ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 травня 2018 року № 826/15419/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомАкціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ОРЕГОН"
до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області; Державної архітектурно-будівельної інспекції України
провизнання протиправними та скасування рішень та приписів
встановив:
Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ОРЕГОН" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати:
- припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №55 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.10.2017 р.;
- припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №56 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.10.2017 р.;
- постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №46/1008-23.2/3649 від 14.11.2017 р. про накладення штрафу в розмірі 50520,00 грн. на АТ "Орегон" за вчинення правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності";
- постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №46/1008-23.2/3650 від 14.11.2017 р. про накладення штрафу в розмірі 50520,00 грн. на АТ "Орегон" за вчинення правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані приписи та постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області є безпідставними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), проте направлення для проведення позапланових перевірок №563 та №565 від 27.09.2017 р. не були надані позивачу.
В якості підстави проведення позапланових перевірок об'єктів будівництва позивача в оскаржуваних постановах наводиться звернення Управління Служби безпеки України в Запорізькій області від 05.09.2017 р., однак зазначене звернення позивачу не надавалось. В той же час відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами.
Крім того, позивачем разом із оскаржуваними приписами та протоколами про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які були надіслані в якості додатків до листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №1008/23.2/3511 від 02.10.2017 р., отримано два Акти Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про недопущення посадових осіб до обох секцій об'єкту будівництва датовані 30.10.2017 р. При цьому, в обох актах зазначено, що позивач просив перенести термін перевірки на 17.10.2017 р. і в запропонований час (тобто має бути 17.10.2017 р.) не допустив посадових осіб до перевірки. До того ж, не зазначено, як того вимагає абз. 3 п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року, в який саме спосіб вчинено недопущення та які саме перешкоди для доступу до об'єкту будівництва були створені позивачем.
З урахуванням викладених підстав позивач вважає, що у відповідача 1 були відсутні як фактичні, так і правові підстави виносити оскаржувані приписи та постанови.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області до суду не прибув, подав клопотання про розгляд справи без участі представника. У відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що при винесенні оскаржуваних приписів та постанов Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області діяв виключно у межах норм містобудівного законодавства.
Оскільки, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області не має статусу юридичної особи та є структурним підрозділом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, судом, за згодою позивача, залучено Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в якості співвідповідача.
Згідно з повноваженнями, наданими довіреністю Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.01.2018 р. №40-704-10/610, представник інспекції надав відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та вказував на відповідність дій контролюючого органу вимогам чинного містобудівного законодавства.
В зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та співвідповідача, за згодою представника позивача, суд подальший розгляд справи здійснив у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI).
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону №3038-VI (тут і надалі - нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у п. 7 ч. 1 цієї статті.
Визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V (надалі - Закон №877-V).
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
За ч. 9 ст. 4 Закону №877-V невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
За ч. 11 ст. 4 Закону №877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, в тому числі, перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону №877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених ч. 4 ст. 2 цього Закону.
У відповідності до ст. 7 Закону №877-V, яка визначає розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю), для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Згідно ч. 2 вказаної статті Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, в тому числі, повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; ознайомити керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; не перешкоджати праву суб'єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами.
За приписами ст. 10 Закону №877-V, яка визначає права суб'єкта господарювання, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов'язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема, посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
Відповідно до ст. 11 Закону №877-V cуб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону №877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно п. 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, у тому числі, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку №553).
У відповідності до п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (п. 9 Порядку №553).
Відповідно до п. 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Згідно п. 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
За п.п. 13 та 14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У відповідності до п.п. 16-23 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.
Стосовно строків для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виявлених під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, додаток до Порядку №553 за правопорушення у вигляді недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва встановлює строк його усунення протягом 10 робочих днів.
З матеріалів справи вбачається, що листом №59/6/2-1526нт від 05.09.2017 р., який згідно вхідного №3558 отримано відповідачем 11.09.2017 р., управління Служби безпеки України в Запорізькій області (надалі - УСБУ в Запорізькій області) просило Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (надалі - Департамент ДАБІ у Запорізькій області) вжити відповідні заходи реагування щодо перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил виконання будівельних робіт стосовно об'єкту будівництва Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Орегон" (надалі - АТ "Орегон") за адресою м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 9.
Позивач наголошує, що згідно приписів Закону України "Про Службу безпеки України" від 25.03.1992 р. №2229-XII, у відповідача 1 були відсутні правові підстави для проведення позапланової перевірки за зверненням УСБУ в Запорізькій області, однак вказане твердження суперечить абз. 9 п. 7 Порядку №553, згідно якого, як вже було зазначено раніше, підставою для проведення позапланової перевірки є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Також, згідно поданого адміністративного позову, предметом оскарження у даній справі є винесені відповідачем 1 приписи та постанови, які є наслідком дій останнього, а тому суд не дає оцінки стосовно предмету, підстав та правомірності звернення УСБУ в Запорізькій області до відповідача 1.
Як наслідок, для здійснення позапланової перевірки на об'єкті "Будівництво багатоповерхового житлового будинку" Секція №1 та Секція №2, розташованих за адресою м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 9, відповідачем 1 видано наказ №72П від 29.09.2017 р., який відсутній у матеріалах справи та на підставі якого відповідачем оформлено направлення для проведення позапланової перевірки №563 та №565 від 27.09.2017 р. Також, як підставу проведення позапланової перевірки у зазначених приписах вказано звернення УСБУ в Запорізькій області від №59/6/2-1296нт від 05.09.2017 р., тобто з допущенням помилки в номері листа та, відповідно, датах, а саме направлення сформовано раніше, аніж винесено наказ.
Разом з тим, з листа відповідача №1008-23.2/3151 від 02.10.2017 р. вбачається, що Департамент ДАБІ у Запорізькій області повідомив позивача про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при виконанні будівельних робіт на об'єкті: "Будівництво багатоповерхового житлового будинку" розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 9 (№1), (№2) на підставі наказу відповідача №72П від 29.09.2017 р. та листа УСБУ в Запорізькій області №59/6/2-1526 від 11.09.2017 р., тобто з допущенням помилки в номері листа (№59/6/2-1526нт) та даті (05.09.2017 р.), згідно якої вказаний лист було отримано відповідачем (вхідний №3558 від 11.09.2017 р.), а не якою він датований.
У наведеному листі №1008-23.2/3151 від 02.10.2017 р., окрім зазначеного, відповідач 1 просив позивача до 08.10.2017 р. забезпечити доступ посадових осіб Департаменту ДАБІ у Запорізькій області на об'єкти будівництва на час проведення перевірки та присутність позивача, або присутність уповноваженої позивачем особи з довіреністю, присутність генерального проектувальника, генерального підрядника та субпідрядних організацій (у разі наявності), осіб відповідальних за здійснення технічного та авторського нагляду, на час перевірки за місцем розташування зазначеного об'єкту будівництва, та наявність документів, необхідних для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме: правовстановлюючих документів на виконання будівельних робіт та на земельну ділянку за зазначеною адресою, документів підтверджуючих повноваження генерального проектувальника, генерального підрядника та субпідрядних організацій (у разі наявності), осіб відповідальних за здійснення технічного та авторського нагляду, проектної документації на будівництво в повному обсязі та вихідних даних на проектування, виробничої та виконавчої документації на виконаний об'єм будівельно-монтажних робіт на об'єкті будівництва, технічної документації.
Порядок проведення перевірки, дату та час запропоновано додатково узгодити з головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту ДАБІ у Запорізькій області.
У позовній заяві позивач стверджує, що про призначення відповідачем позапланових перевірок об'єкту будівництва - секцій №1 та №2 багатоповерхового житлового будинку по вул. Тбіліській, 9 в м. Запоріжжя, замовником будівництва яких є позивач, він дізнався з листа Департаменту ДАБІ у Запорізькій області №1008-23.2/3511 від 02.10.2017 р.
Однак, зазначене спростовується листом позивача №06/10-2017/1 від 10.10.2017 р., який відсутній в матеріалах справи, але існування якого не заперечується позивачем, оскільки у відповіді на відзив позивач вказує на те, що ним було надіслано лист від 10.10.2017 р. відповідачу 1 з проханням призначити перевірку на 17.10.2017 р., та який було проігноровано.
Втім, в направленнях для проведення позапланової перевірки №563 від 27.09.2017 р. та №565 від 27.09.2017 р. строк дії направлень вказаний з 17.10.2017 р. по 30.10.2017 р.
Також, в актах про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 30.10.2017 р. (секція №1 та секція №2) відповідачем 1 зроблено посилання на лист позивача №06/10-2017/1 від 10.10.2017 р. та зазначено, що у вказаний у ньому час позивач не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва "Будівництво багатоповерхового житлового будинку" розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 9, секція №1 та №2.
Водночас, матеріали справи не містять та відповідачем 1 не доведено, що ним було узгоджено з позивачем його прохання стосовно призначення перевірки на 17.10.2017 р., та про що позивача було повідомлено.
Окрім того, суд зазначає, що згідно листа №1008-23.2/3151 від 02.10.2017 р. останній було відправлено відповідачем 1 засобами поштового зв'язку 03.10.2017 р. за №6909505023692, та який отримано позивачем 06.10.2017 р., в той час, як лист позивача стосовно призначення перевірки на 17.10.2017 р. №06/10-2017/1 датований 10.10.2017 р.
Таким чином, суд дійшов висновку, що направлення для проведення позапланової перевірки №563 та №565 від 27.09.2017 р., які було оформлено на підставі наказу №72П від 29.09.2017 р. для здійснення позапланової перевірки на об'єкті "Будівництво багатоповерхового житлового будинку" Секція №1 та Секція №2, розташованих за адресою м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 9, були винесені без зазначення конкретної дати проведення такої перевірки, оскільки строк дії вказаних направлень №563 та №565 від 27.09.2017 р. зазначений з "17.10" по "30.10" 2017 року та вписаний кульковою ручкою, водночас прохання до позивача надати відповідачу 1 доступ до вказаного об'єкту будівництва, згідно листа відповідача 1 №1008-23.2/3151 від 02.10.2017 р., вимагалось до 08.10.2017 р., а отже строки дії направлень проставлено пізніше, вочевидь, у відповідності до прохання позивача згідно його листа від 10.10.2017 р. стосовно призначення перевірки саме на цю дату.
З актів про недопущення від 30.10.2017 р. вбачається, що позивач не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва "Будівництво багатоповерхового житлового будинку" за адресою м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 9, Секція №1 та Секція №2, в зазначений у листі АТ "Орегон" час.
Водночас, у відповідних графах актів, де робиться відмітка у разі відмови особи в їх отриманні, проставлені прочерки.
Також, у зазначених актах від 30.10.2017 р. вказано, що представники замовника будівництва (уповноважені особи) АТ "Орегон" були відсутні під час здійснення перевірки відповідачем 1 об'єкту будівництва позивача, а примірники актів надіслані поштою листом №1008-23.2/3511 від 02.11.2017 р.
Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон) визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. №244 (надалі - Порядок №244).
Згідно п.п. 9-11 Порядку №244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.
У разі вчинення одним суб'єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.
У разі вчинення одного правопорушення у сфері містобудівної діяльності кількома суб'єктами містобудування протокол складається стосовно кожного з них окремо.
У протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.
Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Відповідачем 1, у відповідності до ч. 3 ст. 41 Закону №3038-VI та згідно п. 11, п. 17 Порядку №553, складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.10.2017 р., а саме за порушення безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню, та винесено приписи №55 і №56 від 30.10.2017 р. з вимогою 14.11.2017 р. з 11:00 до 15:00 у присутності вповноваженої особи замовника будівництва надати доступ посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва позивача.
Суд звертає увагу, що у наведених протоколах від 30.10.2017 р., головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту ДАБІ у Запорізькій області зазначено, що ним виявлено порушення АТ "Орегон" ч. 3 ст. 41 Закону №3038-VI та п.п. 1 п. 11 Порядку №553, а саме недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва позивача в зазначений у повідомленні про проведення перевірки час.
Втім, як було встановлено, повідомлення про проведення перевірки відповідачем 1 надіслано позивачу листом №1008-23.2/3151 від 02.10.2017 р. та містило прохання до позивача забезпечити доступ посадових осіб Департаменту ДАБІ у Запорізькій області на об'єкт будівництва до 08.10.2017 р. на час проведення перевірки.
Таким чином, у відповідності до приписів п. 12 Порядку №553 неможливо встановити факт недопущення посадових осіб відповідача 1 до об'єкту будівництва позивача, який полягає у відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки та на підставі чого складається відповідний акт у зв'язку з порушенням безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню, оскільки повідомлення про проведення перевірки об'єкту будівництва позивача саме 17.10.2017 р. - відсутнє.
Протоколи від 30.10.2017 р., складені відповідачем 1, направлені поштою для ознайомлення, що вбачається зі змісту, однак не зазначено дати та номеру листа.
Натомість, приписи №55 та №56 від 30.10.2017 р. містять записи про надіслання їх примірників поштою листом №1008-23.2/3511 від 02.11.2017 р. (припис №55) та від 02.10.2017 р., що вочевидь свідчить про допущення описки в другому випадку.
Також, про допущення описки в даті можна стверджувати і стосовно самого листа №1008-23.2/3511 про направлення документів, оскільки остання в ньому зазначена як 02.10.2017 р., що не відповідає дійсності, оскільки додані до нього як додатки приписи та акти датовані 30.10.2017 р., а згідно номеру поштового відправлення 6909505064828 вказаний лист відправлено 02.11.2017 р. та отримано позивачем 06.11.2017 р.
У відповідності до п.п. 16-21 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.
Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.
Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.
Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.10.2017 р. вбачається, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на той же день (14.11.2017 р.) та час (11:00 год. та 11:30 год.), які вказані у приписах №55 та №56 від 30.10.2017 р. стосовно вимоги 14.11.2017 р. з 11:00 до 15:00 у присутності вповноваженої особи замовника будівництва надати доступ посадовим особам органу архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва позивача.
У відзиві на адміністративний позов відповідач 2 наполягає на тому, що твердження позивача стосовно не зазначення в обох актах про недопущення від 30.10.2017 р. способу, яким було вчинено недопущення відповідача 1 на об'єкт будівництва, спростовується положеннями п. 19 Порядку №244, а саме звертає увагу суду, що на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлюються будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Тобто наголошує на тому, що обставини, викладені у протоколах від 30.10.2017 р., є достатніми для вирішення справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Однак, суд зазначає, що згідно наведених положень Порядку №244, зокрема згідно п. 20, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує, у тому числі, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а у відповідності до п. 21 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, також, і інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, згідно наведеного вище, посадовою особою відповідача 1 під час підготовки, а також під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за наведеними протоколами від 30.10.2017 р. у відношенні позивача, не було дотримано процедурних вимог містобудівного законодавства та, як наслідок, винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №46/1008-23.2/3649 від 14.11.2017 р та №47/1008-23.2/3650 від 14.11.2017 р., примірники яких було надіслано поштою листом №1008-23.2/3649 від 14.11.2017 р. та №1008-23.2/3650 від 14.11.2017 р. (за номером відправлення 6909505022734 від 17.11.2017 р. отриманого 20.11.2017 р.).
Також, згідно змісту даних постанов від 14.11.2017 р., під час розгляду справи окрім вже згаданих раніше матеріалів, відповідачем 1 було розглянуто лист АТ "Орегон" від 10.10.2017 р. №4425, в той час як в протоколах та актах від 30.10.2017 р. вказано лист №06/10-2017/1 від 10.10.2017 р. та в постанові №47/1008-23.2/3650 від 14.11.2017 р. зазначено, що окрім іншого було розглянуто припис №55 від 30.10.2017 р., в той час як стосовно даного об'єкту будівництва позивача (Секція №2), було винесено припис №56 від 30.10.2017 р.
Суд вкотре звертає увагу, що згідно змісту листів №1008-23.2/3649 від 14.11.2017 р. та №1008-23.2/3650 від 14.11.2017 р. про надіслання документів, відповідач 1 надсилає позивачу постанови №46/1008-23.2/3649 від 14.11.2017 р та №47/1008-23.2/3650 від 14.11.2017 р., однак як додаток у першому випадку (лист №1008-23.2/3649 від 14.11.2017 р.) зазначає постанову №46/1008-23.2/3549 від 14.11.2017 р. та, як додаток у другому випадку (лист №1008-23.2/3650 від 14.11.2017 р.) зазначає постанову №47/1008-23.2/3550, тобто з допущенням помилок в обох випадках.
Відповідно, підсумовуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем 1 при оформленні направлень для проведення позапланових перевірок, складанні актів про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, оформленні протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесенні приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, та як наслідок при підготовці та розгляді справ про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності і винесенні постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, було допущено ряд помилок, не дотримано процедурних вимог та не встановлено обставин, що мають значення для правильного вирішення даних справ, а отже свідчать про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач 1 не виконав покладений на нього обов'язок.
З урахуванням викладеного, позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Позов Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ОРЕГОН" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №55 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.10.2017 р.
3. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №56 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.10.2017 р.
4. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №46/1008-23.2/3649 від 14.11.2017 р. про накладення штрафу в розмірі 50520,00 грн. на АТ "Орегон" за вчинення правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
5. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №46/1008-23.2/3650 від 14.11.2017 р. про накладення штрафу в розмірі 50520,00 грн. на АТ "Орегон" за вчинення правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
6. Стягнути на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ОРЕГОН" (ідентифікаційний код: 40162043, адреса: 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 6/11, кім. 307) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) судові витрати у сумі 6400,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко