21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
11 червня 2007 р. Справа № 12/215-07
за позовом Приватного підприємства «Контініум»(21037 м. Вінниця, вул. Пирогова, 97-А, кв. 52)
до Вінницької митниці (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 7)
про скасування податкових повідомлень Вінницької митниці від 20.03.2007 р. №№ 13,14,15.
Суддя М. Кожухар
Секретар судового засідання Т. Геєчко
Представники:
позивача - Ільчук О.В. -за дорученням
відповідача - Македонський О.В., Дуканіна-Барт Г.Д., Блінніков І.В. -за дорученням
Подано позов про визнання протиправними дій Вінницької митниці з видачі податкових повідомлень №№ 13,14,15 від 20.03.2007 р. та скасування зазначених податкових повідомлень.
Заявою від 06.06.2007 р. позивач зменшив позовні вимоги: просив скасувати як незаконні податкові повідомлення Вінницької митниці від 20.03.2007 р. №№ 13,14,15.
Позовні вимоги мотивовано наступним.
Оскаржувані податкові повідомлення прийняті на підставі камеральної перевірки, якою встановлено, що при визначенні митної вартості транспортних засобів, ввезених позивачем, не враховано додаткове обладнання та тип кузову транс портного засобу /ТЗ/, внаслідок чого занижено митну вартість автомобілів і, відповідно, сплачені митні платежі. В основу такого висновку покладено довідку спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області від 2.02.07 року № 45, яка виготовлена без огляду транспортних засобів, що на час проведення камеральної перевірки на законних підставах вийшли з-під митного контролю у вільний обіг.
Зазначені у акті камеральної перевірки автомобілі були розмитнені з врахуванням експертної оцінки, визначеної Звітами про експертну оцінку транспортного засобу, здійснену відповідно до ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12 липня 2001 року № 2658-Ш /з наступними змінами/ та п. 4.3 Методики това рознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, за твердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду Держмайна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 з наступними змінами. При здійсненні названої експертної оцінки додаткове обладнання на автомобілях не встановлено, крім автомобіля з номером кузову WДВ9702171К412297, техпаспорт № ВХ 157203. рік випуску 1999, на якому виявлено додаткове обладнан ня, а сам е: магнітола - 22 евро, вартість якого включена у митну вартість транспортного засобу.
Згідно зі ст.4 п.4.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюдже тами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року 12181-Ш контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки ви являє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків декларації, які призвели до зниження або завищення сум по даткового зобов'язання. Як вбачається з акта камеральної перевірки від 14.03.2007 року арифметичні помилки у ВМД не виявлені. Слід розуміти, що комісією виявлені методологічні помилки. Однак наявність методологічних помилок не може встановлюватися згідно довідки спеціаліста, а лише внаслідок рецензу вання звіту про експертну оцінку, що передбачено ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на таке.
Відповідно до вантажних митних декларацій № 401000007/6/218772 від 31.10.06, №401000007/6/218185 від 24.10.06, №401000007/6/219195 від 06.11.06, № 401000007/6/220078 від 16.11.06, № 401000007/6/222784 від 25.12.06, № 401000007/6/222979 від 27.12.06, № 401000007/6/222379 від 19.12.06, № 401000007/6/221018 від 28.11.06 ПП «Контініум" здійснено митне оформлення, ввезених на митну територію України автомобілів за загальною митною вартістю 247368, 75 грн. На виконання наказу Вінницької митниці від 13.03.2007 року № 117 "Про проведення камеральної перевірки митного оформлення транспортних засобів" та відповідно до вимог статей 60,69, ч. 1 ст. 265 МК України 14 березня 2007 року проведено камеральну перевірку митного оформлення автомобілів ПП "Контініум" за названими вантажними митними деклараціями, результати якої зафіксовано в акті камеральної перевірки від 14.03.2007 року. В ході камеральної перевірки встановлено, що при митному оформленні автотранспортних засобів не враховано вартість додаткового обладнання, а саме навантажувальних пристроїв транспортних засобів, що є порушенням ст. 266-275 Митного кодексу України, вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 року № 1375 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України". У зв'язку з тим, що в даному випадку митна вартість транспортних засобів не могла бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 МК України, митницею, у відповідності до вимог ст. 273 МК України застосовано резервний метод визначення митної вартості. Донарахування митних платежів здійснено шляхом порівняння даних щодо вартості автомобілів у висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України у Вінницькій області від 02.02.2007 року № 45 та у вантажних митних деклараціях (додаток № 1 до акту камеральної перевірки) та на донараховані суми відповідно до пп.17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні санкції.
З пояснень представників сторін, матеріалів справи № 12/215-07 та матеріалів оглянутої в судовому засіданні 11.06.2007 р. адміністративної справи № 9/223-07 суд вбачає таке.
Відповідно до вантажних митних декларацій № 401000007/6/218772 від 31.10.06, №401000007/6/218185 від 24.10.06, №401000007/6/219195 від 06.11.06, № 401000007/6/220078 від 16.11.06, № 401000007/6/222784 від 25.12.06, № 401000007/6/222979 від 27.12.06, № 401000007/6/222379 від 19.12.06, № 401000007/6/221018 від 28.11.06 ПП «Контініум" здійснено митне оформлення, ввезених на митну територію України автомобілів за загальною митною вартістю 247368, 75 грн., що визначена на підставі звітів про експертну оцінку транспортного засобу, складених експертом-оцінювачем (сертифікат СОД № 3088/05, виданий ФДМУ 15.05.2005 р.) (а.с. 14-37).
Податки і митний збір підприємством сплачені і автомобілі випущено у вільний обіг.
На виконання наказу в.о начальника Вінницької митниці від 13.03.2007 року № 117 "Про проведення камеральної перевірки митного оформлення транспортних засобів" працівниками Вінницької митниці проведено перевірку митного оформлення автомобілів ПП "Контініум" за названими вантажними митними деклараціями, результати якої оформлено актом камеральної перевірки від 14.03.2007 року.
На підставі цього акту згідно з пп. «в»пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Вінницькою митницею прийнято та надіслано позивачу податкові повідомлення форми «Р»від 20.03.2007 р. №№ 13,14,15 про визначення податкового зобов'язання, відповідно, по митному збору за митне оформлення товарів та інших предметів в сумі 1424,48 грн. (1356,65 грн. -основний платіж, 67.83 грн. -штрафні санкції), по ввізному миту в сумі 142447,5 грн. (135664,29 грн. -основний платіж, 6783,21 грн. -штрафні санкції), по податку на додану вартість в сумі 170937,01 грн. (162797,15 грн. -основний платіж, 8139,86 грн. -штрафні санкції).
Перевіркою встановлено, що при митному оформленні автотранспортних засобів позивачем не враховано вартість додаткового обладнання, а саме навантажувальних пристроїв транспортних засобів та тип кузова транспортного засобу, внаслідок чого занижено митну вартість автомобілів і, відповідно, недоплачено митні платежі.
Такий висновок ґрунтується на довідці спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області від 02.02.2007 р. № 45.
Відповідач на вимогу суду цю довідку не надав. З НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області така довідка на запит суду також не надійшла.
Тому при розгляді справи використані матеріали оглянутої в судовому засіданні 11.06.2007 р. адміністративної справи № 9/223-07, у яку НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області надано копію вказаної довідки та документів, відповідно до яких вона була складена.
З матеріалів справи № 9/223-07 вбачається, що 02.02.2007 р. начальник ВДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області звернувся до НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області з листом № 3/481 про проведення оцінки транспортних засобів згідно доданого списку на момент їх митного оформлення з врахуванням допоміжного обладнання, яким воно комплектується (а.с. 42-50 справи № 9/223-07).
Згідно цього листа експерти НДЕКЦ при УМВС у Вінницькій області склали висновок спеціаліста № 45 від 02.02.2007 р. про автотоварознавче дослідження вартості транспортних засобів згідно бюлетеня автотовароведа, тобто повнокомплектних, технічно справних, при умові відсутності факторів, що впливають на підвищення чи зниження їх вартості та відсутності пере чи недопробігу. Таке дослідження було проведене без огляду транспортних засобів, які експертам не представлені (а.с. 54 справи № 9/223-07).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 265 Митного кодексу України встановлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.
На даний час нормативний акт щодо такого Порядку Кабінетом Міністрів України не прийнято.
Разом з тим, відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III (далі -Закон № 2181-Ш) митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України. Такий контроль здійснюється ними у порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до пп. «в»пп.. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-Ш камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Контролюючий орган визначає суму податкового зобов'язання, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Всупереч положенням цієї норми Закону оскаржувані податкові повідомлення прийняті Вінницькою митницею на підставі акту камеральної перевірки від 14.03.2007 р., який ґрунтується на висновку спеціаліста, складеному відповідно до листа начальника ВДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області. Також у акті камеральної перевірки від 14.03.2007 р. не зазначено, які помилки (арифметичні чи методологічні) у поданих платником податків вантажно-митних деклараціях (податкових деклараціях) призвели до заниження суми податкового зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано доказів у підтвердження своїх доводів щодо заниження позивачем митної вартості ввезених автомобілів.
З відзиву на позов та пояснень представників митниці випливає, що для визначення митної вартості автомобілів, яка є основою для донарахування податків та митних зборів, застосовано резервний метод визначення митної вартості відповідно до ст. 273 Митного кодексу України.
Разом з тим, ні акт камеральної перевірки, ні висновок спеціаліста № 45 не містять даних про обраний метод визначення митної вартості товару.
Крім того ст. 273 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.
Висновком спеціаліста № 45, відповідно до якого складено акт камеральної перевірки, зафіксовано результати автотоварознавчого дослідження вартості транспортних засобів згідно бюлетеня автотовароведа, тобто повнокомплектних, технічно справних, при умові відсутності факторів, що впливають на підвищення чи зниження їх вартості та відсутності пере чи недопробігу, а не вартості автомобілів, ввезених позивачем за вказаними вище вантажно-митними деклараціями.
Ввезені позивачем автомобілі були оглянуті працівником митниці, і дані про додаткове обладнання на автомобілях, з урахуванням якого визначалась вартість автомобілів висновком № 45, в актах про проведення митного огляду товарів, що переміщуються за ВМД (копії яких надано відповідачем), відсутні.
Визначення вартості цих автомобілів відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року N 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»(далі -Закон № 2658-Ш) здійснено суб'єктом оціночної діяльності шляхом їх візуального огляду та з урахуванням факторів, що впливають на підвищення чи зниження їх вартості, і пробігу; звіти про експертну оцінку транспортних засобів додано до вантажних митних декларацій та прийнято митним органом при розмитненні транспортних засобів.
Відповідно до статті 13 Закону № 2658-Ш на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, здійснюється рецензування звіту про оцінку майна.
Таке рецензування доданих до вантажно-митних декларацій звітів про оцінку транспортних засобів не здійснено.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що прийняті митним органом податкові повідомлення №№ 13,14,15 від 20.03.2007 р. про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, ввізного мита та митних зборів є неправомірними, а відтак позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.
Керуючись розділом УП, ст.ст. 7, 71, 86, 94 ч. 1, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,
Позов задовольнити,
Скасувати податкові повідомлення Вінницької митниці від 20.03.2007 р. №№ 13,14,15.
Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Контініум»(21037 м. Вінниця, вул. Пирогова, 97-А, кв. 52) 3,4 грн. витрат зі сплати судового збору.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кожухар М.С.
Повний текст постанови суду складено 15.06.2007 р.