Постанова від 24.12.2009 по справі 23/84-09-3182

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2009 р.Справа № 23/84-09-3182

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Воронюка О.Л. Суддів: Єрмілова Г.А.

Лашина В.В.

При секретарі: Толок В.В.

За участю представників сторін:

Від Концерну "Техвоєнсервіс" - Бевзюк А.В., довіреність №68 від 23.11.09р.;

Від Концерну "Техвоєнсервіс" - Булига Ю.М., довіреність №4 від 12.01.09р.;

Від Концерну "Техвоєнсервіс" -Сич Р.С., довіреність №62 від 26.10.09р.;

Представник ДП „Одеський автомобільний ремонтний завод” в судові засідання не з'явився. Про час і місце їх проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеський автомобільний ремонтний завод”

на рішення господарського суду Одеської області від 18.09.2009р.

у справі №23/84-09-3182

за позовом Концерну „Техвоєнсервіс”

до Державного підприємства „Одеський автомобільний ремонтний завод”

про стягнення 177 343,04 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.09.2009р. (суддя Степанова Л.В.) позов Концерну „Техвоєнсервіс” до Державного підприємства „Одеський автомобільний ремонтний завод” про стягнення 177 343,04 грн. задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" на користь Концерну "Техвоєнсервіс" основний борг у розмірі 152 524,98 грн., індекс інфляції 21 328,08 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1738,53 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 306,25 грн. Вимоги в частині стягнення 3% річних на суму 3489,98 грн. залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Державне підприємство „Одеський автомобільний ремонтний завод” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, а справу направити до господарського суду Одеської області для розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Концерн „Техвоєнсервіс”, не погоджуючись з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, просить суд залишити рішення господарського суду Одеської області від 18.09.2009р., без змін з мотивів зазначених в відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість прийнятого господарським судом рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства „Одеський автомобільний ремонтний завод” не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між філією концерну "Техвоєнсервіс" "СТО Одесаавтосервіс" та Державним підприємством "Одеський автомобільний ремонтний завод" було укладено договір №79 від 01.11.2007р.

Відповідно до п. 1.1 даного договору виконавець бере на себе зобов'язання охороняти об'єкти замовника.

Пунктом 1.2. договору №79 від 01.11.2007р. передбачено, що замовник (відповідач) зобов'язується у відповідності з умовами даного договору здавати під охорону об'єкти в установлений час та проводити оплату послуг по охороні.

Відповідно до умов п.6.1. зазначеного договору, ціна договору складає 8473,61грн., у том числі ПДВ та п.6.3 даного договору замовник не пізніше 30-го числа кожного місяця перераховує виконавцю вартість послуг за весь місяць.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачу були надані послуги по охороні об'єктів на загальну суму 152 524,98 грн., що підтверджується копіями актів виконаних робіт, підписаними сторонами: з листопада 2007 року до грудня 2008 року

Відповідач заперечень щодо актів наданих послуг згідно договору №79 за період з 01.01.2009 року до 30.04.2009 року надісланих на його адресу не надав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання зобов'язані виконувати господарські зобов'язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг в розмірі 152 524,98 грн.

Крім цього, з наданих розрахунків позивач також просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних у розмірі 3489,98 грн., індекс інфляції за весь час прострочення платежу від суми основного боргу у розмірі 21328,08 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача індексу інфляції у розмірі 21 328,08 грн.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем не було здійснено обґрунтованого розрахунку 3% річних відповідно до чинного законодавства, в порядку п. 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 3489,98 грн. підлягали залишенню без розгляду.

Доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що позивачем не доведено фактичне виконання ним умов договору, судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються викладеним та матеріалами справи.

Враховуючи викладене, колегія судів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеський автомобільний ремонтний завод” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 18.09.2009р. у справі №23/84-09-3182 без змін.

Головуючий суддя Воронюк О.Л.

Суддя Єрмілов Г.А.

Суддя Лашин В.В.

Постанова підписана 28.12.2009р.

Попередній документ
7428860
Наступний документ
7428863
Інформація про рішення:
№ рішення: 7428862
№ справи: 23/84-09-3182
Дата рішення: 24.12.2009
Дата публікації: 22.04.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Одеський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію