Справа № 404/5159/17
Номер провадження 2/404/635/18
24 травня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
у складі:
головуючого-судді Павелко І.Л.
за участі секретаря Зайко О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 товарна біржа «ІНКОПМАРК КОНТРАКТ» про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу 23/100 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: вул.Пушкіна,43/5 в м.Кропивницькому, посвідченого УТБ «ІНКОПМАРК-КОНТРАКТ» від 27.11.1998 року дійсним.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 27.11.1998 року вона уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 23/100 частини домоволодіння що знаходиться за адресою: вул.Пушкіна, 43/5 в м. Кропивницькому.
Договір купівлі-продажу було зареєстровано на УТБ «ІНКОПМАРК-КОНТРАКТ» 27.11.1998 року, реєстраційний номер №961, який не підлягав нотаріальному посвідченню відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу».
Згідно технічного паспорту виданого ОКП «КООБТІ» позивачка є співвласником вказаного домоволодіння.
В зв'язку з наміром правильно оформити право власності на домоволодіння, позивач звернувся до суду де позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити про що надав відповідну заяву.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.11.1998 року вона уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 23/100 частини домоволодіння що знаходиться за адресою: вул.Пушкіна, 43/5 в м. Кропивницькому (а.с.6).
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з договору купівлі-продажу від 27.11.1998 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для оформлення зазначеного договору продавцем були надані всі необхідні документи щодо належності йому вказаної квартири. Продаж зазначеної квартири вчинено за 4 000 (одинадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн., що підтверджується п. 5 вказаного вище договору купівлі-продажу, тобто сторони добросовісно виконали зобов'язання за даною угодою: продавець передав у власність покупцеві квартиру і отримав кошти, а покупець сплатив кошти й отримав квартиру. Вказане свідчить про те, що угода відбулася, оскільки сторони дійшли спільної згоди між собою щодо істотних умов договору.
Позивачка відповідно до п. 15 укладеного договору, зареєстрував своє право власності в Кіровоградському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації .
У відповідності до ст.209 ЦК України, право чин , який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Згідно вимог ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу жилого будинку, земельної ділянки або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР, який діяв на момент укладення договору, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідченим, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Вимогами ч.2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», яка діяла на момент укладення договору, угоди, зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.
В силу ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно з вимогами частин ст.80 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмета спору, відповідача, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, оскільки ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд прийшов до висновку, що даний спір підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд залишає судові витрати по фактично понесеним.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 220 ,321,334 ЦК України, керуючись ст. ст. 76-81,141, 265 ЦПК України, суд, -
Ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу від 12.02.1999 року 23/100 частини домоволодіння що знаходиться за адресою: вул.Пушкіна,43/5 в м. Кропивницькому -дійсним.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Суддя Кіровського І. Л. Павелко
районного суду
м.Кіровограда