Справа № 823/1882/17 Суддя (судді) першої інстанції: Паламар П.Г.
24 травня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року (повний текст рішення виготовлено 15.02.2018) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про визнання протиправної та скасування постанови,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови № 21 від 07.11.2017.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування доводів своєї скарги посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Свої доводи обґрунтовує тим, що штраф застосований у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», оскільки санкції накладені в сумі за кожне невиконане рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.
До Київського апеляційного адміністративного суду 18.04.2018 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він зазначає, що судом першої інстанції винесено обґрунтоване рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин по справі та з врахуванням норм чинного законодавства та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року - без змін.
У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які учасниками процесу не оскаржуються.
Відповідно до наказу головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 414 від 31.10.2017 призначено проведення позапланової перевірки у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», фізичної особи підприємця ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, щодо стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 48, № 49, № 50, № 51, № 52, № 53, № 54, № 55 від 13.10.2017, які прийняті на підставі акта перевірки характеристик продукції № 000034 від 12.10.2017, внаслідок неподання суб'єктом господарювання повідомлення про виконання рішень у строк.
01.11.2017 на підставі наказу відповідача від 31.10.2017 № 414 «Щодо проведення позапланового заходу з державного ринкового нагляду та направлення на проведення перевірки» від 31.10.2017 № 48, посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну перевірку позивача, про що складено акт №000038 від 01.11.2017.
За результатами розгляду матеріалів перевірки 07.11.2017 відповідач за порушення позивачем вимог п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції виніс постанову № 21 про застосування до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 штрафних санкцій у розмірі 12 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 204 000 грн., за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 48, № 49, № 50, № 51, № 52, № 53, № 54, № 55 від 13.10.2017.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не спростовано встановленого відповідачем факту вчинення ним правопорушення, але відповідачем було неправильно розраховано розмір штрафних санкцій.
Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення місцевого адміністративного суду, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів є зокрема перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Положеннями частини першої статті 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема, проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; приймають у передбачених цим Законом випадках рішення про знищення продукції або приведення її в інший спосіб у стан, який виключає використання цієї продукції; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в результаті проведеної позапланової перевірки магазину позивача за адресою: АДРЕСА_1, встановлено невиконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 48, № 49, № 50, № 51, № 52, № 53, № 54, № 55 від 13.10.2017.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до суб'єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у раз невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у статті 29 цього Закону, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Таким чином, законодавством чітко регламентовані кваліфікуючі ознаки правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та граничні розміри штрафних санкцій за його вчинення.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем дійсно було вчинено правопорушення, передбачене п. 2 ч. 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», однак при притягненні його до адміністративної відповідальності відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції у розмірі 12 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стосовно доводів апелянта, що суд першої інстанції повинен був задовольнити позов частково та залишити постанову №21 від 07.11.2017 в силі в частині накладення штрафних санкцій за вид правопорушення, а не повністю скасувати вказану постанову, колегія суддів зазначає, що суд не вправі при розгляді адміністративного позову заміняти собою суб'єкта владних повноважень та визначати на власний розсуд розмір штрафних санкцій за вчинене позивачем правопорушення. При цьому, санкція п. 2 ч. 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» не містить конкретного розміру, а вказує про можливість застосування штрафу в діапазоні від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч приписам ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав суду жодних доказів, не навів доводів, які б підтверджували правомірність прийняття ним спірної постанови та не переконав суд у своїй правоті.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про наявність підстав задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.
Поряд із цим, надавши правову оцінку всім доводам скаржника, викладеним у апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що ним не спростовано правильності висновків місцевого адміністративного суду.
Під час апеляційного перегляду, судом апеляційної інстанції не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, а тому колегія суддів не вбачає правових підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги згідно з ч. 2 ст. 308 КАС.
Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 329 КАС, Київський апеляційний адміністративний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про визнання протиправної та скасування постанови - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддяА.Б. Парінов
СуддяО.О. Беспалов
Повне судове рішення складено 24 травня 2018 року.