25 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 511/695/18
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Ільяшук А.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
за участі секретаря - Скоріної Т.С.
апелянта - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 03 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора сектора моніторингу Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до інспектора сектора моніторингу Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_2 (далі - інспектор) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15 березня 2018 року серії НК №900723, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про те, що не скоював адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП. Крім того, суб'єкт владних повноважень не виконав вимоги цього Кодексу щодо порядку притягнення до відповідальності та вимоги щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 03 квітня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходячи з доказів, наявних в матеріалах справи, вважав доведеною вину позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.
Так, суд зазначив, що із наданих фотокарток чітко встановлено факт порушення позивачем правил дорожнього руху, а саме - керування водієм транспортним засобом із забрудненим номерним знаком.
Вказані обставини скоєння адміністративного правопорушення підтверджено також свідком ОСОБА_3, який пояснив, що 15 березня 2018 року знаходився на чергуванні разом з відповідачем та був присутній при виявленні правопорушення, а також бачив, як ОСОБА_1 усунув правопорушення очистивши номерний знак.
За наслідками скоєного порушення правил дорожнього руху, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість накладеного на позивача адміністративного стягнення.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції не надав належну оцінку малозначності вчиненого правопорушення та те, що інспектор мав можливість обмежитися усним зауваженням. Також апелянт наполягає на численні процесуальні порушення при складанні суб'єктом владних повноважень спірної постанови.
У відзиві на апеляційну скаргу, інспектор наголосив на правомірності його дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та на обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Апелянт в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.
Відповідач в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи та додержання норм матеріального і процесуального права, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції.
Встановлені судом першої та апеляційної інстанцій обставини справи, свідчать про наступне.
15 березня 2018 року о 12:45 год. при несенні відповідачем служби в м. Роздільна, Одеської області, по вул. Європейській, біля залізничного переїзду, був зупинений автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 Підставою для зупинки даного транспортного засобу стало те, що водій не був пристебнутий ременем безпеки. Після того, як автомобіль зупинився інспектор побачив, що державний номер, який був розміщений у задній частині автомобіля заліплений болотом при тому, на думку інспектора, покриття дороги та узбіччя є сухим.
За керування водієм транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 15 березня 2018 року серії НК №900723 накладено адміністративне стягнення в сумі 170 грн., передбачене ч.6 ст.121 КУпАП.
Позивач на місці скоєння правопорушення, в присутності відповідача, очистив від забруднення державний номер, що підтверджується двома фотокартками (а.с.11-12).
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про порушення позивачем вимог ч.6 ст.121 КУпАП, однак вважає, що суд не врахував певні обставини справи та не звернув уваги на малозначність вчиненого адміністративного правопорушення.
Так, за правилами ч.6 ст.121 вказаного Кодексу керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 2.9 «в» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, яким визначено імперативний припис заборони водієм експлуатації транспортних засобів із забрудненим номерним знаком, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З наданих відповідачем фотокарток вбачається, що позивач керував транспортним засобом із забрудненим номерним знаком. Це також підтверджується і ОСОБА_1 в додаткових поясненнях до апеляційної скарги.
Між тим, судом апеляційної інстанції було досліджено технічний звукозапис судового засідання суду першої інстанції, з якого вбачається, що позивач, визнаючи правопорушення, очистив номерний знак від забруднення, а також наполягав на тому, що не заслуговував на стягнення у вигляді штрафу.
Крім цього, в суді першої та апеляційної інстанцій позивач наполягав на тому, що інспектор міг обмежитися усним зауваженням, а не штрафом, у відповідності до вимог статті 22 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції проаналізувавши доводи ОСОБА_1 вважає їх обґрунтованими, з наступних підстав.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Так, ОСОБА_1 заявляє про те, що перед початком руху номерний знак був забруднений, але все одно цифри на ньому були видні, але після того як він виїхав за місце, на трасу, номерний знак забруднився ще більше. Апелянт пояснює, що забруднення номерного знаку відбулося виключно за погодних умов та стану дорожнього покриття.
Крім цього, суд апеляційної інстанції бере до уваги пом'якшувальні обставини, що ОСОБА_1 одразу очищено номерний знак та визнано правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП.
Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність будь-яких наслідків від скоєного правопорушення.
У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції вважає, що інспектор мав можливість обмежитись усним зауваженням та звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності, що передбачено статтею 22 КУпАП.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
- про накладення адміністративного стягнення;
- про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
- про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за можливим скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 15 березня 2018 року серії НК №900723 і закрити справу про адміністративне правопорушення. При цьому, суд апеляційної інстанції звільняє ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежується усним зауваженням, враховуючи малозначність вчиненого адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, є всі підстави, відповідно до статті 317 КАС України, для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції не вирішує питання про судові витрати, оскільки ОСОБА_1 не сплачував судовий збір, ані при поданні позовної заяви, ані при поданні апеляційної скарги, так як звільнений від такої сплати на підставі статті 288 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 03 квітня 2018 року - скасувати.
Ухвалити у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора сектора моніторингу Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - нове рішення про задоволення позову.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15 березня 2018 року серії НК №900723 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Доповідач - суддя І.О. Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова