ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.05.2018Справа № 910/23576/17
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»
простягнення 11 077,14 грн.
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін:
позивача:не з'явився;
відповідача:не з'явився.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі - ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (надалі - ПрАТ «СК «Страхова компанія «Брокбізнес») про стягнення 11 077,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №24499а5юб від 25.05.2015 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Geely, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ПрАТ «СК «Страхова компанія «Брокбізнес» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8557946, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.
02.02.2018 через канцелярію суду від ПрАТ «СК «Страхова компанія «Брокбізнес» надійшло заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якому заявник просив суд призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та викликати представників сторін в судове засідання.
Окрім вказаного заперечення, 02.02.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій ПрАТ «СК «Страхова компанія «Брокбізнес» заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи заперечення тим, що в матеріалах справи наявні три рахунки з одним і тим самим номером та датою, проте з різними сумами та два акти виконаних робіт з однаковою датою складання та ідентичним переліком наданих робіт, послуг, використаних матеріалів та запасних частин, що ставить під сумнів правомірність заявлених позивачем вимог, а також вказує на необхідність застосування коефіцієнту фізичного зносу при розрахунку збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2018 призначено судове засідання на 26.02.2018.
В судовому засідання 26.02.2018 судом оголошено перерву до 28.02.2018, а також залишено клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження без розгляду, у зв'язку з відмовою заявника від такого клопотання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2018 суд ухвали здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.03.2018.
В судовому засідання 26.03.2018 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 25.04.2018
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.05.2018.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 25.04.2018, розпискою від 25.04.2018 щодо повідомлення уповноваженого представника позивача про встановлення судом наступного судового засідання, а також повідомленням про вручення поштового відправлення №0103046478685.
Оскільки сторін було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, а явка їх представників не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку, що неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 23.05.2018 відповідно до приписів ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом ухвалено рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
25.05.2015 між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №24499а5юб (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, зокрема автомобілем Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.
10.12.2015 о 08:15 год. в м. Києві, по Б. Хмельницького, 61, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем Geely, реєстраційний номер НОМЕР_2, не дотримався безпечного інтервалу під час обгону, створив небезпеку дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.
Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою 10 роти 2 батальйону УПС МВС у м. Києві №83474207.
ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля Geely, реєстраційний номер НОМЕР_2, вимог п. 13.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.02.2016 у справі № 761/1175/16-п, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення.
На підставі страхових актів №АХА2093474 від 14.06.2016 та №1.003.15.17850/VESKO026432 від 21.12.2015, позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на рахунок СТО та власнику автомобіля Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1 страхове відшкодування у загальному розмірі 28 261,62 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №248 964 від 15.06.2016 та №213 734 від 22.12.2015.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» перейшло в межах суми 28 261,62 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Geely, реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Geely, реєстраційний номер НОМЕР_2, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу застрахована ПрАТ «СК «Страхова компанія «Брокбізнес» на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8557946.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, вказаним договором (поліс №АІ/8557946) передбачено, що франшиза за ним становить 0,00 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 28 261,62 грн., яка позивачем повністю виплачена потерпілій особі та на рахунок СТО.
В свою чергу, відповідачем відшкодовано позивачу вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1, у розмірі 15 696,00 грн., про що стверджується позивачем в позовній заяві та не заперечується відповідачем.
Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Таким чином, враховуючи встановлену судом вартість відновлювального ремонту, визначені полісом №АІ/8557946 розміри лімітів відповідальності та франшизи (дорівнює 0), часткове відшкодування ПрАТ «СК «Страхова компанія «Брокбізнес» вартості відновлювального ремонту, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 11 077,14 грн.
Стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В підтвердження своїх заперечень проти позову, відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву письмові докази.
Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
Аналогічні твердження викладені в ч. 5 п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011, а саме: подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Проте, додані до відзиву на позовну заяву письмові докази не завірені належним чином, а відтак не приймаються судом як належні та допустимі докази в підтвердження викладених у відзиві на позовну заяву обставин, а тому у суду відсутні сумніви стосовно достовірності наданих позивачем доказів.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, відповідачем не було належними та допустимими доказами спростовано висновки суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача суми страхового відшкодування.
За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, будинок 3; ідентифікаційний код 20344871) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 11 077 (одинадцять тисяч сімдесят сім) грн. 14 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий