Постанова від 14.12.2009 по справі 5/80-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

14.12.09 Справа № 5/80-38

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого -судді Зварич О.В.,

суддів Мурської Х.В.,

Якімець Г.Г.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «АМТ-труби» № 20 від 06.10.2009 р.

на рішення господарського суду Волинської області від 16.09.2009 р.

у справі № 5/80-38

за позовом: Приватного підприємства «Бюро безпеки «Кондор», м. Нововолинськ

до відповідача: ТзОВ «АМТ-труби», смт. Іваничі

про стягнення 23121,17 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Малєв Ю.Я. - директор

від відповідача: Красуцька Ж.М. -довіреність № 20 від 23.09.2009 р.

встановив:

Рішенням господарського суду Волинської області від 16.09.2009 р. у справі № 5/80-38 (суддя Слупко В.Л.) стягнуто з ТзОВ «АМТ-труби»на користь ПП «Бюро безпеки «Кондор»23121,17 грн., в т.ч. 15000 грн. заборгованості, 6960 інфляційних втрат, 1161,17 грн. 3% річних, а також 534,33 грн. судових витрат по справі (із них 231,21 грн. державного мита та 303,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Рішення суду мотивується тим, що: нечітке формулювання сторонами п.1.2 договору не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати фактично отриманих ним послуг; заборгованість підтверджена актом звірки розрахунків станом на 01.11.2006 р.; нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму заборгованості є правомірним.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій стверджує, що: пунктом 1.2 договору сторони визначили базову ціну договору і два періоди за які така плата стягуватиметься: пільговий період -з 01.07.2006 р. по 30.11.2006 р. та період з 01.12.2006 р. по 31.12.2006 р.; жодною нормою чинного законодавства України не передбачено, що ненадання боржником заперечень на претензію є визнанням ним суми боргу, зазначеної у претензії; позивачем до матеріалів справи надано акти прийому-здачі виконаних охоронних робіт (послуг, консультацій) за червень, липень, серпень, вересень, жовтень без жодного підпису посадової особи ТзОВ «АТМ-Труби», в яких зазначено вартість послуг за місяць в сумі 4000 грн.; просить скасувати рішення господарського суду Волинської області у справі № 5/80-38 від 16.09.2009 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 08.11.2009 р. зазначає, що: вартість охоронних послуг становила 4000 грн. щомісячно; інфляційні втрати в сумі 6960 грн. та 3% річних в сумі 1161,17 грн. застосовано згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України; просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 р. справу № 5/80-38 передано на розгляд колегії суддів в складі: головуючої судді Зварич О.В., суддів Мурської Х.В., Якімець Г.Г.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 16.09.2009 р. у справі № 5/80-38 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на наступне:

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання такого обов»язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічно статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Стаття 599 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 червня 2006 р. ПП «Бюро безпеки «Кондор» з однієї сторони та ТзОВ «АТМ Труби»з іншої сторони уклали договір № 4/06, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв під охорону об»єкт, а також територію, споруди, будівлі та ін., що є об»єктом охорони і мають охоронятись, а також визначені на план схемі об»єкта, який підписується сторонами і є невід»ємною частиною даного договору. Також під охорону прийняті інші товарно-матеріальні цінності, що належать відповідачу і знаходяться в приміщеннях, спорудах на території об»єкта.

Згідно п.1.2 договору оплата за послуги з охорони, визначені даним договором становить 4000 грн. В разі зміни норм витрат охорони сума договору змінюється на основі наданого охороною обґрунтованого розрахунку.

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу послуги по охороні визначеного договором об»єкта на суму 20000 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.11.2006 р., підписаним та скріпленим печаткою ТзОВ «АТМ Труби», актами прийому-здачі виконаних робіт (послуг, консультацій) (а.с.15-90), які скріплені печаткою відповідача.

23.10.2006 р. ПП «Бюро безпеки «Кондор»вручив представнику ТзОВ «АМТ-труби» претензію про погашення заборгованості за надані послуги з охорони об»єкту.

Відповідач частково розрахувався за надані послуги, що підтверджується банківською випискою (а.с.48). Заборгованість становить 15000 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що в пункті 2.1 договору сторони визначили базову ціну договору і те, що така оплата має стягуватися за два базових періоди. Суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач зобов»язався сплачувати послуги з охорони об»єкту в сумі 4000 грн. щомісячно, незважаючи на те, що прямо в договорі це не було обумовлено. Щомісячна оплата випливає з дійсних правовідносин сторін та з інших доказів, що підтверджують надання послуг відповідачу кожного місяця. Крім того, відповідач в суді апеляційної інстанції визнав заборгованість в сумі 15000 грн., але просив не стягувати з нього суму інфляційних та річних.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд обґрунтовано задоволив позовні вимоги про стягнення з ТзОВ «АМТ-труби»на користь ПП «Бюро безпеки «Кондор» 15000 грн. основного боргу.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов»язання по оплаті за надані йому послуги, тому стягнення з нього 6960 грн. інфляційних втрат та 1161,17 грн. 3% річних є правомірним.

Отже, рішення господарського суду Волинської області від 16.09.2009 р. у справі № 5/80-38 є законним та обґрунтованим. Суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Оскаржуване рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 16.09.2009 р. у справі № 5/80-38 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий - суддя Зварич О.В.

суддя Мурська Х.В.

суддя Якімець Г.Г.

Попередній документ
7428710
Наступний документ
7428712
Інформація про рішення:
№ рішення: 7428711
№ справи: 5/80-38
Дата рішення: 14.12.2009
Дата публікації: 22.04.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Львівський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію