24.05.2018 м.Дніпро Справа № 912/3644/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Дарміна М.О., Кузнецової І.Л.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін:
від позивача: Тертична В.П., виконавчий директор, протокол №5 від 21.05.2018;
від відповідача-1: Калініна А.О., представник, довіреність №б/н від 27.12.2017;
від відповідача-2: представник не з'явився;
від третьої особи: представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.02.2018 у справі №912/3644/17 (суддя Поліщук Г.Б., повний текст рішення складений 12.02.2018)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс", смт.Устинівка, Устинівський район, Кіровоградська область
до відповіда-1: Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, смт. Устинівка, Устинівський район, Кіровоградська область
відповідача-2: Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, м. Кропивницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", смт.Устинівка, Устинівський район, Кіровоградська область
про стягнення 403 621 грн. 86 коп.,
У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" (надалі - ТОВ "Агрокомплекс") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області 403 621 грн. 86 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями Відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області.
Позовна заява мотивована тим, що 01.09.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива" (надалі - ТОВ "Нива") та ТОВ "Агрокомплекс" укладено договір про спільну діяльність №3, який зареєстрований у Долинській міжрайонній державній податковій інспекції 30.09.2009, за умовами якого сторони зобов'язалися шляхом об'єднання майна та зусиль спільно діяти в сфері вирощування сільськогосподарських культур для досягнення спільних господарських цілей.
13.05.2010 між ТОВ "Нива" та ТОВ "Агрокомплекс" укладено договір про спільну діяльність №3, який зареєстрований у Долинській міжрайонній державній податковій інспекції 13.05.2010. Даний договір містить умови, аналогічні умовам договору від 01.09.2009. Термін дії обох договорів визначений до 01.11.2010.
За результатами укладених договорів, у відповідності до п. 5.2 договорів, сторонами 30.10.2010 складений окремий баланс розподілу паїв, з якого вбачається, що частка ТОВ "Нива" в отриманому урожаї озимої пшениці та соняшника визначена в розмірі 14%, а саме: 19312,00 кг озимої пшениці в грошовому виразі 25 105 грн. 60 коп, та 29142,40 кг соняшника в грошовому виразі 101 998 грн. 40 коп. Відповідно, частка ТОВ "Агрокомплекс" в зібраному урожаї склала 86%, або 118628,00 кг пшениці та 179017,60 кг соняшника.
Поряд з цим, у відповідності до окремого балансу розподілу паїв, визначено, що частка ТОВ "Нива" у грошовому виразі вважається погашеною, так як витрачена ТОВ "Нива" для власних потреб при виконанні договору про спільну діяльність.
За посиланням позивача, листом від 09.11.2010 №114, на запит відділу Державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції останньому було повідомлено про розподіл зібраної продукції згідно договорів про спільну діяльність, а також надано копії підтверджуючих документів. Однак, незважаючи на наведене, 11.11.2010 відділом виконавчої служби в рамках зведеного виконавчого провадження №17, відкритого 22.06.2008, про стягнення з ТОВ "Нива" на користь фізичних та юридичних осіб штрафу та боргів описано та накладено арешт на майно - насіння озимої пшениці вагою 19312,00кг та насіння соняшника вагою 29142,40кг, що знаходилося у складському приміщенні ТОВ "Агрокомплекс".
Вказане насіння 26.04.2011 було реалізовано з прилюдних торгів, кошти від реалізації спрямовані стягувачам у вищезазначеному зведеному виконавчому провадженні.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 у справі №811/3461/13-а визнано протиправною постанову Відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області від 14.03.2011 про поновлення зведеного виконавчого провадження щодо стягнення коштів з ТОВ "Нива", визнано протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції у Кіровоградській області стосовно реалізації насіння пшениці у кількості 19312 кг та насіння соняшника в кількості 29142,40 кг, на які накладено арешт 11.11.2010 в межах зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з ТОВ "Нива", в іншій частині позову відмовлено.
За твердженням позивача, вказаною постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду встановлено протиправність дій відділу ДВС Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо арешту та реалізації вищезазначеного майна, яке станом на 11.11.2010 не належало ТОВ "Нива". Такі незаконні дії перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку із втратою належного позивачу майна, внаслідок чого позивачу завдано матеріальної шкоди у розмірі 403 621 грн. 86 коп., виходячи з вартості пшениці 2-го класу та насіння соняшника станом на 04.12.2017, що підтверджена Експертним висновком Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 04.12.2017.
За наведених обставин позивач, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 1166, 1173 та 1192 Цивільного кодексу України, вважає, що шкода, завдана йому незаконними діями відповідача-1, підлягає відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України, розпорядником якого у спірних правовідносинах є Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.02.2018 у справі №912/3644/17 (суддя Поліщук Г.Б.) позов задоволено; з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області на користь ТОВ "Агрокомплекс" стягнуто 403 621 грн. 86 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями Відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області; з Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на користь ТОВ "Агрокомплекс" стягнуто 6 054 грн. 33 коп. судового збору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апелянт вказує, що:
- місцевий господарський суд під час вирішення справи не надав належної оцінки доводам відповідача-1 про пропуск строку позовної давності у справі; вважає, що позовна давність щодо вимоги про стягнення шкоди з органу державної влади починає обліковуватись саме з дня, коли позивач довідався про порушення свого права, а саме: з дня фактично вибуття майна з володіння товариства - 11.11.2010, а не з дня набрання законної сили постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 у справі №811/3461/13-а;
- посилання позивача на преюдиційне значення вищезазначеної постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду є такими, що не відповідають обставинам справи; вона винесена після набрання законної сили ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2011 у справі №4-с-1/11, тобто наявні два судові рішення, зміст яких суперечить один одному;
- місцевим господарським судом не наведено наявність усіх складових елементів правопорушення, які є підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди;
- судом першої інстанції застосовано до спірних правовідносин статтю 1192 Цивільного кодексу України, яка не може бути застосована для спірних правовідносин.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач-2 та третя особа на виклик апеляційного господарського суду не з'явились, відзивів на апеляційну скаргу не надали.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Нива" та ТОВ "Агрокомплекс" укладено договір №3 від 01.09.2009 про спільну діяльність (т.1 а.с. 29), за умовами якого сторони зобов'язались шляхом об'єднання майна та зусиль спільно діяти в сфері вирощування сільськогосподарських культур для досягнення наступних спільних господарських цілей: впровадження новітніх технологій по підготовці площ земельних ділянок, сівбі, догляду та збирання сільськогосподарських культур з метою отримання прибутку.
У відповідності до п.п. 3, 4 договору доля сторони-1 (ТОВ "Нива") складає 14%, доля сторони-2 (ТОВ "Агрокомплекс") складає 86%. Пунктом 6.1 договору визначено, що фактичний розподіл зібраної продукції здійснюється сторонами згідно окремого балансу, який надається стороною-2.
Вказаний договір підписаний сторонами, скріплений печатками та зареєстрований у Долинській міжрайонній державній податковій інспекції 30.09.2009.
31.05.2010 сторонами договору підписано доповнення, у відповідності до якого пункт 5.1 договору доповнено умовою щодо визначення розміру паю кожної сторони в грошовому виразі після закінчення виконання договору про спільну діяльність. При цьому вартість паю кожної сторони визначається виходячи з грошової оцінки спільної пайової власності сторін та з урахуванням сум взаємних розрахунків, шляхом оформлення окремого балансу (т.1 а.с. 31).
30.08.2010 сторонами договору підписано додаткову угоду №1, якою термін дії договору пролонговано до 01.11.2010 (т.1 а.с. 32).
13.05.2010 ТОВ "Нива" та ТОВ "Агрокомплекс" укладено договір про спільну діяльність №3 (т.1 а.с. 33-34), який за умовами є аналогічним договору від 01.09.2009.
30.08.2010 сторонами договору укладено додаткову угоду №1 щодо пролонгації терміну дії договору до 01.11.2010 (т.1 а.с. 36).
30.10.2010 ТОВ "Нива" та ТОВ "Агрокомплекс" складено та підписано Окремий баланс розподілу паїв та Розподіл продукції згідно договорів про спільну діяльність від 01.09.2009 та 13.05.2010 (т.1 а.с. 64-65). З вказаних документів вбачається, що частка ТОВ "Нива" склала 19 312 кг озимої пшениці та 29 142,40 кг соняшника. Вказана частка залишається у ТОВ "Агрокомплекс" в рахунок погашення заборгованості. Претензії відносно поділу пайової власності у сторін відсутні.
11.11.2010 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції Федотовим С.В. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з ТОВ "Нива" на користь фізичних та юридичних осіб штрафу та боргів проведено опис майна, а саме: насіння озимої пшениці вагою 19 312 кг та насіння соняшника вагою 29 142,40 кг, що знаходилось в складському приміщенні ТОВ "Агрокомплекс". На вказане майно накладено арешт та передано на відповідальне зберігання директору ТОВ "Агрокомплекс" (т.1 а.с. 68-71).
В подальшому вказане майно реалізовано з прилюдних торгів приватним підприємством "Нива-В.Ш."(т.1 а.с. 73-76, т.2 а.с. 68, 84-87, 93, 141-143).
Як вбачається з постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 у справі №811/3461/13-а, суд частково задовольнив адміністративний позов ТОВ "Агрокомплекс", встановивши обставини щодо реалізації Відділом державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області майна, яке станом на 11.11.2010 не належало боржнику - ТОВ "Нива", оскільки частка боржника у зібраному врожаї перейшла у власність позивача, у зв'язку з чим визнав протиправними дії вказаного відділу ДВС стосовно реалізації насіння пшениці у кількості 19 312 кг та насіння соняшника у кількості 29 142,40 кг, на які накладено арешт 11.11.2010 в межах зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з ТОВ "Нива" (т.1 а.с.77-81).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 у справі №811/3461/13-а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 у даній справі залишено без змін.
У відповідності до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, місцевий господарський суд правомірно визнав доведеними обставини протиправності дій відповідача-1 щодо реалізації насіння пшениці у кількості 19 312 кг та насіння соняшника у кількості 29 142,40 кг, належних ТОВ "Агрокомплекс". Отже, факт неправомірності дій державного виконавця на момент розгляду даної справи вже встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили і воно є преюдиціальним для вирішення спору у справі №912/3644/17.
Як вбачається з ухвали Устинівського районного суду від 21.04.2011 у справі №4-с-1/2011 (145-148, т.1), на яку в обґрунтування поданих заперечень посилається апелянт, судом під час розгляду скарги ТОВ "Нива" про визнання дій Відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції та Приватного підприємства "Нива-В.Ш." щодо відновлення виконавчого провадження, організації та проведення прилюдних торгів по реалізації описаного і арештованого рухомого майна незаконними, не встановлювались обставини щодо правомірності/неправомірності дій органу ДВС в частині реалізації спірного майна. Судом відмовлено у задоволенні поданої скарги у даній справі з мотивів недоведення ТОВ "Нива" порушення його прав і свобод під час виконання державним виконавцем судового рішення. В скарзі ТОВ "Нива" в частині визнання незаконними дій Приватного підприємства "Нива-В.Ш." щодо організації та проведення прилюдних торгів з реалізації описаного та арештованого рухомого майна судом відмовлено, так як суб'єктом оскарження за цією категорією є державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, а Приватне підприємство "Нива-В.Ш." не є суб'єктом оскарження.
Таким чином, висновки та обставини, встановлені Устинівським районним судом під час розгляду справи №4-с-1/2011 не протирічать обставинам, встановленим у постанові Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №811/3461/13-а, та не свідчать про правомірність дій відповідача-1 при реалізації спірного майна.
Предметом спору у справі є вимога ТОВ "Агрокомплекс" до Устинівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про стягнення грошових коштів в якості відшкодування шкоди в розмірі 403 621 грн. 86 коп., що є вартістю насіння пшениці у кількості 19 312 кг та насіння соняшника у кількості 29142,40 кг, у зв'язку з незаконними діями державного виконавця Устинівського районного відділу ДВС.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном передбачено ст.1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичній або юридичній особі, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодування в порядку, встановленому законом.
Пунктом 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 07.02.2014 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" роз'яснено, що підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.
Як встановлено судом, власником вилученого насіння озимої пшениці та соняшника є ТОВ "Агрокомплекс".
Отже, неправомірні дії Устинівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області щодо реалізації належного позивачу майна з метою погашення заборгованості третьої особи перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з втратою належного позивачу майна.
Норми статті 1192 Цивільного кодексу України надають потерпілому право вибору способу відшкодування шкоди. При розгляді спору про відшкодування шкоди шляхом покладення на особу обов'язку відшкодувати її в натурі (надати річ того ж роду і якості, полагодити пошкоджену річ тощо) слід серед іншого встановити можливість відшкодування шкоди в натурі винною особою.
Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Сума завданої шкоди у вигляді вартості втраченого насіння підтверджена Експертним висновком В-1011 від 04.12.2017, у відповідності до якого ринкова вартість однієї тони пшениці 2 класу станом на 04.12.2017 складає від 4 980 грн до 5 240 грн, вартість однієї тони соняшнику товарного складає від 10550,00грн до 10 750 грн. Розрахунок позивачем здійснено виходячи з мінімальної ціни: 4 980 грн/т пшениці (19,312т х 4980 грн/т = 96 173 грн. 76 коп.), 10 550 грн/т насіння соняшника (29,142т х 10 550 грн/т = 307 448 грн. 10 коп.).
Господарським судом встановлено, що з володіння позивача вибула пшениця саме 2 класу (т.1 а.с. 89-90). Доказів протилежного сторонами у справі суду не надано.
Таким чином, враховуючи, що судовим рішенням встановлено неправомірність дій державного виконавця, підтвердженим є розмір шкоди у сумі 403 621 грн. 86 коп., матеріалами справи підтверджено причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача-1 та завданням позивачу шкоди, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відшкодування позивачу заявленої шкоди у повному обсязі.
Відповідно до ст.25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845. Зокрема, п.п. 35, 36 цього Порядку передбачено випадки безспірного списання коштів державного бюджету органами казначейства для відшкодування шкоди, заподіяної юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Для такого списання коштів стягувачі подають документи до органу державного казначейства за місцезнаходженням органу держаної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень.
Враховуючи зазначене, вимога про відшкодування коштів з Державного бюджету державою має заявлятися до органів, які виконують функції з управління коштами Державного бюджету України, а саме до органу казначейства за місцезнаходженням органу держаної влади, яким заподіяно шкоду.
Відділення Державного казначейства в Устинівському районі припинено 20.12.2006 за рішенням засновників. Правонаступником відділення є Управління Державного казначейства у Кіровоградській області (т.2 а.с. 215-217).
Таким чином, відшкодування шкоди позивачу підлягає за рахунок Державного бюджету України, розпорядником якого, у спірних правовідносинах, є Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області.
Відповідачем заявлено про застосування позовної давності при вирішенні спору.
У відповідності до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність, у межах якої особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, складає три роки.
За приписами ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як зазначалось вище, належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.
При цьому, враховуючи предметну та суб'єктну юрисдикцію, оскарження дій державної виконавчої служби, в тому числі щодо опису і арешту майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, не належить до юрисдикції господарського суду. Відповідно, необхідною передумовою звернення ТОВ "Агрокомплекс" до господарського суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області, було звернення товариства в порядку адміністративного судочинства з позовом про визнання протиправними дій відділу, що мали наслідком завдання шкоди позивачеві.
Постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 у справі №811/3461/13-а набрала законної сили 18.12.2014. Саме з цього моменту у позивача виникло право звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої під час проведення дій у виконавчому провадженні. Таким чином, строк позовної давності мав сплинути 18.12.2017. Позов у даній справі подано до суду 07.12.2017, тобто до вказаної дати.
За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі в межах строку позовної давності.
Отже, позовні вимоги ТОВ "Агрокомплекс" про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області 403 621 грн. 86 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями Відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доводи Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду.
За наведених обставин, Господарським судом Кіровоградської області обставини справи №912/3644/17 з'ясовані повно та всебічно, рішення від 01.02.2018 у даній справі ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже підстави для його скасування відсутні.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-1.
З огляду на викладене та керуючись ст. 129, п.1 ч.1 ст. 275, ст. 276, ст. 282, ст.284 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.02.2018 у справі №912/3644/17залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя М.О. Дармін
Суддя І.Л. Кузнецова
(Повний текст постанови складено 25.05.2018).