Справа №: 343/690/18
Провадження №: 2/0343/360/18
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
29 травня 2018 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому у судовому засіданні в залі Долинського районного суду в м.Долина справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд -
Позивачка просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача грошові кошти на утримання (аліменти) їх дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати їх з відповідача на її користь у розмірі - 930 грн., щомісячно, починаючи із дня пред'явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з відповідача грошові кошти на утримання (аліменти) їх дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та стягувати їх з відповідача на її користь у розмірі - 746 грн., щомісячно, починаючи із дня пред'явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Свої вимоги мотивує тим, що 12.07.2007 року між нею, ОСОБА_1, та відповідачем, ОСОБА_2, був укладений шлюб.
Від даного шлюбу у них є діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, 12.06. ІНФОРМАЦІЯ_3, які на даний момент проживають разом з нею в с.Новоселиця.
Відповідач з 6 червня 2017 року поїхав від них, живе окремо, проживає в іншому районі області. З того часу він ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 180 СК України обов'язку утримувати своїх неповнолітніх дітей. Він не забезпечує їх продуктами харчування та одягом, шкільними речами, грошима, які необхідні на їх життя та розвиток, навчання, ліками, коли вони хворіють. Діти повністю знаходяться на її утриманні.
Досягнути домовленості з відповідачем добровільно виконувати свої обов'язки по утриманню дітей, та надавати кошті у відповідній сумі у добровільному порядку не вдалося, він витрачає гроші на свої потреби, потребами дітей не цікавиться.
Відповідач не являється інвалідом, аліментів нікому не сплачує, знаходиться у працездатному віці, а тому має можливість працювати та утримувати дітей, і з цих підстав вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з тим, що відповідач не має постійного заробітку, на підставі ст. 184 СК України просить стягувати аліменти з відповідача у твердій грошовій сумі в розмірі:
на утримання їх дитини, ОСОБА_3 - 930 грн., щомісячно, до досягнення нею повноліття, оскільки батьки мають однаковий обов'язок щодо утримання дитини (прожитковий мінімум на дитину від 6 років на даний час складає 1860 грн., тобто кожний з батьків по 50 % - 930 грн.);
на утримання їх дитини, ОСОБА_4 -746грн., щомісячно, до досягнення ним повноліття, оскільки батьки мають однаковий обов'язок щодо утримання дитини (прожитковий мінімум на дитину до 6 років на даний час складає 1492 грн., тобто кожний з батьків по 50 % - 746 грн.).
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини, просить позов задоволити в повному обсязі. Не заперечила проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2, в судове засідання на виклик не з'явився, причину своєї неявки суд не повідомив , від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, хоч про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 20), від нього не поступив відзив на позов.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов належить до задоволення, виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції , передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ст. 183 СК України визначено, що у випадку, коли платник аліментів має нерегулярний дохід, частину доходу отримує в натурі, або за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача, може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Про те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі і від спільного проживання у них народилися : 04.11.2007 року дочка ОСОБА_5 та 12.06.2012 року син ОСОБА_6 свідчать матеріали справи - копія свідоцтва про шлюб серії І-НМ №037456 від 12.07.2007р. (а.с.6), копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії І-НМ №077984 від 08.11.2007 року (а.с.7), копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії І-НМ №199361 від 14.06.2012 року (а.с.8).
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами по справі погіршилися стосунки, неповнолітні діти перебувають на утриманні позивачки, з якою проживають ( довідка про склад сім"ї а.с.9).
Відповідач на даний час офіційно не працює та не має стабільного доходу.
Оскільки відповідач офіційно не працевлаштований та немає постійного доходу та регулярного заробітку, то суд, враховуючи обставини визначені ст.182 СК України і роз'яснення, що містяться у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 3 від 15 травня 2006р. "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі.
Відповідно до положень ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Визначаючи розмір аліментів судом враховується матеріальне становище позивачки ОСОБА_1, матеріальне становище відповідача ОСОБА_2, те, що він тимчасово не працює, не має стабільного доходу, відсутність у нього інших утриманців, яких він зобов'язаний утримувати у відповідності до вимог Закону, а також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, та приходить до висновку, що з урахуванням положень статті 182 СК України щодо встановлення мінімального розміру аліментів відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», з відповідача слід стягувати аліменти у розмірі 1676 гривень : 930 гривень щомісячно на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, та 746 гривень щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України. На підставі ст. ст. 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 141, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задоволити .
Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 930 (дев'ятсот тридцять) гривень щомісячно.
Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 в твердій грошовій сумі в розмірі 746 (сімсот сорок шість) гривень щомісячно.
Стягнення аліментів розпочати з 20 квітня 2018 року і проводити до повноліття дітей. Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 704,80 гривень судового збору .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач : ОСОБА_1О, 29.09.1980р.н., ІПН НОМЕР_1, жителька с.Новоселиця, вул.Т.Шевченка,10 Долинського району Івано-Франківської області, 77500 .
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: присілок Грушівка с.Криворівня, Верховинського району Івано-Франківської області, 78710 .
Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш