24.05.2018
ЄУН 389/1052/18
провадження № 2/389/362/18
заочне
24 травня 2018 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
В складі : головуючого судді - Українського В.В.
при секретарі - Данильчук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що, відповідно до укладеного договору без номеру від 20.05.2013 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту у розмірі 4300,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. ОСОБА_2 акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання виконав, а саме надав позичальнику кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач у порушення зазначених норм закону та умов договору, зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач, станом на 31.03.2018 має заборгованість - 70208,90 грн., яка складається з наступного: 2401,89 грн. - заборгованість за кредитом, 60887,54 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3100,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи - 500,00 грн. (фіксована частина) та 3319,47 грн. (процентна складова).
Представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, але надав письмову заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав повністю, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати, розглядати справу без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, поважних причин своєї неявки суду не повідомив і від нього не надійшло заяви про відкладення розгляду справи, в зв'язку з чим, згідно з ухвалою Знам'янського міськрайонного суду розгляд цивільної справи проводився заочно.
Відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.
Суд, оголосивши заяву представника позивача, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, встановив наступне.
Між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем 20.05.2013 укладено кредитний договір шляхом підписання позичальником анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. У даній анкеті-заяві вказано, що ця заява разом з пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становлять між позичальником та банком договір про надання банківських послуг. Також вказано, що позичальник ознайомився і згоден з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які було надано для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщено на офіційному сайті банку. Позичальник зобов'язався виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку (а.с.7,8).
На підставі вказаного договору відповідач отримав кредит у розмірі 4300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором від 20.05.2013, у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору банк станом на 31.03.2018 нарахував заборгованість у розмірі 70208,90 грн., яка складається із 2401,89 грн. - заборгованість за кредитом, 60887,54 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3100,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи - 500,00 грн. (фіксована частина) та 3319,47 грн. (процентна складова) (а.с.5-6).
Відповідно до ст.ст.526-530, 610-612, 623, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору, вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений строк (термін). Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно з п. 21 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Договір складається з підписаної відповідачем заяви, «Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифів Банку» що підтверджується підписом відповідача у заяві.
Як визначено ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З приводу нарахування відсотків за користування кредитом суд відзначає наступне.
Банком до позовної заяви додано розрахунок заборгованості станом на 31.03.2018. З наданого розрахунку вбачається, що на тіло кредиту в сумі 2401,89 грн. банком нараховано проценти за користування кредитом в сумі 60887,54 грн. При цьому, з 20.05.2013 до 01.09.2014 банк виходив з процентної ставки 27,60 %, з 01.09.2014 по 01.04.2015 - 32,40% річних, з 01.04.2015 по день розрахунку- 42,00 % річних.
За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).
За змістом ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України).
Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання позичальником анкети-заяви, в якій вказано, що вона разом з пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становлять між позичальником та банком договір про надання банківських послуг.
Проте, умови та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача. При цьому, належні і допустимі докази, які б підтверджували, що саме ці умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і, що саме ці умови мав на увазі ОСОБА_1 підписуючи анкету-заяву від 20.05.2013, та відповідно, чи брав він на себе зобов'язання зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту, у справі відсутні (правовий висновок Верховного Суду України у справі №6-2320цс16 від 22.03.2017).
В анкеті-заяві від 20.05.2013, поданій ОСОБА_1 на видачу кредиту, відсутня його письмова згода на підвищення банком в односторонньому порядку процентної ставки, а також відсутні відомості про те, до якого розміру банк має право підвищити процентну ставку за користування кредитом.
Відсутні відомості про можливі розміри підвищеної процентної ставки і в умовах та правилах надання банківських послуг, на ознайомлення з якими відповідача, як клієнта, посилається банк.
Отже, за таких обставин, оскільки ОСОБА_1, як споживач банківських послуг, надавав письмову згоду на укладення кредитного договору, погодившись на сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, то саме ця процентна ставка має враховуватись при обчисленні процентів за користування кредитом.
Оскільки доданий до позовної заяви розрахунок не може бути прийнятий судом до уваги у повному обсязі, суд вважає за необхідне самостійно розрахувати дану суму.
Так, з розрахунку заборгованості за договором від 20.05.2013 вбачається, що з розрахунку 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом до 01.09.2014 банком нараховано відсотків в сумі 1076,87 грн.
Заборгованість за кредитом, що підлягає стягненню з відповідача, становить 2401,89 грн. Кількість днів за період з 01.09.2014 по 31.03.2018 (дату, на яку здійснено розрахунок заборгованості) становить 1307 днів. Відтак, заборгованість по відсотках за період з 01.09.2014 по 31.03.2018 з розрахунку 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом становить (27,60%/360*1307*2401,89) 2406 грн. 77 коп.
Таким чином, сума заборгованості за відсотками до дати, на яку здійснено розрахунок заборгованості (31.03.2018), складає (1076,87+2406,77) 3483 грн. 64 коп.
При зверненні до суду позивачем у позовній заяві зазначено, що до складу кредитної заборгованості ОСОБА_1 входить заборгованість за пенею та комісією на суму 3100,00 грн. Із матеріалів справи неможливо встановити, які суми із загальної 3100,00 грн. є пенею, а які комісією, за які послуги нарахована ця комісія та чому вона включена до пені, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог, так як сума пені не визначена та не надано належного її розрахунку. З цих підстав не підлягає стягненню і комісія.
Відповідно до п.3 ч.1ст.611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Тобто пеня і штраф є різними видами неустойки як засобу юридичної відповідальності, а не платою за користування грошима.
Кредитним договором передбачено нарахування пені за виникнення прострочених зобов'язань по кредиту яка нараховується як базова процентна ставка за договором /30 (нараховується за кожен день прострочки кредиту)+ 50 грн. одноразово, та штрафу в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій, який застосовується у випадку порушення позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором понад 30 днів.
Як вбачається з умов кредитного договору пеня і штраф передбачені фактично за одне і те саме порушення, а саме - порушення позичальником строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань.
Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Одночасне застосування штрафу як виду цивільно-правової відповідальності разом із пенею за одне й те саме порушення, а саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення (правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15).
Отже, не можуть бути задоволені вимоги банку про стягнення і пені, і штрафів за одне і те саме порушення умов договору одночасно.
Враховуючи, що підстави для застосування неустойки позивачем доведені, але він не визначився однозначно з приводу різновиду неустойки, який підлягає застосуванню та пред'явив вимоги, які одночасному задоволенню не підлягають, суд має можливість самостійно визначити, яка з пред'явлених вимог підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та дотримуючись положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а також враховуючи положення ч.2 ст.549 ЦК України, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача лише штраф у розмірі 5% від суми заборгованості з урахуванням відсотків.
Так, заборгованість за кредитом, що підлягає стягненню з відповідача, становить 2401,89 грн. Заборгованість за відсотками складає 3483,64 грн., тому сума, на яку буде нараховуватися штраф, складає (2401,89+3483,64) 5885,53 грн.
Тож, сума штрафу у розмірі 5% від суми заборгованості з урахуванням відсотків становить (5885,53 *5/100) 294 грн. 28 коп.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що оскільки відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в нього виникла заборгованість в розмірі 6179,81 грн., яка складається з наступного: 2401,89 грн. - заборгованість за кредитом, 3483,64 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штраф - 294,28 грн. та підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог банку на 8,8 %, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 155 грн. 06 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-288 ЦПК України, суд,
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, місце реєстрації: вул. Ігоря Сікорського, 5 м. Знам'янка Кіровоградської області, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського,1Д м. Київ, заборгованість за кредитним договором без номера від 20.05.2013 в сумі 6179 (шість тисяч сто сімдесят дев'ять) грн. 81 коп. (яка включає в себе 2401,89 грн. - заборгованість за кредитом, 3483,64 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штраф - 294,28 грн.) та судовий збір в сумі 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 06 коп., всього стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» 6334 (шість тисяч триста тридцять чотири) грн. 87 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_3