"22" грудня 2009 р.Справа № 15/09-20
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Воронюка О.Л. Суддів: Єрмілова Г.А.
Лашина В.В.
При секретарі: Толок В.В.
За участю представників сторін:
Від Компанії ГА МОДЕФІНЕ С.А. -Компанець Є.М., довіреність б/н від 01.08.08р.;
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 та представник Південної митниці в судове засідання не з'явились. Про час і місце його проведення повідомлені належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу Компанії ГА МОДЕФІНЕ С.А.
на ухвалу господарського суду Одеської області
від 30.04.2009р. №15/09-20
за заявою Компанії ГА МОДЕФІНЕ С.А.
про вжиття запобіжних заходів в порядку ст. 431 ГПК України
особи, щодо яких заявлено про вжиття запобіжних заходів:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3
Південної митниці
23 квітня 2009р. Компанія ГА МОДЕФІНЕ С.А. звернулася до господарського суду із заявою про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на товар “туалетна вода не в аерозольній упаковці”(маркований торговельною маркою АRМАNІ) за ВМД типу “ІМ40Г” №500050030/9/003920 від 09.04.2009р., що заявлений громадянкою України ОСОБА_3 до митного контролю та митного оформлення в режимі “імпорт”, який знаходиться на митному оформленні у Південній митниці; заборони Південній митниці здійснювати митне оформлення вказаного товару; заборони фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 здійснювати митне оформлення спірного товару, а також витребування у Південній митниці по два зразки продукції кожного найменування маркованої торговельною маркою АRМАNІ.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.04.2009р. (суддя Петров В.С.) у задоволенні заяви Компанії ГА МОДЕФІНЕ С.А. про вжиття запобіжних заходів було відмовлено.
Суд першої інстанції, з посиланням на приписи ст. ст. 431, 432, 434 ГПК України, ст. 128 ГК України, ч. 1 ст. 1, ст. ст. 12, 21 ГПК України, дійшов висновку, що ОСОБА_3 у спірних правовідносинах виступає в якості фізичної особи через відсутність у неї статусу підприємця на момент заявлення до митного оформлення товару за ВМД типу ІМ40Г № 5110100310/8/000148 та ВМД типу ІМ40Г №511010310/8/000205, 18.01.2008р. та 23.01.2008р. відповідно (такий статус вона отримала лише з 13.08.2008р.), а тому даній спір не підвідомчий господарським судам. Згідно листа Південної митниці від 10.04.2009р. № 38/28-02/3527, остання літера даного типу декларації (літера „Г”) означає подання зазначеної декларації ОСОБА_3 саме як громадянкою, а не як суб'єктом підприємницької діяльності. Декларуючи вантаж як суб'єкти підприємницької діяльності, особи заповнюють ВМД типу ІМ40. Зазначене також було встановлено рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.11.2008 р. по справі № 2-4428/08, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області.
Крім цього, вказаним рішенням суду загальної юрисдикції встановлений факт відсутності в діях ОСОБА_3А складу порушення прав інтелектуальної власності відносно продукції Компанія ГА МОДЕФІНЕ С.А., а тому відсутні підстави вважати, що порушені, або існує реальна загроза порушення прав заявника.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Компанія ГА МОДЕФІНЕ С.А звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу від 30.04.2009р. скасувати та прийняти нову ухвалу, якою вжити перелічені в заяві від 23.04.09р. запобіжні заходи.
В апеляційній скарзі заявник посилається на порушення судом визначених ст. 434 ГПК України процесуальних строків, т. я. призначений на 28.04.2009р. розгляд заяви невмотивовано перенесено на 30.04.2009р. всупереч ст. ст. 431-434 ГПК України, котрими не передбачено перенесення розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів, ненадання представнику заявника копії виготовленої ухвали, всупереч ст. 434 ГПК України, ненаведення у судовому засіданні мотивування відмови у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, проголошення лише вступної та резолютивної частин ухвали.
В додаткових поясненнях до апеляційної скарги 09.06.2009р., Компанія наголошує на порушенні місцевим господарським судом норм матеріального права (ст. 1, ч. 3 ст. 4 Закону, ч. 2 ст. 3, ст. 17 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, ст. ст. 1, 110, 247, 255, п. 1 ч. 2 ст. 250 Митного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів та послуг”, ст. 128 ГК України). Заявником також спростовується висновок суду стосовно відсутності у гр. ОСОБА_3 статусу суб'єкта підприємницької діяльності станом на 18.01.08р. та 23.01.08р. та здійснення державної реєстрації СПД ОСОБА_3 13.08.08р., оскільки дата 13.08.08р. є датою включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (перереєстрації), а не датою проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Відповідно ж до свідоцтва НОМЕР_1, Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (від 14.05.2009р.) гр. ОСОБА_3 має статус СПД з 14.05.1998р.
Крім цього 22.12.09р. в уточненнях до апеляційної скарги, скаржник наголошував на тому, що рішенням господарського суду м. Києва задоволено позовні вимоги Компанії ГА МОДЕФІНЕ С.А. до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, згідно з якими імпортовану ОСОБА_3 парфумерну продукцію марковану торговельною маркою АРМАНІ визнано контрафактною, прийнято рішення про вилучення її з цивільного обороту та знищення. Таким чином, на цей час у зв'язку з вирішенням спору по суті, відпала необхідність у вжитті запобіжних заходів.
Представники фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та Південної митниці в судове засідання не з'явились, хоча про час ті місце його проведення повідомлені належним чином. Про причини неявки своїх представників зазначені особи суд не повідомили.
Заслухавши пояснення представника Компанії ГА МОДЕФІНЕ С.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали, додані до заяви про вжиття запобіжних заходів, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна Компанії ГА МОДЕФІНЕ С.А. підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Виносячи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що гр. ОСОБА_3 у спірних правовідносинах виступає в якості фізичної особи, оскільки на момент митного оформлення за ВМД типу ІМ40Г парфумерної продукції 18.01.2008р. та 23.01.2008р. вона не мала статусу підприємця (такий статус лише з 13.08.2008 р.), а тому даній спір не підвідомчий господарським судам за ст.ст. 1, 12, 21 ГПК України; митна декларація заповнювалась ОСОБА_3 саме як фізичною особою, а не як суб'єктом підприємницької діяльності, що було встановлене рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.11.2008 р. по справі № 2-44258/08 та залишеним в силі ухвалою апеляційного суду Одеської області від 09.02.2009 р. Крім цього, суд виходив з того, що відсутні підстави вважати порушення або загрозу порушення прав заявника.
Однак з цими висновками місцевого господарського суду судова колегія погодитися не може як з такими, що зроблені при неповному з'ясуванні усіх обставин справи в їх сукупності, що призвело помилкове застосування до спірних правовідносин норм матеріального права.
Відповідно до ст. 431 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
З цих приписів, а також виходячи з п. 10 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 р. № 04-5/1107 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», заяву про вжиття запобіжних заходів, у порядку, передбаченому Розділом V1 ГПК України «Запобіжні заходи», може бути подано лише зі справ, розгляд яких є підвідомчим господарським судам.
У відповідності до п. 1-3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. N 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 ГПК України). З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій України», за якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Отже, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Натомість, матеріалами підтверджено наявність господарського спору між сторонами, які у спірних правовідносинах виступають як суб'єкти господарювання.
Так, згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, ОСОБА_3 є суб'єктом підприємницької діяльності з 14.05.1998 р.
Крім цього, як вбачається з матеріалів, 18.01.2008р. до п/п «Бугаз»Білгород-Дністровського морського торгівельного порту зони діяльності м/п «Білгород-Дністровський»з Туреччини в Україну надійшов вантаж «товари народного споживання», який слідував від фірми-продавця «OZBEN TEKSTIL»на адресу ОСОБА_3
23.01.2008 р. ОСОБА_3 до м/п «Білгород-Дністровський»Приморської митниці для митного оформлення вантажу «товари народного споживання та туалетна вода в асортименті»було надані документи: ВМД (в якій згідно графі 54 декларантом є гр. ОСОБА_3, коносамент № 4 від 16.01.2008 р., інвойс № ОД 1601/4 від 16.01.2008 р.
З листа Південної митниці ДМС України від 10.04.2009 р. за № 38/28-02/3531 видно, що 09.04.2009р. при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів в зоні діяльності митниці було виявлено, що заявлені громадянкою України гр. ОСОБА_3 до митного контролю та митного оформлення в режимі «імпорт»за ВМД типу «ІМ40Г»№ 500050030/9/003920 від 09.04.2009р. товари «туалетна вода не в аерозольній упаковці»різних найменувань у загальній кількості 72 449 флаконів, з яких 3117 флаконів продукції під торговельною маркою, яка належить на праві інтелектуальної власності ГА МОДЕФІНЕ С.А., що надійшли 18.01.2008р. до п/п «Бугаз»Білгород-Дністровського морського торгівельного порту від фірми-продавця «OZBEN TEKSTIL», містять ознаки контрафактності: використання торговельної марки АRМАNІ, що належить Компанії ГА МОДЕФІНЕ С.А..
Відповідно до висновку експертизи №НП-188 від 18.01.2008р. Одеської регіональної Торгово-Промислової Палати України маркування й упакування зазначеної вище парфумерної продукції виконані кустарним способом, що імітує маркування парфумерних товарів, вироблених у європейських країнах.
Фальсифікацію парфумерної продукції підтверджено висновком експертизи № 1181/25 від 25.03.2008р., проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, за яким також встановлене, що загальна вартість при перетинанні митного кордону України вантажу -парфумерної продукції склала 2 406 237,61 доларів США.
Законом України від 10.04.2008 № 250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (далі - Протокол), підписаний у м. Женеві 05.02.2008.
Згідно з листом Міністерства закордонних справ України від 23.04.2008 № 72/13-612/1-1066 «Щодо набрання чинності Протоколом про вступ України до СОТ»Генеральним директором СОТ 16 травня 2008 року визначено датою набрання Протоколом чинності та відповідно набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі.
З набранням чинності Протоколом Україна приєдналася до Марракеської Угоди про заснування Світової організації торгівлі, невід'ємними частинами якої є угоди та пов'язані з ними правові документи, включені до її додатків. Однією з таких угод є Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності.
Відповідно до ст. 60 згаданої Угоди визначено поняття некомерційного об'єму товару -це незначна кількість товару некомерційного характеру, який знаходиться в особистому багажі пасажирів або пересилається малими партіями, на який положення Угоди не поширюється.
Законом України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»(далі Закон № 2681-ІІІ) та постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001р. № 1652 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України продуктів харчування для власного споживання та перелік предметів, що не можуть бути віднесені до особистих речей громадян»дано визначення термінів як «товар»так і «особисті речі»й встановлено обмеження на ввезення, зокрема, індивідуальних косметичних засобів у кількості, що забезпечує потреби однієї особи.
Статтею 1 Закону № 2681-ІІІ визначено, що під поняттям товари розуміється будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для відчуження, що переміщуються через митний кордон України та не можуть бути віднесені до особистих речей або транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них.
Особистими речами визнані предмети першої необхідності, призначені, в першу чергу, для забезпечення життєдіяльності власника-громадянина, є власністю такого громадянина та призначені виключно для власного користування такого громадянина, не є товаром та не призначені для відчуження або передачі іншим особам, відповідають меті та цілям перебування за кордоном. Це положення відображено й у п. 20 Переліку предметів, віднесених до особистих речей громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. № 1652.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 2681-ІІІ товари, що пересилаються на адреси громадян у вантажних та експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро та загальна вага яких не перевищує 100 кг, підлягають обов'язковому письмовому декларуванню митним органам в порядку, передбаченому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість та в установлених законодавством випадках акцизним та іншими зборами.
Отже, враховуючи кількість задекларованої парфумерної продукції та її вартість, не можна погодитися з висновком суду першої інстанції про використання ОСОБА_3 цієї продукції для власних потреб.
За приписами ч. 2 ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці.
Таким чином, висновок місцевого господарського суду про непідвідомчість спору господарським судам спростовується матеріалами справи та положеннями чинного законодавства України, наведеного вище.
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 85, 103, 104, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Компанії ГА МОДЕФІНЕ С.А. частково задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 30.04.2009р. №15/09-20 скасувати.
Матеріали справи №15/09-20 передати до господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя Воронюк О.Л.
Суддя Єрмілов Г.А.
Суддя Лашин В.В.
Постанова підписана 29.12.2009р.