Справа № 159/1663/18
Провадження № 2/159/651/18
(ЗАОЧНЕ)
25 травня 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
- судді Лесика В.О.,
за участі секретаря - Жукової Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
Позивач звернувся в суд з позовом, у якому прохає суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача у справі ОСОБА_2 суму боргу за договорамм позики, укладеними між позивачем та відповідачем 29 грудня 2016 року та 04 січня 2017 року на загальну суму 15000 доларів США, що еквівалентно до національної валюти України 394500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступними обставинами: 29 грудня 2016 року відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 у позику кошти в сумі 12000 доларів США з терміном повернення суми позики за першою вимогою позивача та 04 січня 2017 року кошти в сумі 3000 доларів США з кінцевим терміном до 18 січня 2017 року. Факт отримання від позивача у позику коштів позичальник підтвердив шляхом складення відповідних розписок. Незважаючи на взяті на себе зобов'язання по поверненню боргу до дати, зазначених у боргових розписках, відповідач боргу не повернув і прострочив виконання боргового зобов'язання. Оскільки відповідач ухиляється від виконання боргових зобов'язань позивач, посилаючись на ст. 625, 1046,1047, 1049 Цивільного Кодексу України, прохає суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму коштів, переданих відповідачеві у позику в розмірі 15000 доларів США, що еквівалентно до національної валюти України 394500,00 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві і прохає його задовольнити. Прохає суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача у справі на його користь суму коштів, переданих ОСОБА_2 у позику в загальній сумі 15000 доларів США, що еквівалентно до національної валюти України 394500,00 грн. та судові витрати у справі.
Відповідач ОСОБА_2, в силу вимог ст. 128 ЦПК України, був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, в тому числі через опублікування оголошення на офіційному веб-порталі судової влади, в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзиву не подав.
У зв'язку з цим суд, відповідно до ст. 223 ч.4, ст. 280 ч. 1 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази у справі суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.
Згідно ст.1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Оригіналами боргових розписок від 29 грудня 2016 року та 04 січня 2017 року доводиться та обставина, що відповідач у справі ОСОБА_2 позичив у позивача ОСОБА_1 гроші в сумі 12000 доларів США. з терміном повернення суми позики за першою вимогою позивача та в сумі 3000 доларів США, з терміном повернення боргу до 18 січня 2017 року .
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.ст.78,81 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Факт отримання відповідачем від позивача суми, обумовленої у договорі позики, підтверджується борговими розписками від 29 грудня 2016 року та 04 січня 2017 року, написаною відповідачем власноруч.
Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до змісту ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа, кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, наявність боргового документа, а саме боргової розписки у позивача свідчить про те, що відповідач не виконав зобов'язань по поверненню боргу.
Аналіз норм ст. 99 Конституції України, ст. ст.192, 533 ЦК України дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій визначена сума зобов'язання) валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і його виконання є національна валюта України - гривня.
Згідно ч.1,2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
З огляду на офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - Долара США на день подання позову сума заборгованості відповідача за договорами позики від 29 грудня 2016 року та 04 січня 2017 року становить в загальній сумі 15000 доларів США, що еквівалентно до національної валюти України 394500,00 грн.
Крім цього, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені і документально підтверджені останнім судові витрати .
Керуючись ст.ст. 10, 12,76,77, 81, 82, 89, 141, 247, 263, 264, 265,280-285, ЦПК України ЦПК України, ст. ст.533,545, 625, 638, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договорами позики від 29 грудня 2016 року та від 04 січня 2017 року в загальному розмірі 15000 доларів США, що еквівалентно до національної валюти України, 394 500,00 грн. ( триста дев'яносто чотири тисячі п'ятсот грн. 00 коп.)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1судовий збір в розмірі 3945 грн.00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 29 травня 2018 року .
Головуючий: В.О.Лесик