Яготинський районний суд Київської області
м. Яготин Яготинський район Київська область Україна 07700
Справа № 382/559/18
Провадження № 2-о/382/26/18
17.05.2018 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Литвин Л. І.
при секретарі Чемерис С.О.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин заяву ОСОБА_2, заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Київській області, м. Київ, вул. Петропавлівська, 11 про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявниця звернулася до Яготинського районного суду, заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення, в котрій зазначено, що вона народилася 5 липня 1964 року. Одразу після народження, вона та вся її родина постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. В 1981 році ( в зв'язку з досягненням 16-ного віку) вона отримала паспорт громадянина колишнього СРСР (який на даний час втрачений). 8 серпня 1981 року вона одружилася та зміна своє дошлюбне прізвище на «Литовченко», що підтверджується відміткою на титульному аркуші трудової книжки, а також відміткою у свідоцтві про її народження. 5 жовтня 1981 року вона була прийнята в збірний цех № 46 Полтавського електромеханічного заводу учнем слюсаря-збірника радіо конструкції. 15 січня 1982 року їй було присвоєно перший розряд слюсаря-збірника радіо конструкцій. 1 жовтня 1984 року її було звільнено з роботи за власним бажанням, в зв'язку з доглядом за дитиною до восьмирічного віку. 15 жовтня 1984 року її було зараховано до училища Яготинського ТУ -1, яке нею було закінчено 1 березня 1986 року. 1 жовтня 1986 року її було прийнято в члени колгоспу ім. Кравченка і призначено на посаду - кухаря. З вказаної роботи її було звільнено 1 листопада 1987 року. 26 травня 1989 року її було знову прийнято в члени колгоспу ім. Кравченка та призначено на посаду різноробочою. З вказаної посади її було звільнено 3 лютого 1990 року. У серпні 1990 року в зв'язку із складним матеріальним становищем вона виїхала на заробітки до Ленінградської області Російської Федерації, де 1 вересня 1990 року вона влаштувалася до кооперативу «Войцях» на посаду заготівника. 20 квітня 1991 року її було звільнено за власним бажанням. На початку травня 1991 року вона повернулася до Яготинського району Київської області, де постійно проживала до вересня 1992 року. Всередині вересня 1992 року вона знову виїхала на заробітки до Російської Федерації, де познайомилася зі своїм другим чоловіком, з яким 16 жовтня 1992 року уклала шлюб та зміна своє прізвище на «Хруцьку», вказана обставина підтверджується відміткою на трудовій книзі. Однак, її сімейне життя не склалося та сім'я розпалася. 3 грудня 1993 року вона втретє одружилася на території Російської Федерації, проте прізвище не змінювала. В 1997 року вона знову повернулася до України, а саме, в с. Сулимівка Яготинського району Київської області, де проживає до сьогоднішнього дня, проте без реєстрації місця проживання. Оскільки, після розпаду Радянського Союзу обмін паспортів громадян УРСР на паспорти громадян України проводився централізовано сільськими радами, вона здала свій паспорт у сільську раду разом з іншими односельчанами, однак в процесі обміну її паспорт був загублений. В той же час, з розпадом Союзу почалися часи економічної кризи та тотального безробіття, вона заробляла на життя неофіційними підробітками, для яких паспорт не вимагали. Крім того, з метою заробітку, вона займалася вирощуванням свійських тварин на продаж. Таким чином, через збіг складних життєвих обставин вона не отримала паспорт громадянина України. В даний час вона має намір звернутися за призначенням пенсії до Пенсійного фонду, однак у зв'язку з відсутністю паспорта громадянина України, їй не можуть призначити пенсію. Так, в квітні 2018 року вона звернувся до Яготинського районного сектора УД МС України в Київській області із наміром одержати паспорт громадянина України. Однак, своїм листом Яготинський районний сектор УДМС України в Київській області повідомив, що з поданих документів не встановлено належності до громадянства будь-якої держави, тому видача паспорту громадянина України є не можлива. Так, відповідно до п. п. «в» п.8 та п.9 Порядку для встановлення належності до громадянства України відповідно до п.п.1,2 частини першої ст. 3 Закону особа подає рішення суду, яким підтверджує факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991р. або факт проживання на території України станом на 13.11.1991р. Таким чином, вона вимушена звернутися до суду із встановленням вказаного факту необхідного їй для встановлення належності до громадянства України і можливості реалізації своїх громадянських прав щодо отримання паспорту громадянина України. Просила встановити факт її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
В судове засідання заявниця та її представник не з"явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, представник заявниці звернувся до суду з заявою, в котрій просив розглянути справу у їх відсутності, заяву підтримав.
Представник зацікавленої особи в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві до суду просив розглянути справу у його відсутності, проти заяви не заперечував.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що заява підлягає до задоволення.
В силу ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З довідки Сулимівської сільської ради (а.с. 9) вбачається, що жителька села Сулимівка ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2.
З копії свідоцтва про народження (а.с.10) вбачається, що ОСОБА_3 народилася 5 липня 1964 року в с. Жоравка Яготинського району Київської області, бланк свідоцтва містить відмітку про реєстрацію її шлюбу з "Литовченко".
З копії свідоцтва про одруження (а.с.10) вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 3 грудня 1993 р. та прізвище дружини після одруження-Хруцька.
З витягу з трудової книжки (а.с. 11-13) вбачається, що вона видана на ім"я ОСОБА_5, є відмітка про зміну її прізвища з "Паляниченко" на "Литовченко" та "Хруцьку", застережені печатками та штампами.
З копії заяви, адресованої Яготинському РС УДМС України в Київській області (а.с.24) вбачається, що ОСОБА_3, мешканка с. Жоравка Яготинського району Київської області звернулася 25 лютого 1981 року із заявою про видачу паспорта.
З довідки Жоравської сільської ради (а.с. 25) вбачається, що ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3) постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 до вересня 1992 року.
З довідки посольства Російської Федерації в Україні (а.с. 26) вбачається, що ОСОБА_2 (прізвище по народженню-Паляниченко), яка народилася 5 липня 1964 року, не набувала громадянства Російської Федерації та громадянкою ОСОБА_6 не являється.
В судовому засіданні встановлено, що заявниця народилася 5 липня 1964 року в с. Жоравка Яготинського району Київської області. В 1981 році ( в зв'язку з досягненням 16-ного віку) заявниця отримала паспорт громадянина колишнього СРСР (який на даний час втрачений). 8 серпня 1981 року вона одружилася та зміна своє дошлюбне прізвище на «Литовченко», що підтверджується відміткою на титульному аркуші трудової книжки, а також відміткою у свідоцтві про її народження. Записами трудової книжки, довідкою Жоравської сільської ради підтверджується, що ОСОБА_2 постійно працювала та проживала на території України до вересня 1992 року. З довідки посольства Російської Федерації в Україні (а.с. 26) вбачається, що ОСОБА_2 (прізвище по народженню-Паляниченко), яка народилася 5 липня 1964 року, не набувала громадянства Російської Федерації та громадянкою ОСОБА_6 не являється.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Згідно з п. 8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року N 215, для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України» особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
П. 44 вказаного вище Порядку передбачено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Враховуючи вищевикладені обставини, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно проживала на території України станом на 24 серпня 1991 року. а тому є всі підстави для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 293,294,315-316, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Київській області, м. Київ, вул. Петропавлівська, 11 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Апеляційного суду Київської області через Яготинський районний суд Київської області.
Суддя Литвин Л.І.