йСправа № 304/622/18 Провадження № 2/304/281/2018
про залишення позовної заяви без руху
25 травня 2018 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 01 квітня 2010 року відповідач отримала кредит у розмірі 3 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керувався п. п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. вказаного Договору, на підставі яких відповідач при його укладанні надала свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Оскільки ОСОБА_1 уклавши з позивачем кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, порушувала свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, то така станом на 30 квітня 2018 року склала 77 965,74 грн., з якої: 2 951,26 грн. - заборгованість за кредитом; 66 830,51 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 995,13 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3 688,84 грн. - штраф (процентна складова). Тому позивач просить позов задовольнити.
Частиною 1 статті 175 ЦПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.
Так, у позовній заяві має міститись зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
Як роз'яснено у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року у рішенні щодо грошових зобов'язань має бути висновок суду про розмір грошових сум та детальний порядок його обчислення за кожною з вимог.
Так, позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 01 квітня 2010 року у розмірі 77 965,74 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 2 951,26 грн.; 66 830,51 грн. - заборгованості за процентами; заборгованості за пенею та комісією у сумі 3 995,13 грн., а також заборгованості по судовим штрафам у розмірі 500 грн. та 3 688,84 грн., однак обставин, якими обґрунтовується розмір заборгованості по процентам у заяві не викладено, натомість розрахунок заборгованості з дати укладення договору по день розрахунку містить три види відсоткової (процентної) ставки (за поточною заборгованістю) - 30,00 %, 34,80 % та 43,20%.
У зв'язку з наведеним, позивачу слід надати детальний розрахунок заборгованості у якому слід чітко визначити: - яка сума підлягає стягненню за тілом кредиту і за який період; -яку суму позивач просить стягнути як відсотки за користування кредитом і за який період така заборгованість утворилася (з урахуванням необхідності обґрунтування зміни розміру відсоткової ставки та зазначення правової підстави для їх сплати); - заборгованість по комісії; - яка сума утворилася як заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасне повернення відсотків, за який період (з урахуванням необхідності обґрунтування зміни розміру вказаної пені та зазначення правової підстави для її сплати).
При цьому до матеріалів позовної заяви додано розрахунок, при дослідженні якого встановлено, що суми в ньому та суми наведені у позовній заяві різняться. Так, з поданої позовної заяви вбачається стягнення пені та комісії, тоді як у розрахунку зазначено лише про заборгованість за комісією, тобто встановити який саме розмір пені, комісії та штрафів не надається можливим.
Зазначене свідчить про те, що заявлені банком вимоги є неконкретизованими. Вказане створюватиме для суду ускладнення під час перевірки розрахунку заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частини 2 статті 177 цього Кодексу позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, частиною 7 статті 177 ЦПК України, передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 цього Кодексу повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи. Частина 3 вказаної статті визначає, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідно до ч. 5 даної статті відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Згідно ч. 6 ст. 62 ЦПК України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них засвідчені суддею, або копії з них засвідчені у визначеному законом порядку приєднуються до матеріалів справи.
Таким чином, копія довіреності може бути засвідчена суддею з наданого до суду оригіналу або посвідчена посадовою особою, яка її видала та скріплена печаткою юридичної особи, або має бути нотаріально посвідчена, інші копії не передбачені нормами ЦПК України як такі, що можуть бути підтвердженням повноважень представника.
Разом з тим, на стадії звернення до суду представником позивача ОСОБА_2 надано копію довіреності не засвідчену в установленому законом порядку, що не відповідає положенням ч. 7 ст. 177 ЦПК України.
Відтак, представнику позивача слід надати оригінал довіреності для підтвердження повноважень останньої щодо подання позовної заяви в інтересах юридичної особи або засвідчену у визначеному законом порядку копію.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Так, згідно п.п. 5.26 та 5.27 Розділу 5 «Вимоги до змісту та розташовування реквізитів документів» Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07 квітня 2003 року, відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче підпису.
Натомість, подана до суду позовна заява не відповідає вказаним вимогам, а саме копії доданих до справи документів не посвідчені належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 цього Кодексу якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Тому, керуючись ст. ст. 7, 10, 259 - 261, 185 ЦПК України, суддя, -
позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху і надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали та роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_3