений ОСОБА_5 , а інший потерпілим ОСОБА_6 .
При цьому, ОСОБА_5 , заліз рукою в кишеню потерпілого та витягнув звідти мобільний телефон, а потерпілий став вимагати його повернення. Однак, обвинувачений направився до кіоску, де придбав пиво, а потім вдарив в обличчя потерпілого, який за ним слідував і продовжував вимагати повернення телефону. Після цього обвинувачений став втікати в сторону підземного переходу, де стояв ще один чоловік у червоній кепці. Також він чітко бачив, що обвинувачений ОСОБА_5 пробігаючи повз цього чоловіка, передав йому в руки мобільний телефон.
Він разом з іншим співробітником поліції наздогнали обвинуваченого та затримали. Також вони затримали і чоловіка, у якого був вилучений мобільний телефон, належний потерпілому і який сказав, що його йому передав саме ОСОБА_5 .
При розмові з потерпілим останній наполягав на тому, що телефон був у нього відібраний силою, він викликав по спец лінії поліцію.
Свідок ОСОБА_9 в суді пояснив, що він працівник поліції, а саме карного розшуку ,12.06.2017 р. перебував на залізничному вокзалі разом з іншими співробітниками в зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків і дав аналогічні показання, які надав свідок ОСОБА_10 .
Відповідно до протоколу огляду місця події від 12.06.2017 року була оглянута ділянка місцевості, що розташована поруч зі входом до станції метрополітену «Вокзальна», де громадянин який назвався ОСОБА_11 добровільно видав мобільний телефон чорного кольору у чохлі з двома сім-картками і пояснив, що отримав телефон від наглядно знайомого на ім'я ОСОБА_12 . (а.п. 68 - 71)
Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 12.06.2017 р. встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 серед пред'явлених йому 4 осіб чоловічої статі вказав на особу під № 2, як таку яка відкрито викрала у нього мобільний телефон із застосуванням насильства. Під № 2 знаходився ОСОБА_5 ( а.п. 72- 74).
Із протоколу пред'явлення речей для впізнання від 12.06.2017 р. вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 впізнав серед пред'явлених йому 4 мобільних телефонів марки «Самсунг», той який був у нього відкрито викрадений та вказав на телефон під № 2. (а.п. 75- 76)
Протоколом пред'явлення осіб для впізнання від 12.06.2017 р. встановлено, що свідок ОСОБА_11 серед пред'явлених йому 4 осіб чоловічої статі він впізнає особу під № 2, яка в цей день передала йому мобільний телефон сказавши, що останній нібито належить йому. Під № 2 знаходився ОСОБА_5 (а.п. 77-79).
Висновком експерта № 12-4\14тв від 23.06.2017 р. встановлено, що ринкова вартість на 12.06.2017 р. мобільного телефону марки «Samsung JT- S 7272» ІМЕІ 1 : НОМЕР_1 та ІМЕІ 2 : НОМЕР_2 та чохла чорного кольору могла становити 973,33 грн. ( а.п. 80- 83).
Також була допитана по ініціативі захисту в якості свідка ОСОБА_13 ,яка повідомила , що перебувала разом зі своїм чоловіком 12.06.2017 р. біля станції метро «Вокзальна», де також знаходився і їх знайомий ОСОБА_5 .
Стверджувала , що обвинувачений допоміг потерпілому який в нетверезому стані перебував біля станції метро , піднятись ,ударів йому не наносив і вона не бачила, щоб він викрадав у нього речі. Навпаки бачила, що телефон у потерпілого випав з кишені,в той момент коли він проходив біля підземного переходу.
Аналіз наведених вище доказів, приводить суд до висновку про те , що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисні дії, що виразились у відкритому викраденні чужого майна ( грабіж ) , вчинений повторно та поєднаний із застосуванням насильства ,що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого .
Його дії суд вважає необхідним кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК України.
Невизнання своєї вини обвинуваченим суд розцінює як намагання ухилитись від відповідальності.
У суду не має підстав сумніватись в показаннях потерпілого , які були послідовні як на досудовому слідстві , так і в суді і підстав для обмовляння обвинуваченого також не існує. Також потерпілий в суді пояснив,що в ході розгляду провадження йому телефонував обвинувачений і вимагав від нього відмовитись від показань .
Суд вважає,що показання потерпілого також узгоджуються з показаннями свідків та іншими доказами , даних ,які б свідчили про їх штучність та незаконність , судом не встановлено .
Суд вважає показання свідка ОСОБА_13 неправдивими ,а такими що направлені на звільнення обвинуваченого від відповідальності . Свідок не заперечувала того , що декілька разів за час тримання ОСОБА_5 під вартою , їй телефонував та просив надати такі показання . При цьому суд враховує і ту обставину ,що свідок за час проведення досудового слідства не виявила бажання надати показання , хоча як стверджує бачила момент затримання обвинуваченого і нібито могла надати показання на його користь.
При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину - відповідно до ст. 12 КК України який віднесений до тяжких , особу обвинуваченого ,раніше неодноразово судимого ,не зайнятого суспільно корисною працею і вважає, що він заслуговує на покарання у виді позбавлення волі, ,оскільки вважає ,що не може бути виправленим без ізоляції від суспільства .
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено .
Обставиною , що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає рецидив злочину.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України ,суд-
Визнати ОСОБА_3 винуватим за ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 4( чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк покарання рахувати з 12.06.2017 року по 20.06.2017 р. відповідно до вимог ст. 72 ч. 5 КК України із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі ,в подальшому один день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком чинності залишити без змін.
Речовий доказ - залишити в розпорядженні потерпілого.(а.п. 104)
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі
291 грн. 61 коп.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку .
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору .
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження , який не був присутній в судовому засіданні.