29 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/1975/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду справу
за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області
про про визнання протиправною та скасування постанови
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу прийняту головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 17.04.2018 року по ВП №56018318 щодо стягнення штрафу в сумі 5100,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в провадженні посадової особи відповідача перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №825/2298/17 виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 13.03.2018.
На думку позивача, оскаржувана постанова відповідача є протиправною, оскільки позивачем добровільно вжито (перерахунок пенсії) та вживаються (виплата пенсії) дії з виконання рішення суду, а тому відсутні підстави вважати про невиконання без поважних причин рішення суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 позовна заяву залишена без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалу суду від 10.05.2018 позивачем виконано в повному обсязі та 24.05.2018 Чернігівським окружним адміністративним судом відкрито провадження у даній справі в порядку ст.. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно відзиву на адміністративний позов, представник відповідача вважає, що оскаржувана позивачем постанова про накладення на боржника штрафу винесена у відповідності до чинного законодавства та у спосіб і порядок визначений ним, оскільки позивачем рішення суду не виконано, а доводи зазначені у позові та докази не підтверджують повного фактичного виконання рішення суду згідно виконавчого документу.
Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
З огляду на вищевикладене, відповідно до положень до ч.9 ст.205 КАС України, судом розгляд справи здійснено у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
З огляду на матеріали справи, 20.03.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Бабенко В.М. відкрито виконавче провадження № 56018318 з виконання виконавчого листа №825/2298/17 від 13.03.2018 виданого Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов'язання здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015 № 900, статей 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" з 01.01.2016, згідно довідки від 27.04.2017 № 101/01227, № НОМЕР_1.
Позивач, листом від 02.04.2018 № 4087/03-01 повідомив відповідача про те, що на виконання судового рішення проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 по 16.03.2018, здійснено доплату пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 в розмірі 4763,07 грн, а пенсія у визначеному судом розмірі виплачується стягувачу щомісяця з 01.04.2018 в розмірі 4462,81 грн. Також повідомлено, що доплату до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 36863,30 грн головним управлінням буде виплачено після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету України.
Головним державним виконавцем 17.04.2018 винесено постанову про накладення штрафу, згідно якої за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, на позивача, на підставі ст.75 Закону України Про виконавче провадження", накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с.8).
Не погодившись з даною постановою позивач звернуся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон).
Згідно зі ст.1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону).
Згідно ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу вказаних норм можливо дійти висновку про те, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення, а не за своєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, рішення, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання, має бути встановленим факт невиконання боржником рішення суду.
Судом встановлено, що на час винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу 17.04.2018, рішення суду щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії було виконано УПФУ та частково здійснено доплату. Невиконаною лишилась частина щодо виплати донарахованої пенсії за період з січня 2016 по грудень 2017.
З аналізу статей 63, 75 Закону слідує, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин.
Поважними в розумінні наведених норм Закону можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011р. №384/2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 8 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Так, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що вже перераховану суму пенсії не було виплачено стягувачу у зв'язку з відсутністю державного асигнування.
Згідно наявного в матеріалах справи листа, Пенсійний фонд України звертався до Міністерства соціальної політики України, як головного розпорядника коштів про необхідність виділення додаткових асигнувань (а.с. 9).
Такі підстави не виконання рішення суду, суд вважає поважними, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, відповідному пенсіонерові, не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Крім того, суд зазначає, резолютивна частина рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №825/2298/17 від 29.01.2018 містить дві основні вимоги до відповідача: проведення перерахунку пенсії та її виплату.
Як вже встановлено судом, вимога про перерахунок пенсії відповідачем виконана в повному обсязі про що не заперечує відповідач.
Правова позиція з приводу того, що невиконання судового рішення Управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, підтверджена постановою Верховного Суду від 24.01.2018 в справі № К/9901/1598/18 405/3663/13-а.
Відтак, станом на 17.04.2018 у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення з позивача штрафу. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова про стягнення з позивача штрафу, як рішення суб'єкта владних повноважень, не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позов про визнання її протиправною та скасування підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України на користь позивача підлягають документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Бабенка В.М. про накладення штрафу від 17.04.2018 у виконавчому провадженні № 56018318.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (просп. Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34924518) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) судові витрати в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275 - 277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286 - 288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції (частини 1 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України).
У відповідності до частини 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення складено у повному обсязі 29.05.2018.
Суддя Ю. О. Скалозуб