Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/6574/17
Провадження № 1-кп/490/177/2018
05 квітня 2018 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, здобув неповну вищу освіту, не є одруженим, неповнолітніх дітей не має, працює на ТОВ "Атель-ЛТД" оператором станка з ЧПК, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджувався:
-02 листопада 2004 року - Заводським районним судом міста Миколаєва - за частиною 4 статті 187, статтею 304 Кримінального Кодексу України - до 6 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна; був звільнений 18 грудня 2009 року по відбуттю строку покарання
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України, -
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за розбійний напад, судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку, вчинив злочин проти власності за таких обставин.
16 червня 2017 року близько 01:00 години ОСОБА_4 , перебуваючи на перехресті вулиці Соборної та проспекту Центрального у місті Миколаєві, побачив ОСОБА_5 , яка в той час розмовляла по мобільному телефону, знаходячись біля магазину "Гастроном", розташованого у будинку 73 по проспекту Центральному у місті Миколаєві, та вирішив заволодіти її телефоном.
Реалізуючи цей умисел, він ззаду підійшов до ОСОБА_5 та вихопив в неї з руки мобільний телефоном марки "MI Redmi 4x" /імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 / вартістю 3.500 грн.
Після цього з місця вчиненні злочину ОСОБА_4 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду у загальному розмірі 3.500 грн.
Статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винними у вчиненні яких визнаються обвинувачені
Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України - як відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), вчинений повторно.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
1. Під час судового розгляду справи обвинувачений свою вину у вчиненні злочину за вказаних обставин визнав повністю.
При цьому він підтвердив, що в ніч з 15 на 16 червня 2017 року, перебуваючи на перехресті вулиці Соборної та проспекту Центрального у місті Миколаєві, побачив, як потерпіла біля магазину розмовляла по телефону.
Тоді він через те, що в його: "не хватало мозгов" вирішив забрати в неї телефон.
Реалізуючи цей намір, він вихопив телефон в неї з руки та побіг з телефоном додому.
Після цього телефон він переховував вдома, а через декілька днів - продав.
Він також зазначив, що про содіяне жалкує, у вчиненому злочині розкаюється.
Потерпіла під час судового розгляду кримінального провадження зазначила, що в ніч з 15 на 16 червня 2017 року вона перебувала на роботі через те, що тоді в неї була перевірка.
Виходячи з роботи, вона розмовляла по телефону, аж раптом відчула, що мобільний телефон забирають з її рук.
Хто це робив, вона не бачила, адже телефон забирали с заду.
Після того вона звернулась до своїх співробітників по допомогу, але наздогнати нападника вони не змогли.
Тоді вона звернулась до правоохоронних органів.
Враховуючи, що наведені вище покази обвинуваченого та потерпілої повністю збігаються поміж собою та відповідають пред'явленому обвинуваченню, суд, керуючись приписами частини 3 статті 349 КПК України, з урахуванням думки учасників судового провадження про можливість такого, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, оскільки ці обставини ніким не оспорюються.
З огляду на це суд вважає факт вчиненні ОСОБА_4 дій, наведених в обвинуваченні, доведеним.
2. З залучених до матеріалів кримінального провадження довідки № 25-26062017/48001 та копії вироку Заводського районного суду міста Миколаєва від 02 листопада 2004 року вбачається, що ОСОБА_4 засуджувався за вчинення розбійного нападу, судимість за його вчинення наразі не знята та не погашена у встановленому законом порядку.
За такого суд вважає його вину у вчиненні злочину доведеною.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд враховує:
-його щире каяття;
-сприяння ним у досудовому розслідуванні кримінального правопорушення та судовому розгляді справи.
Обставин, що відповідно до статті 67 Кримінального Кодексу України обтяжують покарання обвинуваченого, ані під час досудового розслідування, ані в суді встановлено не було.
Мотиви призначення покарання.
При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно ОСОБА_4 , суд виходе з санкції частини 2 статті 186 Кримінального Кодексу України, враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, данні про його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
Оцінюючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, суд враховує, що в цьому випадку потерпіла на позбавленні волі обвинуваченого на наполягає, вказуючи про те, що, з огляду на скоєне ним, його виправлення та перевиховання є можливим без ізоляції від суспільства.
Таке само по собі свідчить про зниження суспільної небезпеки вчиненого ним діяння порівняно з іншими злочинами цієї категорії.
Вивченням даних про особу винного встановлено, що він наразі працевлаштувався, раніше /протягом 2014 - 2016 років/ випробування проходив вдало, має соціальні зв'язки.
Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції частини 2 статті 186 Кримінального Кодексу України.
При цьому враховуючи ставлення обвинуваченого до скоєного, ту обставину, що він наразі вживає заходів щодо виправлення своєї поведінки, позицію потерпілої, а також висновок органу пробації про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства у сукупності, суд вважає, що виправлення обвинуваченого є можливим без відбування покарання, через що вважає за доцільне на підставі статті 75 Кримінального Кодексу України звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст.ст. 368, 373-374, 474 - 475 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі статті 75 Кримінального Кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, зокрема:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з моменту його проголошення.
СУДДЯ = ОСОБА_7 =
05.04.2018