Справа № 404/2928/18
Номер провадження 2-з/404/30/18
25 травня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді- Бершадської О.В.
за участі секретаря- Муравйової С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №404/2928/17 (номер провадження 2/404/2298/18) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,-
11 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, по якому просить визнати недійсним заповіт №198, виданий 20.04.2017 року, складений ОСОБА_4 на ім”я ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 травня 2018 року відкрито провадження по вказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 14 серпня 2018 року о 09 год. 30 хв.
Разом з позовною заявою позивач подала до суду 11.05.2018 року заяву про забезпечення позову, якою просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначає, що предметом спору є нерухоме майно - квартира №68 за адресою: вул. Яновського, 153, м. Кропивницький. Вказує, що є підстави вважати, що відповідач може відчужити спірне майно, що утруднить або унеможливить виконання рішення суду.
У відповідності з положеннями ст. ст. 152, 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України одним з видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти , що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів ( ч. 4 ст. 151 ЦПК України).
Пленум Верховного суду України в своїй постанові № 9 від 22.12.2006 р., з відповідними змінами та доповненнями, «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суддею беруться до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв"язку із застосуванням відповідних заходів. Зокрема, такий вид забезпечення позову як арешт майна передбачає обмеження права власника майна на користування цим майном.
Частина 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За змістом наведеного, жодне з положень Конвенції не може бути витлумачене як таке, що легітимізує набуття права власності одним суб'єктом за рахунок протиправного позбавлення майнового права іншого суб'єкта, із відмовою, до того ж, у можливості захисту порушеного права. Кожен, чиї права та свободи було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (Статті 13 і 14 Конвенції).
З”ясовано, що при подачі заяви про забезпечення позову, позивачка не надала суду докази належності спірної квартири на праві власності відповідачу чи спадкодавиці. При цьому, судом було встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власником квартири, на яку позивач просить накласти арешт з 08.05.2018 року є ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 08.05.2018 року .
З огляду на вищевикладене, вжиття заходів забезпечення позову з мотивів, які наведені позивачем, зокрема, що відповідач може відчужити спірну квартиру, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки станом на день звернення до суду спірна квартира вже не належала відповідачці, а вжиття заходів забезпечення позову фактично позбавить право розпорядження спірною квартирою особу, яка не є учасником у справі, відтак у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 149-153, 353 ЦПК України,суд, -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №404/2928/17 (номер провадження 2/404/2298/18) ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Повне судове рішення складено 25.05.2018 року.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда О. В. Бершадська