№22-ц-вп/796/319/2018
21 травня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд міста Києва, який діє відповідно пункту 8 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року), частини 4 ст. 147 та пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у складі судді-доповідача Шкоріної О.І., вирішуючи питання забезпечення розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
До Апеляційного суду м. Києва надійшла справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 12 квітня 2018 року справу передано до Апеляційного суду міста Києва за підсудністю на підставіст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 31 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що справа підлягає поверненню до Херсонського міського суду Херсонської області, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях та забезпечення розгляду цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.
Відповідно до ст. 187 ЦПК України, суддя при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду має перевірити чи підсудна справа цьому суду.
За загальним правилом підсудності відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 28 ЦПК України, визначено підсудність справ за вибором позивача, зокрема позови про стягнення аліментів, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також, у разі якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Як убачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, за своїм зареєстрованим місцем перебування. У зв'язку з тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим її фактичне місце проживання (перебування) зареєстроване у встановленому порядку управлінням праці та соціального захисту населення за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджує довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи /а.с. 13/.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Статтею 2 цього ж Закону визначено гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, статтею 5 передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
У довідці управління праці та соціального захисту населення адресою місця проживання позивача ОСОБА_2 зазначено : АДРЕСА_1.
Постановляючи ухвалу про направлення справи до Апеляційного суду міста Києва за підсудністю, Херсонський міський суд Херсонської області посилався на положення ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», положення статей 31, 32 ЦПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та забезпечити розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевим загальним судам міста Києва, що визначаються Апеляційним судом м. Києва.
Отже, у цьому Закон мова йде про зміну територіальної підсудності між місцевими загальними судами, які розглядають усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, як суди першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті (ст. 23 ЦПК України), а Апеляційному суду міста Києва належить лише визначити такий суд у місті Києві.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи положення ч.1 ст. 23 та п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, слід дійти висновку про те, що справа яка, не підсудна одному місцевому суду, може бути передана на розгляд іншому місцевому суду за територіальною підсудністю.
Направляючи справу до Апеляційного суду міста Києва за підсудністю, Херсонський міський суд Херсонської області зазначених положень закону не врахував, не звернув увагу на те, що Апеляційний суд м.Києва не наділений повноваженнями розглядати позови про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, як суд першої інстанції в порядку передбаченому ч.1 ст. 23 ЦПК України.
За таких обставин матеріали справи підлягають поверненню до Херсонського міського суду Херсонської області.
Повертаючи справу Херсонському міському суду Херсонської області, суд апеляційної інстанції бере до уваги вимоги ст. 32 ЦПК України про те, що спори між судами про підсудність не допускаються, але у даному випадку, суд першої інстанції помилково визначив територіальну юрисдикцію даної справи суду апеляційної інстанції, оскільки п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України регулює питання лише передачі справи за територіальною підсудністю (тобто між місцевими судами, як судами першої інстанції).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.23 ЦПК України, ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд, -
Справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, повернути до Херсонського міського суду Херсонської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна