25.05.2018 Єдиний унікальний № 371/19/18
Провадження № 1-кп/371/52/18
25 травня 2018 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12017110220000679, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 грудня 2017 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миронівка Київської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , не працевлаштованого, не одруженого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
за ст. 186 ч. 2 КК України,
За встановленими обставинами кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, здійснив відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 за таких обставин.
10 грудня 2017 року близько 9 години ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння перебував неподалік домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в якому він проживає. В цей час поряд з ним пройшов раніше йому не знайомий ОСОБА_6 , житель села Бересняги Канівського району Черкаської області. ОСОБА_4 , вважаючи, що ОСОБА_6 вчиняє крадіжки майна громадян, проживаючих по АДРЕСА_1 , підійшов до нього та, схопивши за верхній одяг, насильно повів до приміщення літньої кухні, розташованого на території домоволодіння, в якому проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_7 .
Перебуваючи в приміщенні літньої кухні, спілкуючись з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 побачив у нього мобільний телефон та вирішив заволодіти ним.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 умисно застосував до ОСОБА_6 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а саме наніс один удар долонею правої руки по лівій частині голови потерпілого та один удар кулаком лівої руки по правій частині голови потерпілого та у присутності потерпілого, який усвідомлював протиправний характер його дій, висловив до останнього усну вимогу про передачу належного ОСОБА_6 мобільного телефону. ОСОБА_6 , бажаючи уникнути подальшого спричинення йому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, виконав протиправну вимогу останнього та дістав з кишені свій мобільний телефон марки «Nokia RM-647» моделі 1280, чорного кольору, вартість якого згідно з висновком експерта № 12-4/1794 від 21.12.2017 становить 306 гривень 67 копійок ОСОБА_4 вихопив із рук потерпілого мобільний телефон та відкрито заволодів ним. Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.
Згідно з висновком експерта № 92 від 11.12.2017 ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців кінчика носа, лівого крила носа з переходом на верхню губу зліва, лівої виличної та лівої щічної, лівої брови, правої скроневої з переходом на праву брову, садна правої щічної, правої бокової поверхні живота, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Протиправними діями ОСОБА_8 завдав потерпілому ОСОБА_6 фізичного болю та майнової шкоди на загальну суму 306 гривень 67 копійок.
Фактичні обставини злочину обвинувачений не заперечив, погоджується з кваліфікацією його дій за ст. 186 ч. 2 КК України, на підтвердження встановлених судом обставин винним себе у вчиненні вказаного злочину визнав та надав показання, з яких слідує, що 10 грудня 2017 року близько 9 години він перебував у стані алкогольного сп'яніння неподалік домоволодіння, в якому проживає, по АДРЕСА_1 . На вулиці побачив не знайомого громадянина, яким виявився потерпілий ОСОБА_6 , і вирішив, що він вчиняє крадіжки майна громадян, які живуть на вулиці Красилівська міста Миронівка Київської області. Підійшовши до потерпілого, він схопив його за верхній одяг та повів до приміщення літньої кухні домоволодіння. В приміщенні літньої кухні він побачив у потерпілого мобільний телефон, вирішив заволодіти ним, тому попросив, щоб він дозволив йому зателефонувати. Потерпілий надав телефон, потім почав забирати його. З метою заволодіння телефоном він застосував до потерпілого насильство, умисно наніс йому один удар долонею правої руки по лівій частині голови потерпілого та один удар кулаком лівої руки по правій частині голови, висловлюючи до останнього усну вимогу про передачу мобільного телефону. ОСОБА_6 виконав протиправну вимогу останнього та передав йому мобільний телефон чорного кольору, вартість якого та марка ним не заперечуються. У вчиненому щиро кається.
Не заперечив встановлених досудовим розслідуванням обставин прокурор.
Роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, з'ясувавши їх думку про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Суд з'ясував правильне розуміння учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, та здійснив судовий розгляд кримінального провадження із застосуванням правил ст. 349 ч. 3 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження.
Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мало місце, це діяння полягає у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та містить склад злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене.
Учасниками кримінального провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого, кваліфікація його дій.
Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, а також обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, судом не встановлені.
Судом досліджено письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого.
Як особа, ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується як такий, відносно якого скарг на його поведінку до міської ради не надходило, перебуває на обліку у лікаря нарколога та не перебуває на обліку у лікаря психіатра, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Такі фактичні дані підтверджуються наданими характеристикою з місця проживання, виданою Миронівською міською радою 11 грудня 2017 року, довідками Миронівської ЦРЛ від 11 грудня 2017 року, вимогою УІТ ГУ МВС України в Київській області від 11 грудня 2017 року.
Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Відповідно до досудової доповіді Миронівського РВП Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 24 квітня 2018 року органом пробації ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення та ризик його небезпеки для суспільства оцінено як високі. З огляду на інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень та вказані ризики, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства. Виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, які необхідні для впливу на поведінку обвинуваченого з метою його виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
При призначенняі покарання суд керується правилами ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Судом враховується, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, має позитивну характеристику, до вчинення даного злочину не дотримувався правомірної поведінки, яка відповідає приписам правових норм та не суперечить основним принципам права, проте вчтнені злочини втратили правове значення.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає розкаяння у вчиненому, сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Факт перебування у такому стані під час вчинення кримінального правопорушення підтверджується протоколом № 285 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 10 грудня 2017 року, висновком судово- психіатричної експертизи № 691 від 27 грудня 2017 року.
З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому необхідно призначити у виді позбавлення волі на строк п'ять років. Таке покарання суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання та доцільність застосування щодо нього випробування відповідно до ст. 75 КК України.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України на обвинуваченого необхідно покласти обов'язки для контролю за його поведінкою в період іспитового строку.
Відповідно до п.п. 12-14 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Застосовані ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 21 грудня 2017 року заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, що долучено до кримінально провадження як речові докази, підлягають скасуванню.
Питання про розподіл процесуальних витрат суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України.
Згідно правил вказаної статті вартість проведеної у кримінальному провадженні судової товарознавчої експертизи, що документально підтверджена довідкою про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи від 21 грудня 2017 року № 12-4/1794, підлягає відшкодуванню обвинуваченим.
Долю речових доказів суд вирішує, керуючись правилами ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю у два роки, якщо він протягом вказаного строку не вчинить нового злочину.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 296 гривень 61 копійка.
Скасувати арешт майна, застосований ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 21 грудня 2017 року.
Речові докази : куртку демісезонну двохсторонню; сумку з візерунком у вигляді клітин з вмістом куртки, штанів, калошів та радіатора пічки автомобільного; документи у виді: довіреності ВЕХ № 538219, витягу про реєстрацію в єдиному реєстрі довіреностей ГН № 889316, технічного паспорта автомобіля НОМЕР_1 , поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ 0678430, посвідчення водія НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Nokia RM - 647» модель 1280 IMEI: НОМЕР_3 , які передано на зберігання ОСОБА_6 , після набрання вироком чинності вважати повернутими за належністю.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку підлягає негайному врученню засудженому ОСОБА_4 та прокурору.
Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його оголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя підпис ОСОБА_1
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_1