Номер провадження 2/754/2456/18
Справа №754/15593/17
Іменем України
24 травня 2018 року м.Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В.В.
за участю секретаря судового засідання Базік А.В.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
30 листопада 2017року суддею ОСОБА_4 було винесено увалу про відкриття провадження по вищезазначеній цивільній справі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2018року, справа за єдиним унікальним номером 754/15593/17, номер провадження 2/754/2456/18, передана судді Бабко В.В. у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_4
Позивач посилався на те, що відповідно до Свідоцтва про право власності від 22 березня 2011 року, яке видано Відділом приватизації державного житлового фонду управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, згідно з розпорядження від 22 березня 2-11року за № 178 він є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач у 2011році добровільно звільнив спірну квартиру, але з реєстрації місця проживання не знявся та продовжує бути зареєстрованим у квартирі і до теперішнього часу, чим створює суттєві перешкоди для позивача в користуванні квартирою.
В судове засідання 24 травня 2018 року позивач не з'явився, надав заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав з викладених обставин у позові та просив задовольнити.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, повідомлений належним чином за адресою реєстрації, однак, судові повістки не має можливості вручити відповідачу, у зв'язку з його відсутністю за місцем реєстрації, а тому був повідомлений через веб-портал «Судова влада України». Відповідачем не подано заяви про розгляд справи за його відсутності та не подано відзиву на позовну заяву.
Представник третьої особи Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, надали заяву про розгляд справу у відсутності представника, просили винести рішення відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
За даних обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписуючого засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, вважає за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та приходить до слідуючого.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності від 22 березня 2011 року, яке видано Відділом приватизації державного житлового фонду управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, згідно з розпорядження від 22 березня 2-11року за № 178, позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.
Згідно довідки Ф-3 від 01.11.2017року, позивач ОСОБА_1, його дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстровані в АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_2 не є членом сім'ї позивача, за адресою реєстрації не проживає з 2011 року, добровільно виїхав з квартири, що підтверджується актами складеним комісією від 10.01.2017, 24.04.2017. 16.08.2017, 20.11.2017 ТОВ «Житлокомфорт».
Відповідно до ст. 321 ч. 1 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Усунення перешкод власник може вимагати навіть тоді, коли ці перешкоди не пов'язані з позбавленням його володінням майном.
Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вищенаведені норми цивільного законодавства України дають підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.
У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, № 4, №7 та № 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідач порушує право власності позивача, позбавляє можливості розпорядитись своїм майном на власний розсуд, тобто позивач обмежений у здійсненні свого права власності. Факт реєстрації в квартирі відповідача завдає додаткових матеріальних витрат на оплату комунальних послуг, що завдає позивачу матеріальної шкоди.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.
На підставі ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмір 640грн.
Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 16, 319, 321, 391 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такими, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 640грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_4, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код в матеріалах справи відсутній.
Третя особа: Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, (ЄДРПОУ 37415088), місце знаходження за адресою: 02225, м.Київ, проспект Маяковського, 29.
Повний текст рішення складено та підписано 24 травня 2018 року.
Суддя В.В. Бабко