Справа №515/601/18
Провадження №2-о/515/1096/18
Татарбунарський районний суд Одеської області
18 травня 2018 року. Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Тимошенка С.В.
за участю секретаря Коренчук О.Е.
представника заявника ОСОБА_1
представника заінтересованої особи ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області циві- льну справу за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа - Татарбунарський рай- онний сектор Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області,
про встановлення факту постійного проживання на території України,
23 квітня 2018 року до суду звернулася ОСОБА_3 із вказаною заявою, посилаючись на нас- тупні обставини.
Вона народилася 20 березня 1965 року в с.Шабо Білгород-Дністровського району Одеської об- ласті. Після досягнення 16-річного віку вона отримала паспорт зразка 1974 року та переїхала з ба- тьками проживати до ІНФОРМАЦІЯ_1. За час проживання за цією адресою у неї народилося двоє синів - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5,13.05.1988 р. на- родження. У 1989 році вона виїхала на заробітки до Красноярського краю Куйбишевської області, а 20.07.1989 р. зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та їй було присвоєно прізвище чоловіка. Після укладення шлюбу вона того ж року повернулася до матері, з якою знаходились її двоє малолітніх дітей, та яка захворіла та потребувала допомоги. Однак, при переїзді паспорт, який був виданий на її дівоче прізвище «Бузіка» було втрачено. На час розпаду колишнього СРСР, а саме 24.08.1991 р., вона проживала на території України, за адресою своєї матері по вул.К.Салтикова, 38 у м.Татарбунари Одеської області. У грудні 2016 року вона звернулася до Татарбунарського РС ГУ ДМС України в Одеській області з метою отримання паспорта громадянина України, замість втраченого, але отримала відмову, мотивовану тим, що проведеною перевіркою не встановлено її належності до громадянства будь-якої держави. Вона проживала на території України станом на 24 серпня 1991 року, але встановити цей факт можливо тільки в судовому порядку.
Представник заявниці у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути сп- раву за його відсутності, доводи заяви підтримав.
Представник заінтересованої особи - завідувач Татарбунарського РС ГУДМС України в Одесь- кій області ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій проти задово- лення заяви не заперечував, просив справу розглянути за відсутності представника РС ГУ ДМС.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про роз- гляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звуко- записувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійс- нюється.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі до- казів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_3
Згідно свідоцтва про народження серії І-ЖД № 305033, виданого повторно 23.05.2012 р. (а.с.7), ОСОБА_7 народилась 20.03.1965 р. в с.Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, її матір'ю зазначена ОСОБА_8
Як слідує з довідки, виданої Татарбунарським РС ГУДМС України в Одеській області 27.12. 2016 р. (а.с.4), ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_8) Р.П., ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, дійсно зверталася до Татарбунарського РС ГУ ДМС України в Одеській області з заявою щодо видачі паспорта замість втраченого. Проведеною перевіркою встановлено особу заявника, але не встановлено належності до громадянства будь-якої держави.
З матеріалів справи, а саме: копії свідоцтва про народження серії І-ЖД № 148995 та копії пас- порту серії КМ № 907210, виданого Татарбунарським РС ГУ ДМС України в Одеській області 10. 07.2014 р. (а.с.5,6), видно, що діти заявниці: ОСОБА_4 народився 06.08.1985 р., ОСОБА_5В, наро- дився 13.05.1988 р., обоє у м.Татарбунари Одеської області.
Копією свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 017992 (а.с.8) підтверджується, що мати заявниці ОСОБА_8 померла 07.06.2005 р. у м.Татарбунари Одеської області.
З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ЕР № 719733 (а.с.9-10) вбачається, що 20.07.1989 р. після реєстрації шлюбу з ОСОБА_6, заявниці присвоєне шлюбне прізвище «Кріченко», шлюб зареєстрований Волзькою селищною радою Красноярського району Куйбишевської області, актовий запис № 32.
Копіями: технічного паспорту, виготовленого за станом на 12.02.2014 р., та паспорту на забудо- ву садиби від 25.03.1978 р. (а.с.12-16) підтверджується, що власником житлового будинку по вул. К.Салтикова,38 у м.Татарбунари Одеської області значилась мати заявниці - ОСОБА_8
З копії домової книги для реєстрації громадян, які проживають ІНФОРМАЦІЯ_5 по вул.К.Салти- кова у м.Татарбунари Одеської області (а.с.15-17,26), видно, що заявниця ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, була зареєстрована 11.06.1991 р. за вказаною адресою, отримала паспорт 11.06.1991 р. взамін втраченого.
Взамін утраченого паспорту серії ІХ-ЖД № 681302. заявниці 11.06.1991 р. видано новий пас- порт серії ХІІ-ЖД № 514508, що видно з копії (ф.1) (а.с.28).
Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території Украї- ни у певний час.
У п.44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та викона- ння прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. № 215, вс- тановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання осо- би до 24.08.1991 р. на території, яка стала територією України, для оформлення набуття грома- дянства України подається відповідне рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження сп- рави про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ст.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші фа- кти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснив Пленуму Верховного Суду України у своїй постанові «Про судову практику в сп- равах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (п.1) № 5 від 31.03.1995 р., у по- рядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з зако- ном такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншо- го порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, наданими до суду документами достовірно підтверджується факт постійного про- живання ОСОБА_7 на території України станом на 24.08.1991 р., а тому суд вважає, що заява обґрунтована та є всі підстави для її задоволення.
Встановлення факту постійного проживання на території України має для заявниці юридичне значення, оскільки дозволяє їй отримати паспорт громадянина України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-80, 258-259, 263-265, 315, 319, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання на терито- рії України задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3, яка народилась 20.03. 1965 р. в с.Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області., на території України за адре- сою: Одеська область, м.Татарбунари, вул.К.Салтикова (теперішня Бузкова) буд.38, станом на 24 серпня 1991 року включно.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Тимошенко