29 травня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1283/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про:
- визнання протиправним та скасування рішення №18/Г-100 від 06 квітня 2018 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області “Про відмову в перерахунку пенсії”;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.10.2017 р. перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що він має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та вважає, що з 01.10.2017, у відповідності до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, у зв'язку з чим відмову відповідача у перерахунку вважає протиправною.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні вимог пославшись на те, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС під час спеціальних зборів, які відбувалися поза межами проходження ним дійсної строкової служби в армії, а тому останній не має права на перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок (а.с.27-28).
Позивачем до суду подано відповідь на відзив, відповідно до змісту якого із відзивом відповідача не погоджується. Зазначає, що відомості у відзиві не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на законі (а.с.45-46).
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності - 2 група, інвалід армії (а.с.10).
Також позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) (а.с.10).
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач проходив дійсну строкову службу в період з 10.11.1969 р. по 22.11.1971 р.
Також, позивач згідно військового квітка та повідомлення військкомату у період проходження спеціальних зборів з 17.02.1987 по 25.05.1987 при 960 відділі військової торгівлі приймав участь в ліквідації наслідків аварії в зоні Чорнобильської АЕС (а.с.11).
Згідно архівної довідки Міністерства оборони України від 07.08.2013 №26021 позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 17.02.1987 р. по 25.05.1987 р. (а.с.12).
27.03.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 року, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.18, 36-38).
Рішенням, оформленим листом від 06.04.2018 № 18/Г-100 Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградській області повідомлено позивачу, що заявник приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не в період проходження дійсної строкової служби, а тому підстави для обчислення пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відсутні (а.с.19).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі за текстом - Закон № 796-XII).
Статтею 1 Закону № 796-XII визначено, що цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до ст. 10 Закону № 796-XII, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Військовослужбовці і призвані на військові збори військовозобов'язані користувались всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод і несли усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.
Дослідженими судом доказами підтверджено, що позивач з 17.02.1987 по 25.05.1987 , як військовозобов'язаний був призваний на військові збори та в цей період виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто є військовослужбовцем у розумінні ст.10 Закону № 796-XII (а.с.11,12).
У період перебування позивача на військових зборах діяв Закон СРСР від 12 липня 1967 року № 1950-VII “Про загальний військовий обов'язок”.
Відповідно до статей 5, 6 цього Закону (зі змінами, внесеними Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 грудня 1980 року № 3535-Х) військова служба складається з дійсної військової служби та служби в запасі Збройних Сил СРСР. Громадяни, які перебувають на дійсній військовій службі, іменуються військовослужбовцями, а ті, що перебувають у запасі, військовозобов'язаними.
За правилами статей 7, 9 цього Закону військовослужбовці і військовозобов'язані приймають військову присягу на вірність своєму народові, поділяються на солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів і офіцерський склад та кожному присвоюється відповідне військове звання.
Військовослужбовці і призвані на військові збори військовозобов'язані користуються всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і несуть усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992, № 2232-ХІІ ( далі по тесту - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 цього Закону щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
За правилами частини першої статті 16 Закону України “Про Збройні Сили України” від 06.12. 1991, № 1934-XII, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, від 20.12. 1991, № 2011-ХІІ, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, поширюється також на військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей (підпункт 3 пункту 1 статті 3 цього Закону).
Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що громадяни із числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 01.03.2016 у справі №21-1887а15.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” № 2148-VIII, від 03.10.2017, частина 3 ст.59 Закону № 796 ХІІ, викладена в наступній редакції: “Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210, передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, як особа, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовець, відноситься до категорії осіб, яка має право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Суд, критично ставиться до посилання представника відповідача Красюк Є. на копію постанови Харківського апеляційного адміністративного суду №816/247/18 від 10.05.2018, як підставу відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки в даному судовому рішенні встановлено, що позивач у справі приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 01 червня 1986 року по 02 вересня 1986 року в складі в/ч НОМЕР_1 . Згідно трудової книжки в цей період позивач перебував в трудових відносинах з Кременчуцьким колісним заводом, тобто не був військовозобов'язаним, що призваний на військові збори.
При розгляді адміністративної справи №811/1283/18 судом встановлено, що позивач з 17.02.1987 по 25.05.1987 , як військовозобов'язаний був призваний на військові збори та в цей період виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто є військовослужбовцем у розумінні ст.10 Закону № 796-XII (а.с.11,12).
Крім того, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує, що позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградській області саме із заявою про проведення перерахунку і здійснення виплати пенсії згідно ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Інших відмов чи погоджень, у порядку та строки передбачені для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", станом на момент розгляду справи відповідачем суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд розцінює рішення Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградській області, викладене в листі від 06.04.2018 № 18/Г-100, як відмову у перерахунку пенсії позивачу згідно ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення, викладеного в листі від 06.04.2018 № 18/Г-100, у зв'язку з чим, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені письмовими доказами, а тому вимоги підлягають задоволенню.
З врахуванням набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 15.11.2017 №851 - з дня опублікування та застосування її положень з 01.10.2017, суд визнає право позивача на перерахунок пенсії з 01.10.2017.
Судових витрат, які б підлягали стягненню на користь позивача з відповідача, відповідно до ст.139 КАС України, судом не встановлено.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області ( вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправним та скасування рішення №18/Г-100 від 06 квітня 2018 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, згідно частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун