ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.05.2018Справа №910/23438/15
За скаргоюПублічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Білої І.В.
на дії та бездіяльністьПечерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві
у справі№910/23438/15
за позовомПублічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Білої І.В.
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Український Лізинг"
простягнення заборгованості в сумі 231 954,07 грн.
Суддя Бойко Р.В.
при секретарі судового засідання Бариновій О.І.
Представники учасників справи:
від скаржника: Погодін В.О.
від боржника:не з'явився
від ВДВС:не з'явився
На розгляді господарського суду міста Києва перебували позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Білої І.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Лізинг" про стягнення заборгованості в сумі 231 954,07 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015, у справі №910/23438/15 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" на користь Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" борг у розмірі 219 096,50 грн., заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 7 942,23 грн., пеню в розмірі 4 915,34 грн. А також, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" в дохід Державного бюджету України 4 639,08 грн. судового збору.
30.12.2015 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі №910/23438/15 видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" на користь Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" основний борг у розмірі 219 096,50 грн., заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 7 942,23 грн., пеню в розмірі 4 915,34 грн.
11.05.2018 до господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Білої І.В. надійшла скарга на бездіяльність Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, у якій скаржник просить визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця вказаного органу виконавчої служби про повернення виконавчого документу стягувачу від 16.04.2018 ВП №50769830 з тих підстав, що державним виконавцем не здійснено належні та допустимі виконавчі дії, направлені на примусове виконання наказу господарського суду міста Києва №910/23438/15 від 30.12.2015, та відповідно провести такі виконавчі дії.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2018 у справі №910/23438/15 прийнято до розгляду скаргу Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Білої І.В. на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві; зобов'язано Печерський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві надати суду у строк до 21.05.2018 належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №50769830; призначено розгляд відповідної скарги в судовому засіданні на 22.05.2018.
В судове засідання 22.05.2018 представник скаржника з'явився, надав пояснення по суті скарги, просив її задовольнити.
Представники боржника та відділу державної виконавчої служби в судове засідання 22.05.2018 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Крім того, Печерським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві вимог ухвали від 14.05.2018, в тому числі в частині надання витребуваних копій матеріалів виконавчого провадження №50769830, не виконано, хоча про надходження до суду скарги Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Білої І.В. та про вимоги ухвали від 14.05.2018 відділ ДВС було повідомлено 14.05.2018, що підтверджується наявною у матеріалах справи телефонограмою. А також, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103046537762 ухвала від 14.05.2018 була одержана Печерським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві 16.05.2018.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Керуючись наведеною нормою, суд вважає за можливе розглянути скаргу Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Білої І.В. без участі представника боржника та органу виконавчої служби.
Суд, розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Білої І.В., дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку необхідність її часткового задоволення з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи на виконанні у Печерському районному відділі державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебував наказ господарського суду міста Києва №910/23438/15 від 30.12.2015.
За інформацією Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України, яка міститься на веб-сайті за адресою https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, виконавче провадження №50769830 з виконання наказу господарського суду міста Києва №910/23438/15 від 30.12.2015 було відкрите 08.04.2016.
Постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 16.04.2018 у виконавчому провадженні №50769830 повернуто наказ господарського суду міста Києва №910/23438/15 від 30.12.2015 стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Оскільки така виконавча дія як повернення виконавчого документу стягувачу мала місце 16.04.2018, то на підставі приписів п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закону України "Про виконавче провадження" у редакції від 02.06.2016.
Щодо доводів скаржника про неправомірність постанови державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 16.04.2018 у виконавчому провадженні №50769830 суд вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.
По-перше, у оскаржуваній постанові державним виконавцем зазначається, що в ході проведення виконавчих дій ним було встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. Зокрема, державний виконавець вказує, що ним було встановлено, що за боржником зареєстровано транспортні засоби, натомість в подальшому державний виконавець, вказуючи на безрезультатність розшуку майна боржника, зазначає, що транспортний засіб (один) не розшукано протягом року.
В той же час, із наданого скаржником витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №55396773 від 12.04.2018 вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Лізинг" зареєстровано понад 120 об'єктів рухомого майна, зокрема, транспортних засобів: понад 10 екскаваторів, понад 50 автобусів, легкові автомобілі (зокрема, таких марок як Lexus, Mercedes-Benz, Skoda, Hyundai, Ford), понад 10 тракторів, культиватор, сівалка, дробарка, машина для внесення добрив, близько 10 самоскидів, тягачі, навантажувач, комбайн, оприскувач, борони, бетонорозмішувач, балкоутворювач, ворушила, причіп, прес-підбирач, близько 5 фургонів, вантажний автокран, електронавантажувач; а також грохот, верстат, ковш, сушильник для шпону, прес гарячий, під'ємний стіл, масляний котел, гідравлічний буровий верстат, верстат брусувальний.
Тобто, на думку суду, безрезультатність розшуку протягом року одного транспортного засобу боржника, за наявності у нього понад 100 транспортних засобів, не може свідчити про безрезультатність розшуку майна в цілому.
Більше того, з оскаржуваної постанови не вбачається, а державний виконавець не скористався своїм правом на доведення протилежного, що останнім вживались заходи щодо розшуку майна боржника, яке не являється транспортними засобами (грохот, верстат, ковш, сушильник для шпону, прес гарячий, під'ємний стіл, масляний котел, гідравлічний буровий верстат, верстат брусувальний).
Крім того, крім арешту та розшуку майна боржника, положення Закону України "Про виконавче провадження передбачають інші заходи, такі як тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за кордон, притягнення керівника боржника до адміністративної відповідальності в порядку ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з невиконанням ним законних вимог державного виконавця тощо.
Проте, з оскаржуваної постанови не вбачається вчинення таких дій державним виконавцем та останній не скористався своїм правом на доведення зворотного.
По-друге, у постанові Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 16.04.2018 у виконавчому провадженні №50769830 про повернення виконавчого документу стягувачу державний виконавець посилається як на правову підставу для вчинення такої процесуальної дії на п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.
Проте, як вже зазначалось судом, у боржника наявне рухоме майно, яке не являється транспортними засобами.
Водночас, згідно наведеної норми Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що для повернення виконавчого документу на підставі вказаної норми обов'язковою умовою є не виявлення всіх транспортних засобів боржника протягом одного року, а не лише одного з них.
Проте, у суду відсутні підстави вважати, що у постанові від 16.04.2018 у виконавчому провадженні №50769830 допущено описку щодо кількості транспортних засобів боржника, які не розшукані поліцією протягом року, зокрема у зв'язку з тим, що Печерським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві не виконано вимог ухвали суду від 14.05.2018 в частині надання витребуваних копій матеріалів виконавчого провадження №50769830.
Частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, а частиною 4 вказаної статті передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись наведеними приписами процесуального та матеріального законодавства, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення - постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу прийнята з порушенням положень Закону України "Про виконавче провадження", в тому числі у зв'язку з тим, що державним виконавцем не вчинено всіх заходів на виконання наказу господарського суду міста Києва №910/23438/15 від 30.12.2015, при тому, що виконавче провадження №50769830 тривало понад 2 роки, а відтак скарга Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Білої І.В. в частині визнання неправомірною та скасування постанови Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документу стягувачу від 16.04.2018 у виконавчому провадженні №50769830 підлягає задоволенню.
Щодо вимоги скаржника про зобов'язання Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві провести виконавчі дії з виконання наказу господарського суду міста Києва №910/23438/15 від 30.12.2015 в порядку, передбаченому законом, суд зазначає наступне.
Положеннями ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Отже, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, а за результатами розгляду скарги суд може лише зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Проте, скаржником не визначено які саме дії він просить суд зобов'язати вчинити державного виконавця, як і не наведено обставин та не надано доказів на їх підтвердження, що державний виконавець ухиляться від вчинення таких дій. Тобто, вимога скаржника є абстрактною та полягає у зобов'язанні державного виконавця вчиняти виконавчі дії, обов'язок із вчинення яких на нього покладений нормами Закону України "Про виконавче провадження".
За таких обставин вимога скаржника про зобов'язання органу виконавчої служби провести виконавчі дії з виконання спірного наказу не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 339, 340, 341, 342 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Білої І.В. на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві задовольнити частково.
2. Визнати неправомірною та скасувати постанову Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 16.04.2018 у виконавчому провадженні №50769830 про повернення виконавчого документа стягувачу.
3. В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та та може бути оскарження протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.
Повний текст ухвали складено 25.05.2018
Суддя Р.В. Бойко