про залишення позовної заяви без руху
29 травня 2018 р. м. ХерсонСправа № 821/981/18
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Морська Г.М., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі-відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача відносно взяття на облік, проведення перерахунку та виплати позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника, починаючи з 07.10.2009р. та зобов'язати відповідача поставити на облік позивача, поновити та сплачувати пожиттєву пенсію у зв'язку з втратою годувальника шляхом призначення її знову по матеріалам архівної пенсійної справи, як непрацюючому пенсіонеру з проведенням перерахунку, індексації та виплатою компенсації втрати доходу, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-12 в розмірі та на підставі, визначених нормами діючого законодавства України на момент виплати пенсії, не менше двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на визначений позивачем банківський рахунок, починаючи з 07.10.2009р.;
- допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог шляхом стягнення всієї суми заборгованості, починаючи з 07.10.2009р. до дня фактичної виплати;
- покласти обов'язок по забезпеченню виконання рішення на начальника ГУ ПФУ в Херсонській області;
- зобов'язати начальника ГУ ПФУ в Херсонській області в чотирнадцятиденний строк подати звіт про виконання рішення суду, яке допущено до негайного виконання.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.15, ч.3 ст.161 КАС України.
Так, статтею 15 КАС України закріплено, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
В порушення вказаної норми позивачем надано позовну заяву не державною мовою, а російською, при цьому позивачем не зазначається, що вона не володіє державною мовою та про необхідність користування послугами перекладача.
Крім того, згідно ч.3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Натомість позивачем надано заяву, якою остання просить звільнити її від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору до винесення рішення суду у справі.
Щодо вказаної заяви слід звернути увагу на наступне.
Статтею 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (з наступними змінами), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Так, ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704,80 грн.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору мотивоване тяжким матеріальним становищем.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" закріплено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, до якого позивач не відноситься.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
До клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення його сплати не надано жодного доказу на підтвердження обставин, зазначених у вказаному клопотанні, що позбавляє суд можливості встановити наявність підстав звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до положень Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Зі змісту вимоги про звільнення від сплати судового збору та долучених до позову матеріалів не вбачаються підстави для застосування пільг щодо сплати судового збору.
Крім того, суд звертає увагу на те, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги положення норм процесуального законодавства щодо вимог до позовної заяви, а також вимоги Закону України "Про судовий збір", підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Також слід звернути увагу, що згідно із положеннями частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.
За таких обставин вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, а саме: для подання до суду оформленої відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України позовної заяви з доданим до неї документами про сплату судового збору в сумі 704,80 грн., інших документів, підтверджуючих звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 821/981/18 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили негайно.
Суддя Морська Г.М.