Головуючий суддя у першій інстанції : ОСОБА_1
16 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2490/18
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя: Бруновської Н.В.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.
апелянт: ОСОБА_2
представник апелянта: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 19 квітня 2017 року у справі № 463/1525/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання протиправним та зобов'язання до вчинення дій,-
24.03.2017 р. позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання дій протиправними та зобов'язати провести перерахунок розміру призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням підвищення в розмірі 82 % від суми заробітної плати, яка викладена у довідці від 11.11.2016 р. № 1571 яка видана Глинянською міською радою Золочівського району Львівської області.
Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 19.04.2017р. відмовлено в позові.
Не погоджуючись із даною постановою, апелянт ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, постанову Личаківського районного суду м. Львова від 19.04.2017р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 08.11.2010 р. перебуває на обліку в Личаківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м.Львова як одержувач пенсії за віком державного службовця яка призначена за нормами чинного на дату призначення пенсії Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р.
16.11.2016р. позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, у зв'язку із підвищенням посадового окладу державного службовця за останнім місцем роботи з врахуванням довідки від 11.11.2016 р. № 1571 яка видана Глинянською міською радою Золочівського району Львівської області.
Рішенням від 16.11.2016р. №4128 пенсійний орган відмовив позивачу у перерахунку пенсії мотивуючи його тим, що п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. № 213 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних на загальних підставах з 01.06.2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначалась пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому вказаним законом з 01.06.2015р. скасовано спеціальні види пенсій зокрема й державним службовцям.
Законом України від 28.12.2014р. «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 р., внесено зміни до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» і викладено цю норму у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».
Постановою Кабінету Міністрів №1013, норми якої набрали чинності з 15 грудня 2015 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865, а саме, виключено пункт 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу».
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, нездійснення перерахунку пенсії позивачу не призвело до зменшення розміру пенсії, яку особа отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.
Так, у пункті 2.1 рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 зазначено, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Великода проти України» зазначено, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Враховуючи те, що Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення перерахунку призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01 січня 2015 року, а Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, який набув чинності з 01 травня 2016 року пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не передбачено перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а тому, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відсутні підстави для задоволення позову.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Личаківського районного суду м.Львова від 19 квітня 2017 року у справі № 463/1525/17 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.
Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя Н.В. Бруновська
Суддя С.М. Кузьмич
Суддя Р.М. Шавель
Постанова складена в повному обсязі 25.05.2018 року.