79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
14.12.09 Справа № 9/31-14/113
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційну скаргу ВК Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ № 1293-ю від 28.10.09
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.09
у справі № 9/31-14/113
за позовом: ПП “Керен”, м. Івано-Франківськ
до відповідача-1: приватного підприємця ОСОБА_2, с. Загвіздя Тисменицького району Івано-Франківської області
до відповідача-2: Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
про визнання права власності
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.09 у справі № 9/31-14/113 (суддя В.Булка) позов ПП «Керен»до відповідачів: 1) -приватного підприємця ОСОБА_2, 2) -Івано-Франківської міської ради задоволено: визнано за ПП «Керен»право власності на завершений будівництвом об'єкт нерухомого майна - торговий комплекс "Ринок" загальною площею 815, 8 м.кв., що розташований за адресою вул. Тролейбусна, 2 Б в м. Івано-Франківську; стягнено з приватного підприємця ОСОБА_2 85, 00 грн. держмита та 118, 00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З даним рішенням не погоджується відповідач-2 - Івано-Франківська міська рада - оскаржив його в апеляційному порядку з підстав порушення господарським судом Івано-Франківської області при його винесенні норм матеріального та процесуального права, що, на думку скаржника, є підставою для його скасування. Зокрема, скаржник, посилається на те, що при перегляді справи господарський суд Івано-Франківської області, всупереч вимог ст. 111-12 ГПК України, не врахував вказівок Вищого господарського суду України та не надав жодної оцінки рішенню господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.07 у справі № 8/109.
Наводить скаржник і інші мотиви, з яких просить рішення господарського Івано-Франківської області від 30.09.09 у справі № 9/31-14/113 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП «Керен»до відповідачів: 1) -приватного підприємця ОСОБА_2), 2) -Івано-Франківської міської ради відмовити.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.09 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 14.12.09.
Позивач - ПП «Керен»та відповідач-1 - приватний підприємець ОСОБА_2 правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не подали.
В судове засідання 14.12.09 сторони явки повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені, причин неявки до відома суду не довели, а відтак, беручи до уваги п.п. 4, 5 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.09, апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Івано-Франківської міської ради підлягає задоволенню, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.09 у справі № 9/31-14/113 слід скасувати.
При цьому колегія суддів виходила з наступного:
Розглядаючи спір між сторонами, суд першої вірно встановив факт укладення між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ПП «Керен»договору оренди земельної ділянки від 01.10.02 на вул. Тролейбусній площею 0,3070 га, про що здійснено державну реєстрацію договору № 714 від 01.11.02. Цільовим призначенням земельної ділянки, згідно п. 1.2 договору, визначено «експлуатацію та будівництво ринку».
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 31.03.06 по справі № А-16/78 позивача визнано володільцем та користувачем (орендарем) земельної ділянки по вул. Тролейбусній в м. Івано-Франківськ, площею 0,3070 га, на умовах визначених договором оренди землі від 01.10.02 на строки до 01.11.08.
Водночас, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінки, всупереч вимог ст. 111-12 ГПК України, рішенню господарського Івано-Франківської області від 01.08.07 у справі № 8/109, яким визнано недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки, укладений 01.10.02 між ПП «Керен»та виконавчим комітетом міської ради, та зобов'язано ПП «Керен»повернути Івано-Франківській міській раді земельну ділянку на вул. Тролейбусній у м. Івано-Франківську, площею 0, 0307 га, передану за вказаним договором. Вказане рішення господарського суду Івано-Франківської міської ради в частині визнання недійсним договору оренди залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.07 у справі № 8/109 та постановою Вищого господарського суду України від 05.02.08), а відтак), вступило в законну силу та, згідно ст. 35 ГПК України, має преюдиційне значення при вирішенні даного спору.
Суд апеляційної інстанції погоджується з посиланням скаржника на ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій», якою встановлено, що будівництво здійснюється згідно відповідного рішення органу місцевого самоврядування на земельній ділянці, що перебуває у власності чи користуванні відповідача згідно цільового призначення. У разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, для здійснення будівництва необхідна наявність нотаріально засвідченої згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову.
Крім того, ст. 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Беручи до уваги те, рішення господарського Івано-Франківської області від 01.08.07 у справі № 8/109, зважаючи на те, що ПП «Керен»немає жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку по вул. Тролейбусній, 2Б, колегія суддів погоджується з твердженням скаржника, викладеним ним в апеляційній скарзі, про те, що позивач, здійснивши забудову земельної ділянки по вул. Тролейбусній, 2Б у м. Івано-Франківську, порушив право територіальної громади як власника земельної ділянки.
Колегія суддів також наголошує, що відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності та не була відведена для цієї мети.
Звертає увагу суд апеляційної інстанції також на положення ст. 331 ЦК України, згідно з нормами якої право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Зазначає колегія суддів також про те, що Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.08 № 923 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» визначає основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва. Відповідно до п. 17 цього Порядку датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією свідоцтва.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про основи містобудування»до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, зокрема, проведення робіт з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно ч. З ст. 18 Закону України «Про основи містобудування»закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.
Зважаючи на те, що позивачем не подано жодних належних доказів введення об'єкту будівництва в експлуатацію у встановленому законом порядку, так само як і доказів звернення до виконавчого органу Івано-Франківської міської ради щодо прийняття та введення в експлуатацію об'єкту будівництва, колегія суддів зазначає про безпідставність тверджень позивача та висновку суду першої інстанції щодо того, що будівництво нерухомого майна-торгового комплексу «Ринок», розташованого за адресою вул. Тролейбусна, 2Б в м. Івано-Франківську, завершено.
Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що ч. 1 ст. 1 ГПК України передбачає, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, судовому захисту підлягає лише порушене на момент звернення право, а не те яке може бути порушено в майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні. За таких обставин, подання позову про визнання права власності беручи до уваги встановлений судом апеляційної інстанції факт незавершення будівництва, в розумінні 331 ЦК України, а також за відсутності звернення до органу місцевого самоврядування щодо оформлення права власності, є предчасним.
Щодо висновку № 03/01-08 спеціаліста-будівельника Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації, то суд апеляційної інстанції зазначає, що він не є належним, в розумінні ст. 34 ГПК України, доказом завершення будівництва об'єкта нерухомого майна-торгового комплексу «Ринок».
Колегія суддів також зазначає, що відповідно до п. 6.1 наказу Міністерства юстиції України від 07.02.02 № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно»), оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію; фізичним та юридичним особам при представленні договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, акта про прийняття об'єкта в експлуатацію та акта приймання-передавання цього об'єкта.
Беручи до уваги те, що матеріалами справи не підтверджено факт звернення ні позивача, ні відповідача-1 до органів місцевого самоврядування про оформлення права власності на спірні нежитлові приміщення, зважаючи на те, що спірні об'єкти не веденні в експлуатацію у встановленому чинним законодавством порядку, будівництво здійснено на земельній ділянці не відведеній для цієї мети, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПП «Керен».
Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу задоволити.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.09 у справі № 9/31-14/113 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
4. Судові витрати за розгляд спору в суді першої інстанції та розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом покласти на позивача.
5. Господарському суду Івано-Франківської області видати наказ.
6. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
7. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Івано-Франківської області.
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник