79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
08.12.09 Справа № 01/76-40
м.Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого -судді Скрипчук О.С.
Суддів Дубник О.П.
Процика Т.С.
При секретарі Мацкулі Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Індастрібау Груп Україна»№ 292 від 10.09.2009 року
на рішення господарського суду Волинської області від 27.08.2009 року
у справі № 01/76-40
за позовом: ТзОВ «Індастрібау Груп Україна», м. Луцьк
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Кромберг енд Шуберт Україна», с.Рованці, Луцький район, Волинська область
про визнання права на відшкодування збитків, стягнення 800 000 грн. збитків
за участю представників:
від позивача: Коломейчук О.М. -директор;
від відповідача : Денисенко Б.М. -представник;
ТзОВ «Індастрібау Груп Україна»звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» про визнання за ним право на відшкодування збитків, яких йому було завдано в результаті порушена його цивільного права ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна»через вчинення останнім господарського правопорушення під час виконання договору генерального підряду від 08.06.2005 року та стягнення з відповідача 800 000 грн. збитків (упущеної вигоди).
До прийняття рішення 22.07.2009 року позивачем було подано заяву № 282 про збільшення розміру позовних вимог (а.с.74-78, т.3), в якій просить визнати право ТзОВ «Індастрібау Груп Україна»на відшкодування збитків, завданих в результаті порушення цого цивільного права ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна»через вчинення останнім господарських- правопорушень під час виконання договору генерального підряду від 08.06.2005 року і стягнути з відповідача 1 178 546,71 грн., збитків включених до їх складу 284 999,00 грн., що становлять вартість виконаних субпідрядними організаціями робіт із виторфовки грунту (реальні збитки), 358 973 грн. збитки у вигляді упущеної вигоди, яка складається із вартості робіт на завершення будівництва заводу, визначеної позивачем на підставі складеного кошторису, які міг виконати сам позивач; проценти річних.
27.08.2009 року позивачем подано заяву № 289 про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 956 206,68 грн., з них: 499 442,03 грн. збитки завдані неоплатою робіт із виторфовки ґрунту, 375 622,54 грн. неодержаний дохід, 81 142,11 грн. проценти річні.
Колегія суддів вважає. що судом першої інстанції обґрунтовано відхилено заяви про збільшення і зменшення позовних вимог, оскільки останні змінювали предмет і підстави позову.
Рішенням господарського суду Волинської області від 27.08.2009 року у справі № 01/76-40 (головуючий суддя: Якушева І.О., судді Гончар М.М., Боднарів С.В.) в позові ТзОВ «Індастрібау Груп Україна»до ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна»про визнання права на відшкодування збитків та стягнення 800 000 грн. збитків, відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду ТзОВ «Індастрібау Груп Україна», подало апеляційну скаргу № 292 від 10.09.2009 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 27.08.2009 року та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення порушено норми матеріального процесуального права. А саме, скаржник посилається на те, що у судовій справі № 01/76-40 господарським судом Волинської області було неповно з'ясовано всі істотні обставин, що мають значення для цієї справи, безпідставно було визнано встановленими деякі обставини, які фактично ніким не були доведені, в результаті чого висновки, викладені в рішенні суду в даній справі абсолютно не відповідають дійсним обставинам справи.
ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна»подано відзив на апеляційну скаргу № 2159 від 02.11.2009 року, в якому просить залишити апеляційну скаргу ТзОВ «Індастрібау Груп Україна»без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 27.08.2009 року у справі № 01/76-40 без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 08.06.2005 року між ТзОВ Індастрібау Груп Україна» (виконавець) та ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна»(замовник) укладено договір генерального підряду (а.с.10-37, т.1). Згідно умов даного договору замовник відкриває в Україні нове представництво (завод), а виконавець є відповідальним за ведення будови «під ключ»та бере на себе всі пов'язані з цим обов'язки по поставках та виконанню робіт.
Загальна тверда ціна договору становила 6.250.000 Євро без ПДВ та передбачала згідної п.3.5, п.14.2., п.п. 17.3-17.6, договору та зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва заводу (затверджувальна частина робочого проекту, том 3) всі поставки, підготовчі і додаткові роботи, оплату матеріалів, проектних робіт, а саме - робіт по будівництву, які необхідні для здачі об'єкту готового до експлуатації, в тому числі - кошторисний прибуток ТОВ «Індастрібау Груп Україна»у разі стовідсоткового виконання умов договору.
У відповідності до умов вищевказаного договору, а саме п. 3.1, пп.3.4-3.5, окрім проведення будівельно-монтажних робіт, ТОВ «Індастрібау Груп Україна»зобов'язувалося розробиш проектно-кошторисну документацію та отримати для будівництва дозвільну документацію, а також до обсягу виконання робіт належали всі частини поставок та виконання робіт, навіть якщо вони конкретно не вказані в документах угоди, але є необхідними для повного виконання обсягів та комплектації загальної споруди.
В січні 2005 року сторонами договору було укладено додаткові угоди №2 і №3, якими до тексту договору внесено умови щодо необхідності виконання позивачем ряду додаткових робіт та скориговано у зв'язку з цим суму договору на їх вартість (а.с. 38-39, т. 1)
02.02.2006р. у зв'язку із відсутністю у відповідача дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - інспекція ДАБК) на виконання будівельних робіт, всі роботи по будівництву заводу були позивачем зупинені до моменту отримання відповідного дозволу, про що замовника будівництва було письмово повідомлено, що підтверджується листом № 61 від 02.02.2006 року (а.с.40-41, т. 1).
08.02.2006р. між ТзОВ Індастрібау Груп Україна»(виконавець) та ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна»(замовник) було укладено додаткову угоду № 1 (а.с.42, т. 1), якою кінцевий термін будівництва заводу було продовжено до 05.03.2006р., здачу заводу призначено на 12.03.2006р., визначено, що підтвердженням належного виконання ТзОВ «Індастрібау Груп Україна»взятих на себе зобов'язань за договором є акт державної комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію як кінцевий результат виконання доручених ТзОВ «Індастрібау Груп Україна»робіт до їх повного завершення (під ключ). Після цього умови договору генерального підряду ще декілька разів змінювалися й доповнювалися сторонами, а саме додатковими угодами до договору генерального підряду № 4 від 06.03.2006р. (а.с.43, т.1 ) та № 6 від 27.04.2006р. (а.с.43, т.1)
18.05.2006р. відповідач листом №149/ф (а.с.51) повідомив позивача про розірвання договору генерального підряду від 08.06.2005р., посилаючись на те, що позивач порушив строки будівництва більше, ніж на 73 календарних дні та не надав банківської гарантії в розмірі 1000 000 Євро, що передбачено п. 18 договору.
Листом № 133 від 04.07.2006р. позивач просив надати відповідачу дозвіл на проведення будівельних робіт (а.с.57, т. 1).
Дозвіл інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт №15 було отримано відповідачем 11.05.2006р., але в інтересах ТзОВ «Техноцентр»(а.с.45. т. 1).
У зв'язку з чим, 15.05.2006р. між відповідачем і ТзОВ «Техноцентр»було укладено договір будівельного підряду №12, за умовами якого ТОВ «Техноцентр»виступило підрядником робіт із завершення будівництва заводу бортових електричних мереж для автомобілів у с. Рованці Луцького району Волинської області. Вартість робіт за цим договором визначена в розмірі 800 000 грн. (п. 4.1. договору).
За змістом частини 1 статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Пунктом 19.1 договору генерального підряду від 08.06.2005р. було передбачено, що у разі якщо виконавець не вживає жодних заходів в випадку перевищення узгоджених термінів, щоб усунути прострочку, яка виникла, та прострочка складає більше 20 календарних днів, замовник може розірвати договір з важливої причини без терміну; замовник має право за рахунок виконавця уповноважити інше підприємство для продовження робіт. В цьому випадку виконавцю оплачується тільки роботи виконанні ним згідно контракту, за вирахуванням гарантійного утримання.
При тому, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2007р. у справі №4/28-40 (яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2008р.) встановлено, що невиконання будівельних робіт ТзОВ «Індастрібау Груп Україна»у строки, встановлені договором, мало місце внаслідок невиконання обов'язку, покладеного на ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна»відповідними законодавчими актами України та рішенням Боратинської сільської ради №26/26 від 26.07.2005р. по отриманню дозволу на проведення будівельних робіт. Відповідно до ч. 2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть ті самі сторони.
Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що у відповідача не було правових підстав для розірвання договору у зв'язку із порушенням позивачем термінів будівництва.
Разом з тим, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимоги про визнання за позивачем права на відшкодування збитків.
У справах позовного провадження порушене право чи інтерес можуть бути захищені лише у спосіб, визначений законами України. У статті 16 ЦК України, ст.20 ГК України передбачено коло можливих способів захисту прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Якщо особа вважає, що їй заподіяно збитків внаслідок порушення її права, то в такому випадку відповідно до ст.16 ЦК України способом захисту її права є стягнення збитків з винної особи, а не визнання права на їх відшкодування.
У відповідності із п.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
У відповідності із ст.218 ГК України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, в т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
На виконання умов договору генерального підряду на капітальне будівництво від 08.06.2005р., відповідач вчинив правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини.
Позивач, звертаючись з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди, обґрунтовує втрачену ним вигоду сумою коштів в розмірі 800 000 грн., сплачених відповідачем новому генеральному підряднику за завершення будівництва заводу.
Згідно з п.п.4.1., 6.1. договору підряду №12 на завершення будівництва заводу бортових електричних мереж для автомобілів у с.Рованці, Луцького району, Волинської області від 15.05.2006р., укладеного між відповідачем і ТзОВ «Техноцентр», вартість робіт підрядника становить 666 666,66 грн., крім того ПДВ (20%) - 133 333,34 грн., разом - 800 000 грн.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суму коштів в розмірі 800 000 грн. не можна вважати збитками позивача у вигляді упущеної вигоди, які він не отримав у зв'язку з виконанням робіт іншою особою, оскільки ця суму коштів, визначених як договірна ціна підрядних робіт, включає не лише доходи підрядника, але й витрати (витрати на будівельні матеріали тощо)
Ввартість робіт в розмірі 800 000 грн. на завершення будівництва заводу визначена договором від 15.05.2006р. саме для підрядника - ТзОВ «Техноцентр». Для позивача ж як підрядника робіт, вартість робіт було визначено договором від 08.06.2005р.
Згідно з п.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Пунктом 4 ст.623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Разом з цим судом враховано, що відповідно до п.2 ст.623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання доказується кредитором.
При визначенні розміру очікуваного прибутку враховуються тільки точні дані, що безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум у випадку неналежного виконання боржником своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Позивачем не подано доказів на підтвердження реальної вартості здійснених відповідачем будівельних робіт із завершення будівництва заводу, доказів на підтвердження понесення відповідачем реальних витрат на оплату вартості підрядних робіт в розмірі 800 000 грн. іншому генпідряднику - ТзОВ "Техноцентр", а отже не доведено реального розміру збитків.
З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 800 000 грн. збитків (упущеної вигоди) до задоволення не підлягає.
Твердження апелянта про неповне з'ясування усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, яке призвело до невідповідності висновків, викладених в рішенні суду у зв'язку із відхиленням клопотань ТзОВ «Індастрібау Груп Україна»про витребування у відповідача оригіналів або належним чином завірених копій актів приймання виконаних підрядних робіт із завершення будівництва заводу та Довідок про вартість відповідних робіт за період часу з 18.05.2006 року до моменту завершення будівельних робіт та введення вищесказаного заводу в експлуатацію, не заслуговують на увагу, з наступних підстав.
У відповідності до ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських справах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом.
Колегію суддів встановлено, що 27.07.2009 року позивачем було подано до господарського суду Волинської області клопотання про витребування у відповідача всіх актів приймання виконаних підрядних робіт із завершенням будівництва заводу та всіх довідок про вартість виконаних підрядних робіт.
Ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, кожна сторона повинна самостійно визначити предмет доказування, тобто коло фактів матеріально-правового значення. Необхідних для вирішення справи по суті, на склад цих фактів вказує норма права, яка визначає права і обов'язки сторін у конкретній справі.
Позивач має добросовісно відповідно до вимог ст. 22 ГПК України користуватись належними йому процесуальними правами у процесі доказування, а отже самостійно визначати та подавати необхідні докази на обґрунтування своїх доводів.
ТзОВ «Індастрібау Груп Україна»в порушення ст. 33. ч. 2 ст. 38 ГПК України в поданому клопотання про витребування доказів позивачем не було зазначено з якими саме підрядними організаціями відповідачем були підписані акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт, довідки про їх вартість та на які конкретні суми.
У зв'язку з чим господарський суд першої інстанції обґрунтовано клопотання позивача про витребування доказів відхилив.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 27.08.09 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини та висновку місцевого господарського суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Львівський апеляційний господарський суд
1.Рішення господарського суду Волинської області від 27.08.2009 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в господарський суд Волинської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Дубник О.П.
суддя Процик Т.С.