Справа № 289/822/18
Номер провадження 2/289/605/18
18.05.2018 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Невмержицького І.М.,
при секретарі - Прокопчук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Раковицького старостинського округу, Радомишльської міської ради, Радомишльського району, Житомирської області про визнання права власності на придбане майно за договором купівлі-продажу,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на придбане майно за договором купівлі-продажу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка - ОСОБА_1, ще при житті ОСОБА_4, купила у неї та у її рідного брата ОСОБА_2, за 10 тис. грн. житловий будинок, який знаходиться в с. Раковичі по вул. Центральна, 51, сплатила їм зазначені гроші і прийняла куплене майно у своє повне володіння і розпорядження, продавці, зі свого боку, зобов'язалися оформити у нотаріуса договір купівлі-продажу ще у 2009 році, але свої зобов'язання перед покупцем (позивачнм) не виконали, документи не підготували і до нотаріуса не пішли, крім того ОСОБА_4, померла 05.04.2010 року, а оригінали правовстановлюючих документів на вищезазначене майно у позивачки відсутні, а тому остання змушена звернутись до суду з позовом про визнання права власності на придбане майно.
В судовому засіданні позивач та її представник не з»явились, надіслали письмову заяву, просили справу розглянути без них, позовні вимоги підтримали у повному обсязі,просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду письмову заяву, просив розгляд справи проводити без його участі, з позовними вимогами погодився.
Відповідач ОСОБА_3, в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи,оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Виходячи зі змісту ст.4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У судовому засіданні встановлено, що у 2009 році позивачка - ОСОБА_1, ще при житті ОСОБА_4, вирішила купити у неї та у її рідного брата ОСОБА_2, за 10 тис. грн. (по 5 тис. у кожного) житловий будинок, який знаходиться в с. Раковичі по вул. Центральна, 51, сплатила їм зазначені гроші і прийняла куплене майно у своє повне володіння і розпорядження.
Продавці, зі свого боку, зобов'язалися оформити у нотаріуса договір купівлі-продажу ще у 2009 році. Але вони свої зобов'язання перед покупцем (позивачем) не виконали, документи не підготували і до нотаріуса не пішли.
Рідна мати відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4, померла 05 квітня 2010 року в місті Києві, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-БК № 169365, яке видане «06» квітня 2010 року Відділом реєстрації смерті у м. Києві, про що в книзі реєстрації актів про смерть 06 квітня 2010 року було зроблено відповідний запис за № «6277».
Родинні зв'язки відповідачки ОСОБА_3 зі спадкодавицею ОСОБА_4 підтверджуються:
- Свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії І-ТП № 299068, виданим (повторно) 19 травня 1976 року в с. Раковичі Радомишльського р-ну Житомирської обл., в якому її матір'ю записана «Кулаківська Лідія Дмитрівна»;
- Свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 серії І-БК № 457151, виданим 27 травня 1977 року в Палаці одруження м. Києва, в якому ОСОБА_5 своє прізвище змінила на «Бондарчук».
Наприкінці 2017 року позивач звернулася до відповідачів, як єдиних власників спірного майна з вимогою або повернути гроші або оформити на її (позивача) будинок та земельну ділянку через нотаріальну контору, однак відповідачі заявили, що більшу частину грошей вони вже витратили на власні потреби, тому повернути гроші не в змозі, а на спірний будинок вони не претендують.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Враховуючи наявність укладеного в усній формі - Попереднього договору купівлі-продажу від 31 грудня 2009 року, в якому продавець (відповідачі) узяли на себе зобов'язання зібрати і підготувати всі необхідні документи на оформлення нотаріального договір купівлі-продажу або договір дарування у власність ОСОБА_1, спірної нерухомості і земельної ділянки, вони передали їй всі наявні у них ксерокопії документів щодо цього.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 86 ЦК України передбачено: Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Відносини власності регулюються Конституцією України, цим кодексом, іншими законодавчими актами.
При цьому, враховуючи положення ч. 1 ст. 3 ЦПК України про те, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, і просити суд ухвалити рішення у справі, у яких можуть бути порушені права спадкоємців на отримання спадкового майна, або оскаржені.
Право змінювати правовідносин, захищати порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси належить тільки суду, до компетенції якого згідно із законом є оформлення спадщини, оскільки в такому випадку вимоги про розподіл спадщини і визнання права власності на спадкове майно підлягають розгляду тільки судом.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивача на спадкове майно, а відтак позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 128, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Раковицького старостинського округу, Радомишльської міської ради, Радомишльського району, Житомирської області про визнання права власності на придбане майно за договором купівлі-продажу - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на куплені нею 31 грудня 2009 року за 10 тис. грн. у ОСОБА_2 та ОСОБА_4, нерухоме майно, яке складається з житлового будинку з будівлями, вартістю 10 000 грн., який знаходяться по вулиці Центральна, 51 в селі Раковичі Радомишльського району Житомирської області на не приватизованій земельній ділянці площею 0,25 га.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів, починаючи з дня його проголошення.
Суддя І. М. Невмержицький