25 травня 2018 року справа № 811/1406/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
до відповідача: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області
про скасування постанови, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 27.04.2018 року ВП №56063498 в сумі 10200 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в провадженні посадової особи відповідача перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №404/6161/17, 2а/404/612/17 від 23.03.2018р. виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда на виконання рішення цього ж суду.
На думку позивача, оскаржувана постанова відповідача є протиправною, оскільки позивачем добровільно вжито (перерахунок пенсії) та вживаються (виплата пенсії) дії з виконання рішення суду в порядку визначеному ПКМУ від 21.02.2018р. №103, а тому відсутні підстави вважати про невиконання без поважних причин рішення суду.
Ухвалою суду від 08 травня 2018 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного (письмового) провадження (а.с.1).
Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування.
Зі змісту відзиву на адміністративний позов, який надійшов до суду 22.05.2018р. встановлено, що представник відповідача вважає, що оскаржувана позивачем постанова про накладення на боржника штрафу винесена у відповідності до чинного законодавства та у спосіб і порядок визначений ним, оскільки позивачем рішення суду не виконано, а доводи зазначені у позові та докази не підтверджують повного фактичного виконання рішення суду згідно виконавчого документу (а.с.24-26)
Дослідивши письмові докази у справі суд зазначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 27.03.2018 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Красною А.О. відкрито виконавче провадження №56063498 з виконання виконавчого листа №404/6161/17,2а/404/612/17 від 23.03.2018р. виданого Кіровським районним судом м.Кіровограда про зобов'язання провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників ОВС та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015р., ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов КМУ №988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", №947 від 18.11.2015 року "Про внесення змін до постанови КМУ від 09.03.2006 року №268", починаючи з 01.01.2016 року (а.с.11).
03.04.2018 року позивач повідомив відповідача про те, що на виконання судового рішення проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату в сумі 22904,10 грн., з урахуванням раніше виплачених суму за період з 01.01.2016р. по 31.03.2018р. (а.с. 12). Доплату в сумі 2544,90 грн. за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 перераховано на поточний рахунок в АТ "Ощадбанк" платіжним дорученням №2759 від 19.03.2018р. та зараховано на його картковий рахунок (а.с.12-13).
Також повідомлено, що доплату до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 ОСОБА_2 отримає на умовах та в порядку, визначеному Постановою КМУ від 21.02.2018р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (а.с. 12).
27.04.2018р. державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, згідно якої за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, на позивача, на підставі ст.75 Закону України "Про виконавче провадження", накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. (а.с.8-9).
Не погодившись з вказаною постановою позивач звернувся до суду.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно зі ст.1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).
Згідно ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу вказаних норм можливо дійти висновку про те, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення, а не за своєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, рішення, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання, має бути встановленим факт невиконання боржником рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, постанову про відкриття виконавчого провадження отримано позивачем 28.03.2018 (а.с.10).
Судом встановлено, що на час винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу 27.04.2018року, рішення суду щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії було виконано УПФУ та частково здійснено доплату (а.с.13-16).
З аналізу статей 63, 75 Закону №1404-VІІІ слідує, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин.
Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011р. №384/2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Так, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що вже перераховану суму пенсії не було виплачено стягувачу у зв'язку з відсутністю державного асигнування.
Такі підстави не виконання рішення суду, суд вважає поважними, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, відповідному пенсіонерові, не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Крім того, суд зазначає, резолютивна частина рішення Кіровського районного суд м. Кіровограда №404/6161/17 від 06.12.2017р. містить дві основні вимоги до відповідача: проведення перерахунку пенсії та її виплату.
Судом встановлено, що вимога про перерахунок пенсії відповідачем виконана в повному обсязі про що свідчать відповідні письмові докази долучені до матеріалів справи.
Щодо іншого, суд зазначає, що вимога про виплату пенсії не вказує на зобов'язання здійснення одноразового платежу, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Отже, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі.
Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати, тому, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі позивачеві, суд, вже встановивши під час розгляду справи відсутність спору про право позивача на отримання підвищення до пенсії, не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Вказаний підхід щодо порядку сплати періодичних платежів узгоджується з правовою позицією колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України висловленою у постанові від 08.07.2014р. (№ рішення в ЄДРСР 39891909).
Вказані висновки суду узгоджуються з положеннями постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Отже, станом на 27.04.2018 р. у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення з позивача штрафу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова про стягнення з позивача штрафу, як рішення суб'єкта владних повноважень, не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позов про визнання її протиправною та скасування підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України на користь позивача підлягають документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення штрафу, прийняту державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Красною А.О. від 27.04.2018 року ВП№56063498 щодо стягнення штрафу в розмірі 10200 грн.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 34894735).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2018 рокую
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко