справа № 361/4426/17
провадження № 2-а/361/42/18
23.04.2018
Іменем України
23 квітня 2018 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1,
за участю секретарів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 селищної ради Броварського району Київської області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому, враховуючи уточнених позовних вимог (а. с. 20-24, 67), просив визнати протиправною та скасувати постанову № 17 у справі про адміністративне правопорушення від 17 липня 2017 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті ОСОБА_5 селищної ради Броварського району Київської області (далі - ОСОБА_5 с/рада) про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
В обґрунтування позову зазначав, що 22 травня 2017 року головним спеціалістом відділу контролю за благоустроєм Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_6 стосовно нього було складено протокол за № 9/17 про адміністративне правопорушення, яке полягало у тому, що він 22 травня 2017 року об 11.30 год. самовільно виконував будівельні роботи по фасаду будівлі у місті Києві по проспекту Лобановського, 117, без необхідної проектно-дозвільної документації, чим порушив вимоги ст. 152 КУпАП та п. п. 15.1.1, 15.3.3 Правил благоустрою території у м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 (далі - Правила благоустрою).
17 липня 2017 року адміністративна комісія при виконавчому комітеті ОСОБА_5 с/ради розглянула протокол № 9/17 від 22 травня 2017 року та винесла постанову № 17 про адміністративне правопорушення, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Вважає дану постанову необґрунтованою, такою, що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з порушенням норм процесуального права. В оскаржуваній постанові зазначена недостовірна інформація про особу, щодо якої розглядається справа, докази порушення ним вимог п. п. 15.1.1 і 15.3.3 Правил благоустрою відсутні, постанова суперечить вимогам Закону України “Про благоустрій населених пунктів” та Правилам благоустрою. Жодного відношення до зазначеного в протоколі правопорушення об'єкта нерухомості він не має, його власником чи орендарем не являється, послуг у сфері будівництва та ремонту він не надає. Адміністративною комісією не в повній мірі з'ясовані обставини справи, його заперечення не враховані. За змістом і формою оскаржувана ним постанова не відповідає вимогам закону, опису встановлених під час розгляду справи обставин адміністративного правопорушення вона не містить.
Позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_7 у судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеному, просили задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача ОСОБА_5 с/ради ОСОБА_8 у судовому засіданні позов не визнала, проти його задоволення заперечувала, з підстав, викладених у запереченнях на позов. Просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
22 травня 2017 року головним спеціалістом відділу контролю за благоустроєм Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_6 відносно позивача ОСОБА_4 було складено протокол № 9/71 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, яке полягало у самовільному виконанні ним будівельних робіт по фасаду будівлі у місті Києві по проспекту Лобановського, 117, без проектно-дозвільної документації, чим порушено п. п. 15.1.1 і 15.3.3 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року за № 1051/1051.
17 липня 2017 року адміністративна комісія при виконавчому комітеті ОСОБА_5 с/ради, розглянувши адміністративні матеріали відносно ОСОБА_4, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, зокрема протокол № 9/71 від 22 травня 2017 року, встановила, що ОСОБА_4, виконуючи будівельні роботи по фасаду будівлі по проспекту Лобановського, 117 у місті Києві без наявної проектно-дозвільної документації, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, постановила визнати його винним у скоєнні цього правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
За змістом ст. 152 КУпАП відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У ч. 1 ст. 283 КУпАП встановлено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначаються нормами Закону України “Про благоустрій населених пунктів” від 06 вересня 2005 року № 2807-IV.
У ст. 16 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” закріплено вичерпний перелік обмежень при використанні об'єктів благоустрою. Зокрема, на об'єктах благоустрою забороняється: виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо; вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Національної поліції; влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів; випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).
Аналіз норми ст. 16 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” дає підстави для висновку про те, що вказана стаття не містить заборони щодо самовільного виконання будівельних робіт по фасаду будівлі без проектно-дозвільної документації.
За змістом ч. 1 ст. 34 цього Закону Правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Приписами ч. 3 ст. 34 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” встановлено, що Правила не можуть передбачати обов'язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.
Аналіз ст. 34 цього Закону дає підстави для висновку про те, що законодавством прямо заборонено вимагання і видача власнику чи виконавцю робіт будь-яких документів дозвільного характеру на порушення благоустрою. Цим Законом не передбачена й видача жодним органом “контрольної картки”, про відсутність якої йдеться у запереченнях представника відповідача.
У п. 15.1.1 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради за № 1051/1051 від 25 грудня 2008 року в редакції від 20 квітня 2017 року, встановлено, що відповідно до Закону України “Про благоустрій населених пунктів” дозвіл (ордер) на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на період виконання земляних і монтажних робіт, пов'язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом, у тому числі ліквідації аварій інженерних мереж і споруд, будівництвом і ремонтом будинків, транспортних магістралей, доріг, площ, інженерних вишукувань, благоустроєм та озелененням територій, надається на підставі письмового звернення замовника (забудовника), у якому повинні бути вказані адреса, назва та характеристика виконуваних робіт. До листа додається заявка установленої форми (інформація про виконавця робіт і замовника).
Відповідно до п. 15.3.3 цих Правил благоустрою при ремонті фасадів будівель і споруд затверджений проект вимагається лише при необхідності. При виконанні поточного ремонту фасаду надається фотофіксація об'єкта та перелік робіт.
Зазначене в протоколі про адміністративне правопорушення порушення у вигляді відсутності проектно-дозвільної документації під час виконання будівельних робіт суперечить вимогам ч. 3 ст. 34 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” та п. 15.3.3 Правил благоустрою м. Києва, оскільки такі вимоги не передбачені ні Законом, ні Правилами.
У ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з наведеного, саме суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.
У ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Всупереч вимогам ст. 278 КУпАП адміністративною комісією при виконавчому комітеті ОСОБА_5 с/ради при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення не були вирішені такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; не витребувано необхідні матеріали; клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення належним чином не розглянуто.
У порушення ст. 283 КУпАП відповідачем адміністративною комісією при виконавчому комітеті ОСОБА_5 с/ради за результатами розгляду протоколу № 9/71 від 22 травня 2017 року прийнято не рішення, а постанову, яка опису обставин, зокрема дати і часу вчинення позивачем правопорушення, установлених під час розгляду справи, не містить, у порушенні яких саме вимог правил у сфері благоустрою населених пунктів позивача ОСОБА_4 визнано винним у постанові нічого не зазначено.
Із дослідженого у судовому засіданні протоколу № 14 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_5 с/ради від 17 липня 2017 року не вбачається того, що даною комісією досліджувалися Правила благоустрою м. Києва за порушення яких позивача притягнуто до відповідальності, будь-яких даних про розгляд клопотання ОСОБА_4 про закриття провадження у даній справі у цьому протоколі не відображено.
Представник відповідача у суді пояснила, що їй невідомо про те, чи досліджувалися адміністративною комісією Правила благоустрою м. Києва під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст. 152 КУпАП.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із нормою п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивача ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП притягнуто безпідставно, без з'ясування всіх обставин справи та з порушенням вимог КУпАП.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позов ОСОБА_4 про скасування постанови № 17 від 17 липня 2017 року в справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню, оскільки правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, відповідачем у суді не доведена, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. на позивача накладено необґрунтовано, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст. 152 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72, 73, 77, 90, 242 - 246, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 17 від 17 липня 2017 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті ОСОБА_5 селищної ради Броварського району Київської області, про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Дутчак І. М.