22 травня 2018 р. Справа № 818/1245/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелета С.М.,
за участю секретаря судового засідання Мороз Т.М.
позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1О.) звернувся до суду з позовною заявою до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2015 по 21.09.2017 на час його виключення зі списків особового складу; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2015 по 21.09.2017 на час його виключення зі списків особового складу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до 07.09.2017 позивач проходив військову службу за контрактом у Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. За час служби індексація грошового забезпечення позивача за спірний період не здійснювалась у зв'язку із чим позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов проти вимог заперечував, зазначив, що виплата індексації проводилася до травня 2015, але в подальшому було припинено її нарахування та виплату в зв'язку із тим, що було відсутнє фінансування установи, кошти були відсутні. Законом України «Про державний бюджет України на 2015-2017р.р.» було значно зменшено і затверджено в кошторисах видатки для Державної прикордонної служби України. В зв'язку із цим видано адміністрацією державної прикордонної служби України накази про утримання чисельності військовослужбовців і працівників та фактичні видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, здійснювати лише в межах фонду грошового забезпечення і заробітної плати.
Враховуючи відзив на позовну заяву, позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій зменшено спірний період, зокрема позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.06.2015 по 07.09.2017 на час його виключення зі списків особового складу; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.06.2015 по 07.09.2017 на час його виключення зі списків особового складу.
Ухвалою суду від 28.03.2018 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Для витребування додаткових документів, на які посилався відповідач у відзиві на позов, надання сторонами додаткових пояснень, ухвалою суду від 27.04.2018 призначено судове засідання.
Позивач в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти зменшених позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач проходив службу в Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України до 07.09.2017р. В період до 31.05..2015 Сумським прикордонним загоном Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України нараховувалася і виплачувалася індексація заробітної плати, що підтверджується довідкою №174 від 14.05.2018. З 01.06.2015 по день звільнення Сумським прикордонним загоном Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України не нараховувался та не виплачувалася індексація заробітної плати ОСОБА_1 Дані обставини сторонами не заперечуються.
Згідно пояснень представників відповідача, підставою для не нарахування та невиплати індексації позивачу стала відсутність коштів та відсутність фінансування установи, зменшення фінансування, затвердження в кошторисах видатків для Державної прикордонної служби України в значно меншому розмірі. Таким чином грошове забезпечення нараховувалося в межах фонду грошового забезпечення і заробітної плати, а на індексацію коштів не виділялося із бюджету, починаючи із червня 2015р.
Суд не може погодитися із такою позицією відповідача, виходячи із наступного.
У статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, закріплено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Конституцією України (частина третя статті 43) встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1); в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством (стаття 33).
Індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачена також частиною п'ятою статті 95 КЗпП України.
Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (пункт 3 частини першої статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Конституційний Суд України, у Рішенні від 15 жовтня 2013 року N 9-рп/2013, дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3).
Таким чином, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Ненарахування та невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2015 року у справі "Кечко проти України" висловив правову позицію, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу N Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу N 1.
В даному випадку, позивач має право на індексацію грошового забезпечення та виплату належних йому сум, оскільки питання індексації заробітної плати врегульовано КЗпП, Законом України "Про оплату праці", Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затв. Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, державні органи не вправі посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань і виправдання своєї бездіяльності, що узгоджується з практикою Європейського суду с прав людини (рішення «Кечко проти України», «Сук проти України»).
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було протиправно ненараховано та не виплачено позивачу індексацію з 01.06.2015 по 07.09.2017, тому остаточні позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.06.2015 по 07.09.2017.
Зобов'язати Сумський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (і.к. 14321759) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (м.Глухів, вул..Черняховського,13,і.к. НОМЕР_1) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.06.2015 по 07.09.2017.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2018
Суддя С.М. Гелета