Справа № 1-кп760\585\18
22 травня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі : головуючого судді- ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження , що зареєстроване в ЄРДР за № 12013110090014564 від 27.12.2013 , по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця Одеської області, м. Котовськ,українця , громадянина
України , освіта середня ,одруженого, має на утриманні малолітню
дитину 2017 р.н. , працює неофіційно , зареєстрованого в
АДРЕСА_1 , проживаючого в
АДРЕСА_2 , судимого:
-18.05.2017 р. Бахмацьким районним судом Чернігівської області за
ст. 190 ч. 1, 190 ч. 2 КК України до штрафу у розмірі 1700 гривень ;
у вчиненні злочину , передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України ,-
за участю прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
29.05.2013 року біля 01 г.00 хв. обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи по вул. Ползунова ,2 в м. Києві з метою відкритого викрадення чужого майна , вступив в злочинну змову з ОСОБА_6 ( вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 25.06.2014 р. засудженого до покарання у виді 5 років позбавлення волі , із застосуванням ст.75 КК України ) та невстановленою слідством особою , для чого розподілили між собою злочинні ролі.
Реалізуючи свій злочинний намір , обвинувачений ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа, діючи спільно та узгоджено за попередньою змовою групою осіб, з корисливих спонукань та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, підійшли біля 01.10. в цей же день до раніше незнайомого їм ОСОБА_7 , який в цей час проходив по вказані вулиці.
Обвинувачений ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і невстановлена слідством особа , тримаючи кожен в руках дерев'яні палиці , обступили потерпілого ОСОБА_7 з різних сторін та замахнулись на нього палицями , погрожуючи тим самим застосуванням фізичного насильства ,яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Однак , потерпілий ОСОБА_7 став вчиняти опір , схопивши руками за палиці та почав їх стримувати з метою унеможливлювати нанесення йому цими особами ударів.
В цей час, ОСОБА_6 з правої зовнішньої кишені штанів Ізевбокун Осарумен дістав своєю рукою гаманець ,який для останнього матеріальної цінності не становить , з якого витяг гроші в сумі 250 гривень ,а гаманець викинув на землю.
Одночасно ОСОБА_5 з лівої зовнішньої кишені штанів потерпілого витягнув 250 гривень .
Невстановлена слідством особа ,діючи згідно розподілених ролей, в цей час знаходилась поруч та спостерігала за оточуючою обстановкою ,підтримуючи злочинні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Відкрито викравши вищевказане чуже майно , обвинувачений ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа з місця вчинення правопорушення зникли, завдавши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 500 грн.
Обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним і фактичні обставини кримінального провадження ним не оспорювались. Підтвердив, що дійсно 29.05.2013 біля 01.00 на вул. Ползунова ,2 в м. Києві разом з ОСОБА_6 та ще одним наглядно знайомим відкрито викрали у потерпілого ОСОБА_7 грошові кошти на суму 500 гривень , із погрозою застосування насильства . У вчиненому розкаявся.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд при встановленні фактичних обставин справи обмежився допитом обвинуваченого .
Таким чином , суд приходить до висновку про те , що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисні дії, що виразились у відкритому викраденні чужого майна ( грабіж ) , вчинений за попередньою змовою групою осіб , поєднаний із погрозою застосуванням насильства ,що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого .
Його дії суд вважає необхідним кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину - відповідно до ст. 12 КК України який віднесений до тяжких , особу обвинуваченого ,раніше не судимого і вважає, що він заслуговує на покарання у виді позбавлення волі.
Однак, суд враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме розкаяння у вчиненому , наявність на утриманні малолітньої дитини ,вважає можливим звільнити ОСОБА_5 від відбуття покарання з випробуванням на певний термін на підстав ст. 75 КК України , оскільки його виправлення можливе буз ізоляції від суспільства.
Обставин , що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України ,суд-
Визнати ОСОБА_3 винуватим за ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття покарання з випробуванням - іспитовим строком на 1 рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки : періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації , повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи , не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку .
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору .
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження , який не був присутній в судовому засіданні.