Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 травня 2018 р. № 820/2295/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мороко А.С.,
за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 820/2295/18 за позовом приватного підприємства "БУДГАРАНТ-7" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне підприємство "БУДГАРАНТ-7" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 30.11.2017 № НОМЕР_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на безпідставність нарахування штрафу з огляду на невірне тлумачення контролюючим органом п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України. Вважає, що штрафна санкція за вказаною нормою не застосовується до платника податків за виписані податкові накладні, що не надаються отримувачу (покупцю).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлених чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкове повідомлення-рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Фахівцем Головного управління ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка приватного підприємства "БУДГАРАНТ-7" з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період виписки: грудень 2015 року, травень, червень, серпень, жовтень, листопад 2016 року, лютий, травень, липень 2017 року.
Результати перевірки оформлені актом № 19253/20-40-12-13-19 від 10.11.2017, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: несвоєчасна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування при виникненні податкових зобов'язань грудень 2015 року, травень, червень, серпень, жовтень, листопад 2016 року, лютий, травень, липень 2017 року на суму ПДВ 1071296,74 грн.
На підставі висновків акту перевірки № 19253/20-40-12-13-19 від 10.11.2017 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.11.2017, яким до ПП "БУДГАРАНТ-7" застосовано штраф в загальному розмірі 1071296,74 грн, з яких: у розмірі 10 % на суму 598334,30 грн (затримка до 15 календарних днів), у розмірі 20 % на суму 472962,44 грн (затримка від 16 до 30 календарних днів) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків.
Не погодившись із вказаним рішенням податкового органу, позивач подав скаргу № 17.12.14 від 14.12.2017 на адресу Державної фіскальної служби України.
Проте, рішенням Державної фіскальної служби України № 7488/6/99-99-11-03-01-25 від 01.03.2018 податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 30.11.2017 залишено без змін, а скаргу підприємства - без задоволення.
Судом встановлено, що вказані в акті перевірки № 19253/20-40-12-13-19 від 10.11.201 податкові накладні відносились до категорії, "що не надається отримувачу (покупцю)". Вказаний факт під час судового розгляду не заперечувався сторонами по справі.
Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у відповідності з яким реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до абзацу першого цього ж пункту, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Згідно з ч. 1 п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Таким чином, аналізуючи вказану норму, слід зробити висновок, що допускається звільнення від відповідальності за вказане порушення при складанні податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), та повинна містити такі обов'язкові ознаки: бути складеною на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що податкові накладні ПП "БУДГАРАНТ-7", які визначені в акті перевірки № 19253/20-40-12-13-19 від 10.11.2017 складені у відповідності до ст. 198 Податкового кодексу України. Також, з розрахунку штрафних санкцій, що є додатком до податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 30.11.2017, вбачається, що у податкових накладних, які перевірялись контролюючим органом, платником податків самостійно визначено суму податку на додану вартість у відповідних розмірах.
Отже, ПП "БУДГАРАНТ-7" не звільнено від оподаткування та відповідно до ст. 195 Податкового кодексу України не підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою. Крім того, вказаний факт під час судового розгляду не заперечувався сторонами по справі.
Суд зазначає, що помилковою є позиція позивача, згідно якої належність податкової накладної до критерію таких "що не надається отримувачу (покупцю)", може слугувати самостійною підставою для звільнення від відповідальності за вказане порушення, оскільки даний критерій є загальним, який повинен включати одну з обов'язкових (спеціальних) ознак (критеріїв): 1) складена на постачання товарів/послуг для операцій які звільнені від оподаткування; 2) складена на постачання товарів/послуг для операцій які оподатковуються за нульовою ставкою.
Таким чином, податкові накладні виписані ПП "БУДГАРАНТ-7" за грудень 2015 року, за травень, червень, серпень, жовтень, листопад 2016 року, за лютий, травень, липень 2017 року не відповідають всім критеріям (ознакам), які дають підстави для звільнення від відповідальності за вказане порушення, а саме, будучи такими, що "не надаються отримувачу (покупцю)", вони не складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Щодо посилань позивача на п.200.10. ст.200 Податкового кодексу України, відповідно до якого, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних, суд вказує на наступне.
Як вбачається із вказаної правової норми, 30 денний строк для проведення камеральної перевірки стосується лише перевірки даних податкової декларації.
В даному випадку згідно акту перевірки № 19253/20-40-12-13-19 від 10.11.2017 проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а не перевірку заявлених у податкових деклараціях даних, тому посилання на порушення п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України є необґрунтованими.
Вказане підтверджується також правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.01.18 р. у справі №820/3055/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/72323992), яку суд враховує в порядку ч. 5 ст. 242 КАС України.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абзацу другого п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто 1095 днів.
Щодо доводів апелянта про порушення відповідачем порядку проведення камеральної перевірки та посилання на те, що реєстрація податкових накладних не є тим об'єктом, який підлягає вивченню податковим органом шляхом проведення камеральної перевірки, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 Податкового кодексу України.
Зокрема, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
01 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 № 1797-VIII.
Вказаним Законом, підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, доповнено абзацом другим такого змісту:
"Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах".
В такий спосіб законодавець конкретизував, що, зокрема, може бути предметом камеральної перевірки, і знову ж звернув увагу на порядок її проведення - виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу, тобто, без виходу за податковою адресою платника податків та перевірки первісних бухгалтерських документів.
Отже, враховуючи положення п.п. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, і з даних Єдиного реєстру податкових накладних, що свідчить про наявність законних підстав для проведення відповідачем камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складений акт № 19253/20-40-12-13-19 від 10.11.2017.
З огляду на вищевикладене, оскільки дата реєстрації податкових накладних є складовою частиною даних Єдиного реєстру податкових накладних, то питання своєчасності такої реєстрації може бути предметом камеральної перевірки, а тому доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Враховуючи, що станом на час проведення камеральної перевірки (10.11.2017) Податковим кодексом України прямо було передбачено право контролюючого органу проводити камеральні перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто 1095 дня, доводи позивача щодо незаконності такої перевірки не приймаються судом до уваги.
Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи відповідачем доведено обґрунтованість та правомірність викладених висновків в акті перевірки № 19253/20-40-12-13-19 від 10.11.2017, а відтак і законності винесеного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.11.2017.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "БУДГАРАНТ-7" є необґрунтованими, а отже, є такими , що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "БУДГАРАНТ-7" (місцезнаходження - просп. Любові Малої, буд. 2, м. Харків, 61039, ідентифікаційний код - 34390160) до Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження - вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код - 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 25 травня 2018 року.
Суддя А.С. Мороко