79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
16.12.09 Справа № 5/34-92
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Городечної М.І.
суддів Юркевича М.В.
Кузя В.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Любитівського споживчого товариства № 17 від 09.10.2009 року (вх. № 662 від 22.10.2009 року)
на рішення господарського суду Волинської області від 22.09.2009 року у справі № 5/34-92
за позовом Любитівського споживчого товариства, с.Любитів, Ковельського району Волинської області
до 1: Споживчого товариства «Каскад-плюс», с.Любитів, Ковельського району Волинської області
до 2: Малого підприємства «Василина», с.Мощена, Ковельського району Волинської області
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Верес еліт», с.Воля Ковельська, Ковельського району Волинської області
про визнання договору купівлі-продажу № 3 від 30 жовтня 2001 року неукладеним та відновлення становища, яке існувало до того.
За участю представників: від позивача -Півень Т.В.., від відповідача 1 та третьої особи -Хавін В.М., від відповідача 2 -Пархонюк В.Д.
Представникам сторін та третьої особи роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України.
Встановив, що рішенням господарського суду Волинської області від 22.09.2009 року у справі № 5/34-92 відмовлено в позові Любитівського споживчого товариства до Споживчого товариства «Каскад-плюс» та Малого підприємства «Василина» про визнання договору купівлі-продажу № 3 від 30 жовтня 2001 року неукладеним та відновлення становища, яке існувало до того.
Не погоджуючись з даним рішенням місцевого суду, позивач -Любитівське споживче товариство оскаржило його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі вважає дане рішення суду незаконним та необгрунтованим, оскільки, на його думку, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне. В обгрунтування зазначеного, скаржник посилається на те, що судом в рішенні дано оцінку лише одній позовній вимозі : про визнання договору купівлі-продажу № 3 від 30 жовтня 2001 року неукладеним, та не дано оцінку другій позовній вимозі про відновлення становища, яке існувало до того, що є порушенням норм ст. 84-85 ГПК України. Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову не врахував, що спірний договір купівлі-продажу є нікчемним правочином, оскільки для його укладення була необхідна згода загальних зборів СТ «Каскад-плюс», однак такого рішення загальними зборами даного Товариства не приймалось. Також апелянт посилається на те, що судом неправильно застосовано норму ст. 16 Цивільного кодексу України, оскільки не було враховано, що нею передбачено такий спосіб захисту як відновлення становища, яке існувало до порушення. Окрім цього, продовжує скаржник, судом першої інстанції взагалі не розглядалось по суті питання укладення (не укладення) договору купівлі-продажу № 3 від 30 жовтня 2001 року. Також апелянтом наводяться й інші доводи в обгрунтування підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Просять рішення господарського суду Волинської області від 22.09.2009 року у справі № 5/34-92 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задоволити поданий ним позов.
Відповідачем-2 - Малим підприємством «Василина»(надалі - МП) подано в судовому засіданні письмові заперечення на апеляційну скаргу. В даних запереченнях відповідач-2 просить суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Волинської області від 22.09.2009 року у справі № 5/34-92 залишити без змін.
Представник відповідача-1 - Споживчого товариства «Каскад-плюс» в судовому засіданні також заперечив вимоги апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення відповідачів, дослідивши наявні докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
19.06.2009 року Любитівське споживче товариство звернулось в господарський суд Волинської області з позовом до Споживчого товариства «Каскад-плюс»та Малого підприємства «Василина»про визнання договору купівлі-продажу № 3 від 30 жовтня 2001 року неукладеним та відновлення становища, яке існувало до того.
Підставами даного позову, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач наводить те, що спірний договір купівлі-продажу порушує його права як члена (співласника) Споживчого товариства «Каскад-плюс»на управління даним Товариством, оскільки він був укладений директором СТ «Каскад-плюс»без згоди загальних зборів даного Товариства, такого рішення загальними зборами Товариства не приймалось, і відповідно даний Договір, вважає позивач, є юридично нікчемним правочином, і не може створювати юридичних наслідків. Відсутність згоди загальних зборів СТ на укладення договору, свідчить про недотримання передбачених Законом України «Про споживчу кооперації»необхідних умов для його укладення, а тому, спірний договір слід визнати неукладеним.
Як вбачається з оскарженого рішення, суд першої інстанції правильно встановив факт неможливості задоволення поданого позивачем позову, виходячи з його підстав, обраним позивачем способом захисту, оскільки такий спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про визнання договору купівлі-продажу неукладеним є не нічим іншим як вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення і такий факт може встановлюватись господарським судом лише при існуванні і розгляді спору, який виник між особами про право цивільне. Встановлення такого факту укладеності ( неукладеності) договору є елементом встановлення фактичних обставин справи та обґрунтованості позовних вимог у справі про спір про право цивільне. Така вимога не призводить до поновлення порушених прав, а тому не може бути предметом самостійного розгляду.
В даному випадку, позивач фактично передав на розгляду суду позовну вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення : визнання договору купівлі-продажу № 3 від 30 жовтня 2001 року неукладеним та відновлення становища, яке існувало до його укладення. При цьому, вказана в прохальній частині позовної заяви вимога відновити становище, яке існувало до підписання договору, виходячи зі змісту позовної заяви не є самостійною вимогою про захист порушеного права позивача, а фактично є складовою частиною вимоги позивача про визнання даного договору неукладеним - її наслідком. Позивачем не зазначено яким саме способом суд має відновити порушене, на його думку, право, оскільки в разі чіткого обрання такого способу, під час розгляду спору про таке право, суд міг би дати оцінку в процесі встановлення фактичних обставин даної справи, наявність чи відсутність факту укладення між відповідачами договору купівлі-продажу № 3 від 30 жовтня 2001 року.
Також суд зазначає про те, що виходячи зі змісту позову, позивач фактично вважає, що є порушеним його право як члена Споживчого товариства «Каскад-плюс»на управління даним Товариством, оскільки спірний Договір купівлі-продажу був укладеним директором СТ «Каскад-плюс»без згоди загальних зборів даного Товариства, і є нікчемним документом. Тобто, Фактично позивачем ставиться під сумнів дійсність даного Договору, з підстав його укладення органом Товариства з перевищенням (за відсутності) наданих йому на це повноважень. В той же час, в матеріалах справи рішення господарського суду Волинської області від 01.04.2009 року у справі № 1/44-92, залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2009 року, між тими є сторонами, що й в даній справі, яким відмовлено СТ «Каскад-плюс»у визнання недійсним договору купівлі-продажу № 3 від 30 жовтня 2001 року фактично з вищенаведених підстав. Як видно зі змісту даних рішень, судами не встановлено в процесі дослідження фактичних обставин справи щодо дійсності даного правочину, факту його не укладення.
Окрім цього, апеляційний господарський суд зазначає про те, що обрання місцевим судом з власної ініціативи іншого способу відновлення становища, яке існувало до укладення договору, як способу захисту порушеного права позивача, ніж той що вказаний в позовній заяві, не відповідає встановленому п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін судового процесу, та порушуватиме норму ст. 83 ГПК України, якою встановлено права суду при прийнятті рішення.
За наведеного, враховуючи обрання Любитівським СТ не передбаченого чинним законодавством способу захисту вказаного в позовній заяві його порушеного права, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові до Споживчого товариства «Каскад-плюс» та Малого підприємства «Василина» про визнання договору купівлі-продажу № 3 від 30 жовтня 2001 року неукладеним та відновлення становища, яке існувало до того.
За наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 22.09.2009 року у справі № 5/34-92 є законним та обгрунтованим, а тому його слід залишити без змін.
Судові витрати по розгляду справи в апеляційному суді відповідно до ст.ст. 49, 105 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 49. 99, 101, 103, 105 ГПК України,
1. Апеляційну скаргу Любитівського споживчого товариства залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Волинської області від 22.09.2009 року у справі № 5/34-92 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Справу повернути в Господарський суд Волинської області.
Головуючий - суддя М.І.Городечна
Судді М.В.Юркевич
В.Л.Кузь