23 травня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/722/18
14 год. 53 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язати вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача врахувати суму компенсації за невикористану відпустку у розмірі 19626,79 грн. при обчисленні пенсії, дорахувати розраховану суму до пенсії та виплатити недоплату до пенсії з 01.11.2017. Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.11.2017 ним подано заяву про призначення пенсії як державному службовцю по досягненню граничного терміну перебування на державній службі 65 років, згідно із Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу", до якої надав всі необхідні документи, в тому числі і відповідні довідки про складові заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця. Працівниками Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області, правонаступником якого є відповідач, при обчисленні пенсії не врахована компенсація за невикористану щорічну відпустку у сумі 19626,79 грн., з якої нарахований і сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. На неодноразові прохання до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області щодо врахування компенсації за невикористану щорічну відпустку при розрахунку пенсії, позивачу було відмовлено, з посиланням на відповідні роз'яснення Пенсійного фонду України. Позивач вважає, що працівниками Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області при обчисленні пенсії не прийняті до уваги законодавчі та нормативно-правові акти України, які безпосередньо регламентують види виплат заробітної плати, з якої нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що є підставою для врахування їх при обчисленні пенсії; не дотримані вимоги статті 41 Закону України від 09.07.2003№ 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині того, що до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються суми виплат, отримуваних застрахованою особою, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески, а після набрання чинності Законом України від 08.07.2010 №2474-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимального розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Визначення видів виплат передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5, згідно з якою суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових відпусток) відносяться до додаткової заробітної плати. Частиною 7 статті 7 Закону України від 08.07.2010 р. №2474-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010р. №1170 "Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до переліку виплат, на які не нараховується єдиний внесок, не включено такого виду виплат, як компенсація за невикористану щорічну відпустку, що є підставою для нарахування єдиного внеску на компенсацію за невикористану щорічну відпустку.
Листом від 02.04.2018 р. №176/111-99-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області позивачу було відмовлено у врахуванні компенсації за невикористану відпустку в заробіток для обчислення пенсії з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 р. №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб". Разом з тим позивач вважає, що даною постановою, навпаки передбачено, що "матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді". У даному випадку виплати не розшифровані, тобто сюди підпадають виплати, які відповідають вказаному порядку їх розрахунку, у тому числі і компенсація за невикористану відпустку.
19.04.2018 відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено на 15.05.2018.
07.05.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що порядок призначення пенсії особам, які мають відповідний стаж на посадах віднесених до категорії посад державної служби, згідно з пунктами 10 і 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-У "Про державну службу", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 р. № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб". До заяви про призначення пенсії позивач надав довідки, видані головним управлінням Держпраці у Херсонській області: від 01.11.2017 № 06-16/2430 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на листопад 2017 року ( посадовий оклад - 5300,00 грн.; надбавка за 5 ранг - 600,00 грн.; надбавка за вислугу років за 14 років - 2226,00 грн. ); від 01.11.2017 № 06-16/2429 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ( за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією ) за період з 01.05.2016 по 30.10.2017. В графі "Надбавка за інтенсивність праці" зазначена загальна сума 37691,44 грн. в графі "Премія місячна" - загальна сума 55057,46 грн., в графі "Інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць ) вказані суми: за лютий 2017 року - 11047,00 грн. (матеріальна допомога на оздоровлення за період з 01.01.2017 по 30.10.2017 ); за липень 2017 року - 15677,60 грн. ( матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за період з 01.01.2017 по 30.10.2017). Також за жовтень 2017 року вказана компенсація за невикористану щорічну відпустку в сумі 19626,79 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 р. №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" передбачено врахування виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року середньомісячна сума виплат ( крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. Абзацом 5 пункту 4 Постанови № 622 визначено порядок врахування матеріальної допомоги та виплат, які нараховуються за період, що перевищують календарний місяць, та враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. Врахування компенсації за невикористану відпустку в заробіток для обчислення пенсії Постановою № 622 не передбачено. Отже, при розрахунку заробітної плати позивача для обчислення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" не враховується сума компенсації за невикористану щорічну відпустку. Тому відмова Управління є цілком обґрунтованою, так як позивач не має права на перерахунок. Компенсація за невикористані дні відпустки носить разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати, а сам факт утримання збору на обов'язкове державне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця.
11.05.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Розгляд справи відбувся 15.05.2018 з перервою до 23.05.2018.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить задовольнити позов.
Представник відповідача прибув в судове засідання 15.05.2018, заперечує проти позову, в судове засідання 23.05.2018 не прибув.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 до 30.10.2017 отримував пенсію по інвалідності як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, а з 01.11.2017 згідно заяви позивача йому була призначена пенсія як державному службовцю по досягненню граничного терміну перебування на державній службі 65 років згідно із Законом України від 10.12.2015 № 889-УІІІ "Про державну службу".
До заяви про призначення пенсії позивач надав довідки, видані головним управлінням Держпраці у Херсонській області (роботодавцем):
- від 01.11.2017 № 06-16/2430 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на листопад 2017 року ( посадовий оклад - 5300,00 грн.; надбавка за 5 ранг - 600,00 грн.; надбавка за вислугу років за 14 років - 2226,00 грн .);
- від 01.11.2017 № 06-16/2429 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з 01.05.2016 по 30.10.2017. В графі "Надбавка за інтенсивність праці" зазначена загальна сума 37691,44 грн., в графі "Премія місячна" - загальна сума 55057,46 грн., в графі "Інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) вказані суми: за лютий 2017 року - 11047,00 грн. (матеріальна допомога на оздоровлення за період з 01.01.2017 по 30.10.2017); за липень 2017 року - 15677,60 грн. ( матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за період з 01.01.2017 по 30.10.2017). Також за жовтень 2017 року вказана компенсація за невикористану щорічну відпустку в сумі 19626,79 грн. Дана компенсація була нарахована та виплачена за невикористані основну частину щорічної основної відпустки за період роботи з 28.10.2015 по 27.10.2016 у кількості 6 днів, щорічну основну відпустку за період роботи з 28.10.2016 по27.10.2017 у кількості 30 календарних днів, щорічні додаткові оплачувані відпустки за період роботи з 28.10.2015 по 27.10.2016 у кількості 9 календарних днів, за період з 28.10.2016 по 27.10.2017 у кількості 9 календарних днів.
Із суми компенсації за невикористану щорічну відпустку нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що визнається відповідачем.
ОСОБА_1 призначена пенсія розміром 9479 грн. 88 коп. із розрахунку 60 % від заробітку. При обчисленні пенсії відповідачем були враховані суми матеріальної допомоги на оздоровлення 11047 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань 15677 грн. 60 коп., але компенсація за невикористану щорічну відпустку не була врахована при обчисленні пенсії.
З метою подальшого вирішення цього питання, 19.03.2018 позивач звернувся з офіційним запитом на отримання публічної інформації до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив врахувати компенсацію за невикористану відпустку при обчисленні пенсії.
У листі від 02.04.2018 №176/111-99-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повідомлено позивача про те, що врахування компенсації за невикористану відпустку в заробіток для обчислення пенсії постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" не передбачено, тому і не врахована при обчисленні пенсії сума компенсації за невикористану щорічну відпустку.
Позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії з включенням до сум заробітної плати для обчислення пенсії компенсації за невикористану відпустку; вважає, що ця виплата є складовою заробітної плати, у зв'язку з чим має бути включена при обчисленні пенсії, тому звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір суд дійшов до наступних висновків.
Статтею 90 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" в редакції чинній станом на час звернення позивача за призначенням пенсії як державному службовцю), встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". А відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Статтею 37 Закону «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу" встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМ України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", встановлено "п. 4. Пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді…
5. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.»
Форма довідок про заробітну плату для призначення пенсій державним службовцям затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048.
- довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ( посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років );
- довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ( за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), яка містить наступні графи: надбавка за інтенсивність праці, надбавка за виконання особливо важливої роботи, надбавка за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю, виплати за додаткове навантаження, премія місячна та інші виплати ( матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць ).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Стаття 66 Закону «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсії включає всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 41 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Частинами 2, 6 статті 33 Закону «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 7 ст. 33 Закону ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів» керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника. Отже, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань станом на час призначення пенсії позивачу входила до системи оплати праці державного службовця.
Чинне законодавство України як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати, запроваджені нормативно-правовими актами, у зв'язку з чим індексація грошових доходів приймається в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі.
Разом з тим, стосовно компенсації за невикористані дні відпустки, суд вказує на наступне. Державні гарантії права на відпустки, визначення умов, тривалості і порядку надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи встановлені Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР (далі - Законом України «Про відпустки»)
Відповідно до статті 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство). Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
Стаття 24 Закону України «Про відпустки» гарантує, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Стаття 33 Закону «Про державну службу» не містить положень про включення до заробітної плати державного службовця такої виплати, як компенсація за невикористані дні відпустки при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 24 Закону «Про відпустки» , які пов'язані зі звільненням особи зі служби.
Отже, грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте має виключний характер, оскільки є оплатою за невідпрацьований час (п.2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року N 5), тобто має іншу правову природу - відноситься до разових платежів; не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника.
Таким чином, грошова компенсація за невикористану відпустку при звільненні не входить до системи оплати праці державних службовців згідно Закону №3723-ХІІ, з якої обраховується пенсія, а має інше правове призначення. Отже, суд вважає необгрунтованими доводи позивача про те, що при обчисленні пенсії не дотримані вимоги статті 41 Закону України від 09.07.2003р. № 105 8-І V "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині того, що до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються суми виплат, отримуваних застрахованою особою, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески, а після набрання чинності Законом України від 08.07.2010 р. №2474-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимального з розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 01.03.2018 у справі № 348/1408/17, від 27.03.2018 у справі № 607/3635/17, тому суд не приймає до уваги судову практику судів першої та апеляційної інстанції, яку надав позивач при розгляді справи.
На підставі викладеного, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про наявність обов'язку відповідача врахувати грошову компенсацію за невикористану відпустку при звільненні до суми , з якої обраховується пенсія.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідач правомірно відмовив позивачу у врахуванні вказаної суми компенсації за невикористану відпустку при обчисленні пенсії, тому позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати по справі відсутні. В судовому засіданні 23.05.2018 оголошено вступну та резолютивну частинку постанови.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 143, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому апеляційні скарги подаються через Херсонський окружний адміністративний суд, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29 травня 2018 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 10.2.4