Справа № 761/42097/17 Головуючий у 1 інстанції: Малинников О.Ф.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р
24 травня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Безименної Н.В. Борейко Д.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Інспектора ППС 1 роти УПП у м. Києві старшого лейтенанта Лях О.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач - ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Інспектора ППС 1 роти УПП у м. Києві старшого лейтенанта Лях О.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року адміністративну справу повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач - ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимог ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року, не усунув недоліки зазначені в ухвалі.
З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним вище адміністративним позовом.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року адміністративний позов - залишено без руху, оскільки він був поданий без додержання вимог ст. 161 КАС України, а саме : позивачем не сплачено судовий збір; у позовній заяві не вказано власного імені та по батькові та ім'я, по батькові відповідача; не надано доказів місця реєстрації позивача та якісної копії оскаржуваної постанови.
Позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали. Копію ухвали позивач отримав 08 лютого 2018 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У межах встановленого строку, на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем надано письмові пояснення щодо підстав звільнення від сплати судового збору; копію паспорту з відомостями про місце реєстрації позивача і його імені та по батькові.
При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не було виконано вимог ухвали суду щодо надання редагованої позовної заяви з повним найменуванням позивача та відповідача.
Однак, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та таким, що не відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до адміністративного позову, копія якого наявна в матеріалах справи, позивачем при зверненні до суду вказано прізвище та ініціали позивача, посаду та прізвище і ініціали відповідача, також, позивач на виконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, надав копію паспорта з відомостями про місце реєстрації позивача і його імені та по батькові.
Таким чином, висновок суду першої інстанції суперечить матеріалам справи.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки вимоги ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року про залишення позовної заяви без руху, у встановлений судом строк, позивачем виконані, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про повернення даного адміністративного позову.
Згідно ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Положенням ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення адміністративного позову, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст.243, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Безименна Н.В.