Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
Справа № 674/372/18
Провадження № 2-о/674/53/18
23 травня 2018 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Шклярука В. М.
за участю секретаря судового засідання Проценко Л. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дунаївці, в порядку ст.247 ЦПК України, цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Дунаєвецька міська рада Хмельницької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
Заявник ОСОБА_1 звернувся в суд і просить встановити факт належності правовстановлюючого документу, на підтвердження чого суду вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати - ОСОБА_2, після смерті якого залишилось спадкове майно, зокрема житловий будинок, на який він являється спадкоємцем за заповітом на вказане майно, однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про права на спадщину, оскільки у правовстановлюючому документі на дане майно є невідповідність прізвища та імені - власником домоволодіння вказано "ОСОБА_2" замість ОСОБА_2, а тому звертається до суду.
Заявник ОСОБА_1 до судового засідання подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Дунаєвецької міської ради Хмельницької області у судове засідання також не з'явився, направив до суду заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутності, проти задоволення заяви не заперечують.
Суд, дослідивши матеріали справи та заяви сторін, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився у 1967 році, його мати - ОСОБА_2, що підтверджується копією рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 04 лютого 2015 року, яке набрало законної сили 17 лютого 2015 року.
Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року мати заявника ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 Після її смерті залишилось спадкове майно, зокрема домоволодіння в АДРЕСА_1 право власності на яке посвідчене Свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння, виданим 13 червня 1988 року на підставі рішення виконавчого комітету Дунаєвецької районної ради народних депутатів №79-а від 19 травня 1988 року.
Заявник ОСОБА_1 є спадкоємцем на вказане майно за заповітом від 21 вересня 2007 року, посвідченим секретарем Голозубинецької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, зареєстрованим в реєстрі за №20, спадщину прийняв належним чином, подавши заяву нотаріусу, інших спадкоємців, які б прийняли спадщину або претендують на неї, немає, чоловік померлої ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовився на користь заявника, що видно із матеріалів спадкової справи №660-09, заведеної після смерті ОСОБА_2
Також встановлено, що заявник звернувся до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері, однак відповідно до постанови приватного нотаріуса Дунаєвецького районного нотаріального округу Люзняка О.М. від 19 лютого 2018 року ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки у правовстановлюючих документах на дане майно є невідповідність прізвища та імені - власницею домоволодіння вказана "ОСОБА_2" замість ОСОБА_2, крім того у вказаному свідоцтві міститься виправлення - ім'я "ОСОБА_2" закреслено" та виправлено на "ОСОБА_2", однак без оговорення виправлення та без його посвідчення підписом та печаткою.
Із довідки Комунального підприємства Дунаєвецької районної ради "Інвентарбюро" №35 від 02 березня 2018 року видно, що в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 зареєстровано домоволодіння на підставі свідоцтва про право власності від 13.06.1988 року за НОМЕР_3 виданого виконавчим комітетом Дунаєвецької районної ради на підставі рішення №79а від 19.05.1988 року.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України та виходячи зі змісту п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 (зі змінами від 25 травня 1998 року) "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені у документі, не збігаються з іменем, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Отже, аналізуючи вищевикладені докази, суд приходить до висновку, що свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння видане на ім'я ОСОБА_2 належить ОСОБА_2.
Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки дозволяє реалізувати право на спадкове майно після смерті матері.
Керуючись ст.247, п.6 ч.1 ст. 315, ст.319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1), заінтересована особа - Дунаєвецька міська рада Хмельницької області (місцезнаходження: м.Дунаївці вул.Шевченка,50 Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04060714) про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, задовольнити.
Встановити факт, що Свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння в с.Голозубинці Дунаєвецького району, видане 13 червня 1988 року на підставі рішення виконавчого комітету Дунаєвецької районної ради народних депутатів №79-а від 19 травня 1988 року, на ім'я ОСОБА_2 належить ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:/підпис/
Вірно:
Голова Дунаєвецького районного суду В. М. Шклярук