15 травня 2018 року м. Чернівці
справа № 722/2/18
Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової плати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.
секретаря Чебуришкіної Н.Ю.
з участю позивача ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2
учасники справи
позивач ОСОБА_3
відповідач ОСОБА_4 сільська рада Сокирянського району Чернівецької області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5, ОСОБА_6
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 2 березня 2018 року, головуючий у першій інстанції ОСОБА_7,
встановила:
ОСОБА_1 у січні 2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 сільської ради Сокирянського району Чернівецької області з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про визнання права власності.
Зазначав, що внаслідок смерті батька ОСОБА_8 відкрилась спадщина 17 лютого 2013 року.
До складу спадщини входить право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться
Справа №722/2/18
Провадження №22-ц/794/497/2018 рік Головуючий у 1 інстанції Римлянська Г.О.
Категорія 39 Доповідач Половінкіна Н.Ю.
по вул.Героїв Небесної Сотні,6 с.Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області.
Вказував на те, що прийняв спадщину.
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 квітня 2017 року встановлено факт спільного проживання спадкоємця ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_8 з березня 2012 року по лютий 2013 року по день смерті.
Також спадкоємцями за законом є сини спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_9
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Сокирянського районного нотаріального округу ОСОБА_10 від 26 липня 2017 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв»язку із пропущенням встановленого законодавством строку для прийняття спадщини.
Просив визнати право власності на житловий будинок літ.А, сходи літ.а, літню кухню літ.Б, сарай літ. Г, ворота №1, огорожу №2, що знаходяться по вул.Героїв Небесної Сотні,6 с.Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області, які належали померлому ОСОБА_8
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 2 березня 2018 року у позові відмовлено.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 2 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 сільської ради Сокирянського району Чернівецької області з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про визнання права власності задовольнити.
Посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ненадання правової оцінки заяві відповідача ОСОБА_4 сільської ради Сокирянського району Чернівецької області та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про визнання позову, відмові приватного нотаріуса Сокирянського нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_11 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 сільської ради Сокирянського району Чернівецької області з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про визнання права власності, суд першої інстанції керувався положеннями ч.3, 5 ст.1268, ч. 1 ст.1270, ч.1 ст.1272 та дійшов висновку про те, що не підлягає захисту право ОСОБА_1 на визнання права власності на спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_8
На обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що спадкоємцем, який прийняв спадщину, що відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_8, є син ОСОБА_9
Водночас суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_1 був обізнаним про те, що ОСОБА_6 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_9, у шестимісячний строк, безпідставно звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 сільської ради Сокирянського району Чернівецької області про визнання права власності на спадщину.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам відповідає.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як роз»яснив Пленум Верховного Суду у п.3 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно до ст.19 Конституції України, ст.1 ЦПК та з урахуванням положення ч.4 ст.10 ЦПК вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.
Предметом позову ОСОБА_1, тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останній просив ухвалити судове рішення, є визнання права власності на майно, що входить до складу спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_8
Підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначалося прийняття спадщини та постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Сокирянського районного нотаріального округу ОСОБА_10 від 26 липня 2017 року у зв»язку із пропущенням встановленого законодавством строку для прийняття спадщини.
Отже, мають місце правовідносини з спадкування внаслідок смерті ОСОБА_8
Встановлено, що внаслідок смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина 17 лютого 2013 року.
На підставі ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За змістом ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняттям спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.
Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
На підставі ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_8 №70/2017, заведеної приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_10 вбачається, що до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_8, ОСОБА_1
З приєднаної до матеріалів спадкової справи довідки ОСОБА_4 сільської ради сокирянсьлкого району Чернівецької області від 15 травня 2017 року №503 вбачається, що батько ОСОБА_8 постійно проживав і перебував на обліку за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 по 17 лютого 2013 року день смерті. На день смерті ОСОБА_8 з ним був зареєстрований син ОСОБА_9
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Сокирянського районного нотаріального округу ОСОБА_10 від 18 травня 2017 року відмовлено ОСОБА_12 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв»язку із пропущенням встановленого законодавством строку для прийняття спадщини.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Сокирянського районного нотаріального округу ОСОБА_10 від 26 липня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв»язку із пропущенням встановленого законодавством строку для прийняття спадщини.
Отже відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України ОСОБА_9 вважається такими, що прийняли спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті батька ОСОБА_8
Відповідно матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_9 №57/2017, заведеної приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_13 вбачається, що внаслідок смерті ОСОБА_9 спадщина відкрилась 13 лютого 2017 року, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулася донька ОСОБА_6 29 березня 2017 року.
За таких обставин стороною правовідносин з спадкування внаслідок смерті ОСОБА_8 є син ОСОБА_9 та його спадкоємець ОСОБА_6
В абз.2, 3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від ЗО травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом,усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або
відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній
нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Всупереч наведеного ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 сільської ради Сокирянського району Чернівецької області з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про визнання права власності.
Правонаступника спадкоємця ОСОБА_9, який прийняв спадщину, що відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_8, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Правовий статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, визначений ст.53 ЦПК України, такі особи можуть вступити у справу чи бути залучені до участі у справі, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін.
Виходячи із вимог ст.49 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не наділені процесуальними правами позивача чи відповідача.
Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Пунктом 4 ч.2 ст.197 ЦПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об»єднання справ і роз»єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Відповідно до пункту 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об»єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз»яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом,запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов»язків.
За змістом частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
На підставі ч.2 наведеної норми якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Суд першої інстанції, розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 сільської ради Сокирянського району Чернівецької області з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про визнання права власності, не вирішив питання про залучення до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_6 та заміну первісного відповідача ОСОБА_4 сільської ради Сокирянського району Чернівецької області належним відповідачем ОСОБА_6
Суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду (п. п. 11, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).
Відповідно до вимог ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У такому разі суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що не підлягає захисту право ОСОБА_1 на визнання права власності на спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_8
З урахуванням викладеного рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залитими без задоволення.
Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 2 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 25 травня 2018 року.
Головуючий Половінкіна Н.Ю.
Судді Кулянда М.І.
ОСОБА_14