Справа № 1-кс/760/6284/18
№ 760/11412/18
22 травня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №52017000000000736 від 27.10.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;
носити електронний засіб контролю.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 5201700000000736 від 27.10.2017 за підозрою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Також, прокурор зазначив, що 20 березня 2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Зокрема, ОСОБА_7 повідомлено про те, що він підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме в пропозиції надати неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та в одержанні для себе неправомірної вигоди за такий вплив, при викладених у повідомленні про підозру обставинах.
Як зазначив детектив у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що 05.12.2017 року працівниками патрульної поліції м. Луцька Волинської області складено щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протокол про адміністративне правопорушення серія БД №345136 за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У подальшому вказаний протокол про адміністративне правопорушення направлено для розгляду до Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, матеріали даної адміністративної справи передані для розгляду судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_9 .
Також, в обґрунтування клопотання детектив зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 18.12.2017 року перебуваючи в приміщенні Луцького міськрайонного суду Волинської області, що розташоване за адресою: вул. Конякіна, 3 м. Луцьк, ОСОБА_10 зустрів раніше знайомого суддю вказаного суду ОСОБА_7 . У ході розмови суддя ОСОБА_7 пообіцяв дізнатись інформацію щодо дати розгляду справи та прізвища судді, який буде її розглядати.
При цьому, детектив вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 18 по 20 грудня 2017 року, дізнавшись, що справа про вчинення ОСОБА_10 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, перебуває на розгляді у судді цього суду ОСОБА_9 , у судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на одержання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення суддею ОСОБА_9 , який відповідно до пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та Примітки до ст.369-2 КК України, є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Розуміючи, що ОСОБА_10 не бажає нести адміністративну відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, суддя ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, повідомив його про можливість впливу на суддю ОСОБА_9 за прийняття позитивного рішення, що полягало у затягуванні строків розгляду справи і як наслідок відповідно ч. 2 ст. 38, п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП подальшому закриттю справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи тримісячного строку накладення адміністративного стягнення з дня вчинення адміністративного правопорушення.
Окрім цього, детектив зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що на виконання свого злочинного умислу, суддя ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в порушення вимог ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» та ст.ст. 1, 2 Кодексу судової етики, використовуючи своє службове становище та пов'язані з цим можливості, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, 20.12.2017 року за попередньою домовленістю зустрівся біля Волинського обласного академічного музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка, розташованого за адресою: м. Луцьк, Театральний майдан,1, та повідомив ОСОБА_10 , що справу передано на розгляд судді ОСОБА_9 . При цьому, ОСОБА_7 висловив ОСОБА_10 пропозицію вплинути на ОСОБА_9 з метою затягування останнім строків розгляду вказаної справи та подальше прийняття рішення про її закриття у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, за надання неправомірної вигоди в розмірі 15000 гривень.
Разом з тим, детектив у клопотанні зазначив, що в ході зустрічі 21.12.2017 року у приміщенні Луцького міськрайонного суду Волинської області за адресою: м. Луцьк, вул. Конякіна, 3, суддя ОСОБА_7 , на виконання свого злочинного умислу, обіцяв ОСОБА_10 узгодити подальші дії із суддею ОСОБА_9 щодо перенесення розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення до закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Наступного дня, 22.12.2017 року біля приміщення Луцького міськрайонного суду Волинської області, розташованого за адресою: м. Луцьк, вул. Конякіна, 3, суддя ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_10 та підтвердив раніше висловлену ним пропозицію надати йому неправомірну вигоду за вплив на суддю ОСОБА_9 з метою затягування строків розгляду справи про адміністративне правопорушення та подальше прийняття ним рішення про її закриття у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, змінивши при цьому її розмір до 500 доларів США. Також суддя ОСОБА_7 порекомендував ОСОБА_10 знайти адвоката для захисту своїх прав та надання правової допомогу у розгляді судом справи про адміністративне правопорушення. Крім того, суддя ОСОБА_7 наголосив ОСОБА_10 на необхідності передачі неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США саме перед судовим засіданням у справі про адміністративне правопорушення.
Як встановлено досудовим розслідуванням, у подальшому за клопотаннями адвоката ОСОБА_10 - ОСОБА_12 , суддя ОСОБА_9 декілька разів переносив судові засідання у справі про адміністративне правопорушення щодо нього та призначив наступне судове засідання на 09-00 год. 15.03.2018 року, тобто на час і дату, коли строки притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 38 КУпАП вже закінчаться.
15.03.2018 року о 08 год. 45 хв. ОСОБА_10 , перебуваючи у приміщенні Луцького міськрайонного суду Волинської області за адресою: м. Луцьк вул. Конякіна, 3, та очікуючи розгляду справи про адміністративне правопорушення, на виконання попередніх домовленостей зустрівся із суддею Луцького міськрайонного суду ОСОБА_7 , який повідомив ОСОБА_10 , що предмет неправомірної вигоди у сумі 500 доларів США необхідно передати спільному знайомому адвокату ОСОБА_11 , у якого ОСОБА_7 пізніше їх забере.
Цього ж дня, ОСОБА_10 на виконання вказівки ОСОБА_7 зустрівся із адвокатом ОСОБА_11 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , про що вони попередньо домовилися у телефонній розмові, та передав йому грошові кошти у розмірі 500 доларів США для подальшої передачі судді ОСОБА_7 за вплив на прийняття рішень суддею ОСОБА_9 про перенос судових засідань з метою затягування строків розгляду справи та подальшого закриття справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_10 за ст. 130 КУпАП відповідно до ч. 2 ст. 38, п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи тримісячного строку накладення адміністративного стягнення з дня вчинення адміністративного правопорушення.
Детектив обґрунтовує клопотання тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави застосувати до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави.
Крім того, детектив вказує, що підставою застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При цьому, детектив зазначив у клопотанні, що враховуючи те, що у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності свідчать про вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також те, що у разі визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні інкримінованого злочину йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, а також його достатній рівень майнового стану, беручи до уваги наявність вищезазначених ризиків неналежної поведінки ОСОБА_7 , є підстави вважати, що запобіжним заходом, який здатний забезпечити належну поведінку ОСОБА_7 є застава. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави та покласти на останнього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, що зазначені у клопотанні.
Підозрюваний та його захисники у судовому засіданні проти клопотання заперечували та просили у його задоволенні відмовити, посилались на відсутність статусу підозрюваного у ОСОБА_7 у зв'язку із порушенням вимог ст.ст. 42, 276-278, глави 37 КПК України, зокрема, положень п.3 ч.1 ст.481 КПК України, а саме - вручення повідомлення про підозру не прокурором, яким складено таке повідомлення.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Частина 5 цієї ж статті регламентує, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
При цьому варто зазначити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 5201700000000736 від 27.10.2017 року за підозрою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
20 березня 2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 5201700000000736 від 27.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України.
Так, з даних повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, зокрема, в пропозиції надати неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та в одержанні для себе неправомірної вигоди за такий вплив.
Разом з тим, твердження сторони захисту щодо відсутності статусу підозрюваного у ОСОБА_7 у зв'язку із порушенням положень п.3 ч.1 ст.481 КПК України, а саме - вручення повідомлення про підозру не прокурором, яким складено таке повідомлення, необхідно зазначити наступне.
Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.481 КПК України письмове повідомлення про підозру здійснюється, зокрема, судді, судді Конституційного Суду України, присяжному на час виконання ним обов'язків у суді, Голові, заступнику Голови, члену Вищої ради правосуддя, Голові, заступнику Голови, члену Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, працівникам Національного антикорупційного бюро України - Генеральним прокурором або його заступником.
Статтею 277 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Згідно ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналіз положень статей 277, 278 КПК України у співставленні з положеннями статті 481 КПК України свідчить про те, що законодавець розрізняє поняття складання письмового повідомлення про підозру та його вручення як дві різні процесуальні дії.
А отже гарантії, передбачені ст. 481 КПК України розповсюджуються виключно на вчинення такої процесуальної дії як здійснення письмового повідомлення про підозру, і не поширюються на іншу процесуальну дію - вручення повідомлення про підозру.
За таких обставин у слідчого судді відсутні правові підстави для висновку про те, що ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №52017000000000736 від 27.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України.
Також, встановлено, що ОСОБА_7 для даної стадії досудового розслідування, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, підозра підтверджується зібраними по справі матеріалами, копії яких долучені до клопотання, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_10 , згідно яких суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_7 запропонував йому за грошову винагороду у розмірі 500 доларів США вплинути на прийняття рішення суддею цього ж суду ОСОБА_9 , з метою затягування останнім строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП та подальше її закриття у зв'язку із спливом строків накладення стягнення за адміністративне правопорушення. У ході зустрічі, яка відбулась 15.03.2018 року, ОСОБА_7 , повідомив, що предмет неправомірної вигоди у сумі 500 доларів США необхідно передати через адвоката ОСОБА_11 , що він і зробив; протоколом огляду, ідентифікації та помічення грошових коштів від 15.03.2018 року, відповідно до якого працівники УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України надали ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 500 доларів США (5 купюр по 100 доларів США) для передачі як неправомірної вигоди, яку вимагав суддя ОСОБА_7 ; протоколом обшуку від 15.03.2018 року за місцем проживання адвоката ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого були вилучені кошти в сумі 500 доларів США із серіями та номери, які попередньо були вручені ОСОБА_10 як предмет неправомірної вигоди для передачі судді ОСОБА_7 ; показаннями свідка ОСОБА_12 , який повідомив, що представляє інтереси ОСОБА_10 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, яке розглядає суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_9 . Під час представництва інтересів ОСОБА_10 просив подавати клопотання про перенесення розгляду справи і не хвилювався про її результати, хоча його могли позбавити права керування транспортним засобом. Суддя ОСОБА_9 декілька разів відкладав розгляд справи на тривалі терміни.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і не вимагають доведеності обвинувачення особи у вчиненні кримінального правопорушення усією сукупністю зібраних доказів, які визнані судом належними, допустимими та достатніми для ухвалення обвинувального вироку.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_7 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.
Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Проте суд не може погодитись із тим, що для даного випадку необхідним є застосування запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки більш м'який запобіжний захід, такий як особисте зобов'язання з покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків, цілком зможе запобігти встановленим ризикам.
Тому слідчий суддя, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри та ризиків, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, його майновий стан, приходить до висновку, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави задоволенню не підлягає, а для підозрюваного достатнім буде застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Згідно ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що слідчий суддя прийшов до висновку про доцільність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає за доцільне покласти на підозрюваного наступні обов'язки: з'являтися до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 182, 193, 194, 196, 199, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на ОСОБА_7 , до 18 липня 2018 року, обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
з'являтися до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду;
утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Строк дії ухвали - до 18 липня 2018 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Оголошення повного тексту ухвали 25 травня 2018 року о 12 годині 55 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1