79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.06.07 Справа № 1/60-Б
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу ВДВС Іваничівського районного управління юстиції
на ухвалу господарського суду Волинської області від 18.04.2007р.
у справі № 1/60-Б
за заявою ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Волинської обласної дирекції, м.Луцьк
до ВАТ «Іваничівський райагропостач», смт.Іваничі
про визнання банкрутом,
з участю представників :
від скаржника -не з»явився
від боржника - не з»явився
Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв»язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 18.04.2007р. у справі № 1/60-Б про банкрутство ВАТ «Іваничівський райагропостач», смт.Іваничі відхилено грошові вимоги ВДВС Іваничівського РУЮ до боржника в сумі 69037,62 грн.
Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник -ВДВС Іваничівського районного управління юстиції подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вимоги про стягнення з боржника виконавчого збору є безспірними вимогами кредитора, оскільки підтверджені виконавчими документами, якими є постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та повинні бути включені до реєстру вимог кредиторів.
Представленим відзивом боржник -ВАТ «Іваничівський райагропостач»доводи скаржника заперечує, просить суд ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в попередньому судовому засіданні господарський суд розглядає заявлені до боржника вимоги конкурсних кредиторів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
ВДВС Іваничівського РУЮ, у зв"язку з відмовою ВАТ «Іваничівський райагропостач»добровільно виконати вимоги по сплаті грошових коштів по виконавчим документам, винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору на загальну суму 69037,62 грн.
Правовою підставою для визнання кредитором орган ДВС посилається на ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження», якою передбачено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків.
Однак, кредитором не враховано, що ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено також момент, з якого в органу ДВС виникає право на стягнення виконавчого збору - в результаті фактичного стягнення суми заборгованості по виконавчому документу на користь стягувача або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом .
Як з»ясовано судом ні по одному виконавчому документу про стягнення з ВАТ «Іваничівський райагропостач»жодна грошова сума на користь стягувача не була стягнута органом ДВС, а також жодне майно боржника не передане стягувачу за вищенаведеними виконавчими документами.
В контексті викладеного суд першої інстанції підставно дійшов висновку про те, що у боржника, у даному випадку, відсутнє грошове зобов»язання заплатити вказаному кредитору грошову суму у заявленому останнім до суду складі та розмірі.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
1. Ухвалу господарського суду Волинської області від 18.04.2007р. у справі № 1/60-Б залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.