Справа: №823/1920/17 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
22 травня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О.
за участю секретаря Данилюк Л.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року
у справі №823/1920/17 (розглянуту у відкритому судовому засіданні)
за позовом ОСОБА_3
до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в якому просив:
-визнати дії міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо кумулятивного застосування коефіцієнту індексації земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_3, за період до введення в дію рішення №5-16/VII від 25.12.2015 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Білозір'я та селища Баси Білозірської сільської ради» протиправними.
- зобов'язати міськрайонне управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути питання щодо проведення розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_3, використавши коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К(і) в розмірі 1,06 про що видати відповідний витяг.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що міськрайонним управлінням у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області проведено розрахунок нормативної грошової оцінки його земельної ділянки з порушенням чинного законодавства, оскільки застосовано коефіцієнт індексації К(і) у розмірі 1,433 за 2015 рік, тоді як необхідним є застосування коефіцієнта лише за 2016 рік у розмірі 1,06. Оскільки рішенням Білозірської сільської ради №5-16/VII від 25.12.2015 введено в дію результати нормативної грошової оцінки земель села Білозір'я з 01.01.2016, а тому саме з цього часу вартість його земельної ділянки повинна бути збільшена на коефіцієнт індексації. Індексацію вартості земельної ділянки до затвердження органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки позивач вважає незаконною.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо кумулятивного застосування коефіцієнту індексації земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_3, за період до введення в дію рішення Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 5-16/VII від 25.12.2015 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Білозір'я та селища Баси Білозірської сільської ради». Зобов'язано міськрайонне управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути питання щодо проведення розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2016 рік, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_3, використавши коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К(і) в розмірі 1,06 про що видати відповідний витяг. Стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідачем правомірно визначено та застосовано коефіцієнт індексації земельної ділянки позивача.
Позивачем було подано відзив (заперечення) на апеляційну скаргу в якому зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,06 га (600 кв.м.), кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом серії НОМЕР_2 від 11.10.2012.
Міськрайонним управлінням у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області за заявою позивача видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки №882/180-17 від 25.05.2017.
Згідно витягу базова вартість одного квадратного метра земельної ділянки складає 36,02 грн., нормативна грошова оцінка земельної ділянки під забудовою - 95202 грн.
Відповідачем при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки використано коефіцієнт індексації К(і) в розмірі 1,519.
Не погоджуючись з зазначеними діями відповідача щодо кумулятивного застосування коефіцієнту індексації земельної ділянки позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що міськрайонним управлінням у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області невірно застосовано коефіцієнт індексації земельної ділянки .
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.
Положеннями ч.1, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
У відповідності до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Послідовний аналіз наведених вимог законів дає підстави стверджувати, що запровадження нормативної грошової оцінки земель пов'язується з набранням чинності рішенням органу місцевого самоврядування про затвердження відповідної технічної документації.
Як наслідок, до набрання чинності таким рішенням нормативна грошова оцінка земель не може вважатись проведеною.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи рішенням Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області №5-16/VII від 25.12.2015 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель села Білозір'я та селища Баси Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, виготовлену державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».
Рішенням Білозірської сільської ради №9-26/VII від 28.01.2016 пункт 2 свого попереднього рішення №5-16/VII від 25.12.2015 викладено в новій редакції та передбачено, що результати нормативної грошової оцінки земель села Білозір'я та селища Баси Білозірської сільської ради вводяться в дію з 01.01.2016.
Вказані рішення ради не скасовані та є чинними на час розгляду справи.
Таким чином, саме з 01.01.2016 на території села Білозір'я Черкаського району Черкаської області базова вартість одного квадратного метра земельної ділянки складає 36,02 грн.
Відповідно до п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.
Відповідно до положень абзацу четвертого пункту 289.2 Податкового кодексу України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Згідно інформації, яка розміщена на офіційному сайті Міністерства фінансів України (https://index.minfin.com.ua/economy/index/inflation/2015) індекс інфляції у 2015 році склав 143,3%.
Індекс споживчих цін за 2016 рік у розмірі 106% встановлено для земель несільськогосподарського призначення пунктом 8 підрозділу 6 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 20.12.2016 № 1791 - VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році»).
Згідно виданого відповідачем витягу №882/180-17 від 25.05.2017 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К(і) розрахований кумулятивно за 2015-2016 роки і складає 1,519 (1,433х1,06=1,519).
Водночас, індекс споживчих цін за 2016 рік для земель несільськогосподарського призначення встановлений в розмірі 106%. Тобто, значення коефіцієнта К(і) повинно становити 1,06 (106:100=1,06).
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, що нормативна грошова оцінка земель села Білозір'я відповідно до технічної документації проведена станом на 01.01.2015, оскільки будь-якого законодавчого обґрунтування можливості застосування вартості землі із вказаної дати відповідачем не наведено. Крім того, висновок державної експертизи землевпорядної документації з нормативної грошової оцінки земель села Білозір'я та селища Баси Білозірської сільської ради №1462 датований 27.11.2015. У висновку вказано дату виготовлення технічної документації - вересень 2015 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.
Статтею 186 Земельного кодексу України визначено порядок погодження і затвердження документації із землеустрою.
Частиною 19 названої статті передбачено, що документація із землеустрою подається для проведення державної експертизи землевпорядної документації у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації».
Тобто, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель вважається такою, що відповідає вимогам законодавства лише після одержання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації.
В свою чергу, законодавством встановлено спеціальний порядок запровадження грошової оцінки земель, який пов'язується з набранням чинності відповідним рішенням органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що використання при проведенні індексації нормативної грошової оцінки кумулятивного методу за 2015 рік, який передував даті введення в дію рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки земель, не відповідає вимогам Податкового кодексу України та Закону України «Про оцінку земель».
Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
У відповідності до пункту 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
Таким чином, розрахунок індексації відповідно до п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України та видача витягу про нормативну грошову оцінку земель належить до безпосередніх повноважень міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, яке застосовуючи коефіцієнт індексації у розмірі 1,519 діяло всупереч вимог законодавства.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач невірно визначив та застосував коефіцієнт індексації земельної ділянки позивача.
З огляду на викладене колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про порушення позивачем граничних строків зарахування валютної виручки у розмірі визначеному в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.
За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконано.
Нормами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: В.П. Мельничук
І.О. Лічевецький
Повний текст постанови виготовлено 23 травня 2018 року.