24 травня 2018 року справа № 705/161/18
10 годин 48 хвилин м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 705/161/18
за позовом ОСОБА_1 (вул. Костельна, 10, оф. 2, м. Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) [позивач - не прибув]
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю]
про визнання дій протиправними, скасування протоколу та зобов'язання вчинити дії, прийняв рішення,
12.03.2018 ОСОБА_1, звернувшись до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, з урахуванням заяви від 14.05.2018, просить:
- визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- скасувати прийняте відповідачем рішення (протокол від 17.11.2017 № 3202) про призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком № 1;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (від 18.08.2017 № 3202/1027) про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1;
- стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір у сумі 640 грн.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16.01.2018 у справі № 705/161/18 справу передано до Черкаського окружного адміністративного суду. Ухвалою від 02.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Протокольною ухвалою від 14.05.2018 замінено первинного відповідача - Уманське об'єднане управління пенсійного фонду України Черкаської області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та виключено із складу осіб, що беруть участь у справі третю особу - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Розгляд справи призначено на 24.05.2018.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що із досягненням пенсійного віку за наявного стажу подав заяву до Уманського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Черкаській області від 18.08.2017 № 3202/1027 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, надавши оригінали відповідних документів, але у задоволенні заяви відповідачем було відмовлено з посиланням на те, що за відповідним запитом Уманського об'єднаного управління пенсійного фонду України Черкаській області щодо отримання уточнюючих довідок з підприємства для підтвердження спеціального стажу, відповідь не отримано. Позивач зазначає, що до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії зараховується час проходження строкової військової служби та професійно-технічного навчання, що частково враховано відповідачем у протоколі № 3202. Позивач вважає, що згідно записів у його трудовій книжці пільговий стаж становить 10 років 5 місяців, а загальний стаж - 32 роки 7 місяців 24 дні, тому позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (дата народження 21.05.1961). Зазначений у трудовій книжці трудовий стаж, у тому числі і пільговий, додатково підтверджується архівними довідками, що були отримані позивачем. Позивачем до заяви про призначення пенсії долучено копії довідок про пільговий характер роботи з відокремленого підрозділу «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» від 07.10.2013 № 782 та з структурного підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання та допоміжних виробництв» від 11.10.2017 № 2364, від 11.10.2013 № 2365. Оригінали вказаних довідок, позивачем забрані до моменту прийняття управлінням рішення про призначення пенсії. Позивач надав правові позиції Верховного Суду у справах від 06.03.2018 №754/14898/15-а та від 22.03.2018 №208/235/17 (2-а/208/105/17) на підтвердження правомірності (на думку позивача) позовних вимог. Відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у зв'язку із відсутністю підтвердження пільгового стажу. Позивач вважає такі дії відповідача щодо відмови призначити йому пільгову пенсію за віком протиправними та просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач позов не визнав, подавши відзив на позовну заяву (а.с.106), в обґрунтування якого зазначив, що згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Відповідач позов не визнав, 20.04.2018 подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що оскільки, записи у трудовій книжці позивача не містять відомостей щодо зайнятості на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці протягом повного робочого дня, а також відомостей щодо атестації робочого місця, то підстави для зарахування до пільгового стажу періодів роботи на підставі таких записів у трудовій книжці - відсутні. Згідно протоколу від 17.11.2017 загальний стаж 33 роки і 16 днів: військова служба 1 рік 11 місяців 24 дні (не має права на пенсію); розрахунок до стажу: навчання 4 роки 9 місяців 26 днів, особливі умови 13.08.1998 - 09.05.1999 - 8 місяців 27 днів. Зарахування періодів роботи до пільгового стажу на підставі копій довідок чинним законодавством України не передбачено. Відповідачем зазначено, що з метою проведення перевірки обґрунтованості видачі довідок, про пільговий характер роботи позивача та достовірності відомостей зазначених в них, управління звернулося з відповідним запитом від 19.09.2017 за № 16546/02 і від 22.05.2018 за № 23048/03-19 до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, однак, станом на момент прийняття управлінням оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії, відповідь на адресу управління не надходила. У зв'язку з неможливістю перевірити обґрунтованість видачі довідок про пільговий характер роботи позивача та підтвердити їх достовірність первинними документами до прийняття управлінням рішення, підстав для зарахування періоду роботи позивача у виробничо-структурному підрозділі «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за зниженням пенсійного віку - в управління не було. Відповідач направив запит 22.05.2018 до виробничо-структурного підрозділу «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» про підтвердження стажу за списком №1 з огляду на періоди відпустки без збереження заробітної плати та курсів.
25.04.2018 позивачем подано відповідь на відзив, де зазначено, що у трудовій книжці період роботи позивача на відповідних посадах за списком № 1 починається з 1978 року та завершується 1990 року, у зв'язку з чим посилання відповідача щодо атестації робочих місць є недоречним, оскільки порядок проведення атестації затверджено постановою КМУ від 01.08.1992 № 442. Також зазначено, що відокремлений підрозділ «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» припинено у 2006 році, проте відповідачем не враховано, що довідка видавалася архівним відділом Архіву «Привільнянська» м. Привілля стосовно відокремленого підрозділу «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвуголь».
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши доводи учасників, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист. Згідно з п. п. 4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996, ратифікованої Закону України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» 14.09.2006 № 137-V усі працівники мають право на справедливу винагороду, що забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV). Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Згідно зі ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах за списками № 1 та 2 визначається відповідно до ст.13 та ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Порядок застосування Списків затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383. Пільговий стаж після 21.08.1992 підтверджується результатами атестації робочих місць. Довідка, уточнююча пільговий характер роботи є обов'язковою, оскільки в трудових книжках не зазначається у яких умовах працювали особи і чи були вони зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня - п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105, визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Відповідно до п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.08.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п.«а» ст.13 Закону № 1788 (а.с.72). На час звернення позивач мав стаж роботи не менше 25 років і вік понад 50 років.
Листом від 17.11.2017 № 20890/07 позивачеві повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (а.с. 32 -33) згідно рішення (протокол від 17.11.2017 №3202) у зв'язку з відсутністю документального підтвердження пільгового стажу роботи для призначення пенсії за Списком № 1. Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, відповідач не зазначив загальний стаж роботи позивача за Списком №1 і не надав додатків до листа (у т.ч. протоколу №3202), не навів мотивів відмови, тобто діяв нерозсудливо. Натомість, у листі йдеться про те, що позивачем надано: трудову книжку БТ-1 №3358353, диплом про навчання ПВ №691114 (копія), військовий квиток ВЧ №092516 (копія), довідку про роботу від 21.08.2017 №715, довідку про заробітну плату від 21.08.2017 №713, від 21.08.2017 №714, довідку про спуски і виїзди підземних робіт від 07.10.2013 №783, виписку з наказу від 24.06.1985 №294-к, довідки з уточнення пільгового характеру робіт із виробничо-структурного підрозділу «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 23.09.2013 №806, з відокремленого підрозділу «Щахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» (копія) від 07.10.2013 №872, з структурного підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання та допоміжних виробництв» (копія) від 11.10.2017 №2364, від 11.10.2013 №2365.
Варто зазначити, що позивач не надав достатнього підтвердження стажу: оригінали довідок залишив у себе, звернувся до відповідача не одразу після того як виповнилось 50 років за наявного стажу для призначення пільгової пенсії і пояснень щодо цих обставин не надав.
Згідно ст.62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Відповідно до п.20 Порядку № 637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідач не обґрунтував причин, з яких не зараховано до пільгового стажу, зокрема періоди роботи позивача з повним робочим днем у шахті згідно записів у трудовій книжці, а тому діяв необґрунтовано.
Радою Міністрів СРСР від 22.08.1956 за №1173 затверджено Список №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, який був чинним до 26.01.1991, у підрозділі 1 «Підземні роботи» розділу 1 «Гірничі роботи» якого передбачено, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку і т. д.).
ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 26.01.1991 за №10, що була чинна з 26.01.1991 до 11.03.1994 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, що була чинна з 11.03.1994 до 16.01.2003 була затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, в підрозділі 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу 1 «Гірничі роботи» якому зазначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Пунктом 3 «Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 за №383 (далі - Порядок №383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Судом встановлено, що протоколом № 3202 (а.с.71) визначено трудовий стаж до 23.02.2015. Відповідно до записів (копія засвідчена підписом позивача) у трудовій книжці (а.с.34-37, а.с.73-77) позивач працював, зокрема у період:
- з 04.10.1978 до 17.04.1979 на шахті «Новодонецька» учнем електрослюсаря чергового з ремонту обладнання (запис № 1);
- з 17.04.1979 до 11.07.1979 на шахті «Новодонецька» учнем електровоза поверхні (запис № 2);
- з 11.07.1979 до 23.04.1980 на шахті «Новодонецька» машиністом електровоза підземного ІІІ р з повним робочим днем у шахті(запис № 3,4);
- з 04.05.1980 до 27.04.1982 - служба у Радянській армії (запис № 5);
- з 02.06.1982 до 28.07.1982 учнем гірничо-робочого надземного (третього розряду) з повним робочим днем у шахті (запис № 6);
- з 28.07.1982 до 25.08.1982 гірничо-робочим надземним (третього розряду) з повним робочим днем у шахті (запис № 7,8);
- з 24.06.1985 до 13.08.1985 на шахті «Привільнянська» учнем підземного гірничо-робочого з повним робочим днем під землею для проходження виробничої практики (запис № 9,10);
- з 11.07.1986 до 15.08.1986 в Шахтоуправлінні ім. С.М. Кірова «п/о Советскуголь» проходження виробничої практики дільниці (запис № 11,12);
- з 01.09.1982 до 31.07.1987 - студент Донецького політехнічного інституту (запис № 13,14);
- з 31.07.1987 до 21.09.1990 на шахті ім. Ю.О. Гагаріна ВО «Артемвугілля» - дільничним гірничим маркшейдером (запис №15, 16);
- з 27.09.1990 до 07.10.1990 в Уманському кар'єроуправлінні маркшейдером (запис № 17);
- з 08.10.1990 до 24.01.1994 старшим майстром у гранкар'єрі (запис № 18-20); та інші записи
- з 13.08.1998 - 09.05.1999 (запис №30, 31) - виплата допомоги з безробіття та інші записи.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Оцінюючи правомірність відмови відповідача у призначенні пенсії за віком суд враховує таке. Уточнюючі довідки підприємств необхідні для підтвердження спеціального трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці, що є основним документом щодо стажу особи, відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах. Варто зазначити, оцінюючи доводи позивача (32 роки 7 місяців 24 дні) і відповідача (33 роки 16 днів), що суд не підміняє суб'єкт владних повноважень (не перебирає повноважень органу виконавчої влади) у визначенні дійсного загального та спеціального стажу позивача (обчислення з коефіцієнтом залежно від кількості відпрацьованих особою місяців), у зв'язку з чим з метою ефективного захисту прав позивача на соціальне забезпечення наявні підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Міністерством праці та соціальної політики України, ПФУ листом від 16.01.2006 №194/0/14-06/039-6 №467/02-20 у відповідь на запитання «чи зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», час проходження строкової військової служби» зазначено: з 01.01.2006 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», згідно з яким час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або до введення в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Пенсії на пільгових умовах призначаються у тому числі відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до цієї статті Закону, зараховується час проходження строкової військової служби на вищезазначених умовах. Натомість, відповідач не діяв обґрунтовано з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення стосовно заяви позивача від 18.08.2017, не зазначивши мотивів неврахування періоду навчання та/або проходження служби, посилаючись лише на відсутність уточнених довідок підприємств для підтвердження спеціального трудового стажу без врахування того, що не позбавляло відповідача права на зарахування періодів пільгового стажу згідно записів трудової книжки з огляду на характер виконуваної роботи.
На адресу ГУПФУ в Донецькій області відповідачем направлено запит від 19.09.2017, 22.05.2018 з метою перевірки за списком №1 дійсно виконуваної роботи позивачем згідно довідок від 23.09.2013 №806, 21.08.2017 №713 і 714 на шахті «Новодонецька» Добропільського виробничого об'єднання з видобутку вугілля м.Білозерське з 11.07.1979 по 23.04.1980 на посаді машиніста електровоза, з 02.06.1982 по 27.07.1982 на посаді учня гірничого робітника, з 28.07.1982 по 25.08.1982 на посаді гірничого робітника для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку (а.с.63).
Згідно з пп. 1, 2, 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 «виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію, за віком на пільгових умовах» затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики від 18.11.2005 №383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і періоди виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці, у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 №637. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, що містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дії Конституції та законів України. Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконним, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь - який акт (рішення, документ), виданий органом та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсними і не створює правових наслідків. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Згідно з Додатком №1 до вказаного розпорядження місто м. Горлівка (у тому числі смт Гольмівський, с-ще Гладосове, смт Пантелеймонівка, с. Рясне, с-ще Озерянівка, с. Михайлівка, с-ще Ставки, с-ще ОСОБА_4, с-ще П'ятихатки, с-ще Федорівка) знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Суд зазначає, що відсутність у позивача документів, внаслідок проведення антитерористичної операції та знаходження підприємств-роботодавців на тимчасово окупованій території, не може порушувати право позивача на отримання пенсії, гарантоване чинним законодавством.
Частиною 1 ст. 45 Закону №1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32), зокрема у п.58 рішення у справі Seryavin та інші проти України від 10.02.2010, 4909/04 зазначив, що згідно з його усталеною практикою, що відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, п.29).
КАС України (ч.2 ст.2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно КАС України (ч.1 ст.77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. Відповідно доКАС України (ч.2 ст.77) у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Оцінюючи доводи позивача і відповідача про скасування прийнятого відповідачем рішення (протокол від 17.11.2017 № 3202) про відсутність права на пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком № 1 суд враховує, що починаючи з липня 2000 року всі дані страхового стажу є в електронному вигляді на порталі ПФУ і працівники органів Пенсійного фонду провадять розрахунок стажу автоматично за допомогою програмного забезпечення із складенням детального протоколу. Позивач не обмежений у праві вивантажити з Порталу Пенсійного фонду форму ОК-5 у форматі XML та завантажити у свою пенсійну справу у «Періоди трудового стажу», натиснувши кнопку «Завантажити виписку з системи персоніфікованого обліку ПФУ (ОК-5)». Відповідно до введених особистих даних пропонуються розрахунки пенсій за різними нормативно-правовими актами. На сторінці є можливість отримати у форматі pdf детальний протокол розрахунку з посиланнями на відповідну норму законодавчих актів, роздрукувати його або відправити по пошті. Для цього варто обрати функцію - «детальний протокол розрахунку». Суд дійшов висновку, що у задоволенні вимоги скасувати прийняте відповідачем рішення (протокол від 17.11.2017 № 3202) належить відмовити з огляду на внутрішню інформаційно-аналітичну роботу і обробку даних відповідачем.
Згідно із ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв. Довідка про заробітну плату надається згідно додатку №1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, із зазначенням у ній первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам (пп. 3 п. 2.1 р. II Порядку).
Оцінюючи правомірність відмови відповідача у призначенні пенсії за віком суд враховує, що у протоколі або листі-повідомленні як відмові відповідачем не зазначено про посади позивача у контексті належності до списку №1, не мотивовано підстав не підтвердження трудового стажу за наявних записів (вчинені відповідно до законодавства) у трудовій книжці, мотивів їх невизнання. Відповідачем не було представлено будь-яких доказів, що би вказували, що на підприємствах, де працював позивач, посада, яку він обіймав у контексті належності до списку №1 жодним чином не надає права позивачу на пільгову пенсію.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.73 КАС України).
Відповідачем під час з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами не доведено правомірність відмови у призначенні пенсії, непереконливим є покликання на відсутність уточнюючих довідок з підприємств, де працював позивач, як підстава для відмови в призначенні пенсії, зокрема щодо підтвердження стажу роботи позивача з 31.07.1987 по 21.09.1990 в шахті ім.Ю.О. Гагаріна (м.Горлівка) - у стані ліквідації (а.с.93-94) - документи знаходяться на зберіганні у СП «Управління матеріально-технічного постачання та допоміжних виробництв ДП «Артемвугілля» з незалежних від позивача причин. Суд враховує, що надати відповідачу при призначенні пенсії уточнюючу довідку про умови праці позивач не має можливості, оскільки шахта знаходяться на тимчасово окупованій території. Відсутність у позивача документів за наявних записів у трудовій книжці, внаслідок проведення антитерористичної операції та знаходження підприємства-роботодавця на тимчасово окупованій території, не може порушувати право позивача на отримання пенсії, гарантоване чинним законодавством.
Наявними матеріалами справи стверджується, що позивач ОСОБА_1, на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, мав правомірні очікування у визначенні згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» загального страховий стажу та частково пільгового стажу роботи за Списком №1, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у призначенні пенсії за віком є протиправною (незаконною).
З метою ефективного захисту інтересів позивача суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (від 18.08.2017 № 3202/1027) про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 з дотриманням вимог ч.2 ст.19 Конституції України.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат, що складаються із суми сплаченого судового збору (а.с.1) пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 320 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6-14, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративного позов задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо немотивованої відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 (від 18.08.2017 № 3202/1027) про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (вул.Костельна, 10, оф. 2, м. Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати із сплати судового збору у сумі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 24 травня 2018 року.
Суддя Л.В. Трофімова